Метатеорія мовознавства. Роздiл 4

Костянтин Тищенко. Метатеорія мовознавства. - К.: Основи, 2000.- 350 с.

Роздiл 4. Евристичнi наслiдки метатеоретичної концепцiї мовознавства

§ 4.0. Змiст роздiлу

Призначення роздiлу - унаочнити ефективнiсть застосування метатеорiї мовознавства до наявних лiнґвiстичних знань. Склад роздiлу - 50 ориґiнальних авторських робiт: 7 карт, 6 концептуальних та 12 графiчних схем i 25 таблиць (двовимiрних i багатовимiрних). Евристична якiсть i системна репрезентацiя матерiалiв - наслiдки їх метатеоретичного обґрунтування

§ 4.00. Наслiдок § 3.00.

Послiдовнiсть викладу змiсту галузей мовознавства

§ 4.01. Наслiдок § 3.01.

Конструктивнi гiпотези лiнґвiстичної метатеорiї

§ 4.02. Наслiдки § 3.02.

1.1. Спiввiдношення мовленнєвого явища i лiнґвiстичних фактiв
1.2. Мовленнєве явище i лiнґвiстичнi факти (унаочнення)
2. Фраґмент логiчної частини 6-вимiрної класифiкацiї аксiом мовознавства

§ 4.03. Наслiдок § 3.03.

Структурнi елементи термiнiв метатеорiї мовознавства

§ 4.04. Наслiдки § 3.04.

1. Темперована система величин i одиниць мовознавства
2. Приблизна кiлькiсна оцiнка лiнґвiстичних одиниць
3.1 Вiдповiднiсть одиниць прагматики та явищ соцiуму
3.2. Сутнiснi характеристики вищих вiдношень лiнґвiстичних одиниць iнтекстики, синтактики i десиґнiки
4. Стани розвитку предметiв iсторичних галузей мовознавства

§ 4.05. Наслiдок § 3.05.

Деякi методи, вживанi в дослiдженнях автора

§ 4.06. Наслiдок § 3.06.

Коротка характеристика змiсту закономiрностей мовознавства

§ 4.07. Наслiдок § 3.07.

1. Оптимiзована таблиця синтаксичної типологiї
2. Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних знань

§ 4.08. Наслiдок § 3.08.

Психофiзiологiчнi причини обмеження числа фонем

§ 4.09. Наслiдки § 3.09.

1. Розподiл словникових статей ЛЭС (167) за полями узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань
2. Розподiл рубрик УДК i ББК за метаполями iнтеґрантiв
3. Кiлькiсна характеристика розподiлу словникових статей ЛЭС за полями матрицi

§ 4.10. Наслiдки § 3.10.

1. Ранґ мов перекладних видань
2. Динамiка свiтового процесу письмового перекладу
3. Карта мовних лiґ

§ 4.20. Наслiдки § 3.20.

1. Система iндексування i класифiкацiї винаходiв
2. Фраґмент карти № 62 «Пiвнiчний вiтер» з Лiнґвiстичного атласу Середземного моря

§ 4.30. Наслiдки § 3.30.

1. Функцiонально-мовна асиметрiя кори головного мозку правшi
2. Топокарти активностi мовленнєвих зон кори мозку
3. Карта мовних полiв кори лiвої пiвкулi головного мозку правшi
4. Нейрофiзiологiчнi механiзми мовлення

§ 4.40. Наслiдки § 3.40.

1. Концептуальна схема складникiв синтагматики
2. Статистика пауз вагання в усних реченнях
3. Лiнґвостатистнчнi закономiрностi
4. Спiввiдношення слiв словника i тексту

§ 4.50. Наслiдки § 3.50.

1. Концептуальна схема лiнґвiстичного знака
2. Гносеологiчнi областi вжитку лiнґвiстичних знакiв
3. Оптимiзована таблиця звукотипiв мiжнародного фонетичного алфавiту (МФА)

§ 4.60. Наслiдки § 3.60.

1. Еволюцiя голосового тракту i щелепи приматiв
2. Узагальнена таблиця назофонiв української мови
3. Зiставна таблиця суґестивних звертань до тварин
4. Класифiкацiя релiктових синкретичних предикативiв

§ 4.70. Наслiдки § 3.70.

1. Карта контенсивних типiв мов
2. Семантико-логiчна детермiнанта стадiй мислення
3. Стадiї формування структури мов
4. Перформацiйний iндекс частин мови
5. Iменниковi класи мови суахiлi

§ 4.80. Наслiдки § 3.80.

1. Послiдовнiсть етапiв вивчення мови
2. Змiст етапiв навчання мови

§ 4.90. Наслiдок § 3.90.

Кореляцiя ареалiв говiрок, археологiчних культур i племен

§ 4.100. Наслiдки § 3.100.

1. 3бережуванiсть топонiмiчної основи «ки(й)в» (системне зведення)
2. Розподiл 37 iберокавказьких мов за демографiчною потужнiстю
3. Карта мовних фiл
4. Кореляцiя мовних фiл i контенсивних типiв мов
5. Спiльна частотна лексика української та росiйської мов
6. Диференцiйнi вiдстанi лексиконiв мов Європи
7. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас людства
8. Розподiл 1111 мов свiту за демографiчною потужнiстю мiж 16 родинами мов
9. Розподiл спорiднених мов за демографiчною потужнiстю
10. Спiввiдношення бiологiчної та мовної iсторiї людства

§ 4.110. Пiдсумки роздiлу 4

Авторський матерiал з рiзних дiлянок мовознавчих дослiджень до кожного з 20 метаполiв узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань. Причини переваги метатеоретичного пiдходу — у можливостi охопити рiзнi аспекти об’єктiв метаполя, видiленого за попередньо обґрунтованою суттєвою ознакою
До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.0. Змiст роздiлу

Подальший матерiал iлюструє наслiдки застосування системно-операцiйного пiдходу i метатеоретичної концепцiї мовознавства до сукупностi лiнґвiстичних знань. Кожна з 50 таблиць, схем, карт роздiлу є авторським узагальненням одного з 20 метаполiв об’єднаної матрицi лiнґвiстичних знань. Нумерацiя параграфiв роздiлу 4 вiдповiдає роздiлу 3.

Спочатку представлено суб’єктнi метаполя. Таблиця § 4.00 унаочнює послiдовнiсть викладу змiсту галузей мовознавства у свiтлi метатеорiї, основнi конструктивнi гiпотези якої зiбранi у § 4.01. Сама ця послiдовнiсть встановить основу органiзацiї експозицiї Лiнґвiстичного навчального музею. Мета § 4.02.1- показати, що всяке мовленнєве явище несе в собi iнформацiю щонайменше про шiсть рiзних видiв лiнґвiстичних фактiв. У § 4.02.2 наведено логiчний фраґмент шестивимiрної класифiкацiї аксiом мовознавства. § 4.03 являє собою перелiк i опис морфем запровадженої в книзi номенклатури метатеоретичних категорiй. 25 темперованих одиниць метатеорiї (§ 4.04.1) вперше одержують приблизну кiлькiсну оцiнку (§ 4.04.2) та характеристику вищого відношення (§ 4.04.3-4). Окремi вдосконаленi автором методи перелiченi в § 4.05. Коротка характеристика змiсту закономiрностей мовознавства дана у § 4.06. У § 4.07.1 наведено оптимiзовану таблицю синтактичної типологiї мов. Відтворена з журнального варiанту узагальнена матриця лiнґвiстичних знань (§ 4.07.2) являє собою їх метатеоретичну класифiкацiю. § 4.08 iлюструє акустико-бiологiчнi причини обмеження рiзноманiтностi голосних фонем. § 4.09 мiстить розподiл за метаполями iнтеґрантiв таблицi вiдповiдних сюжетних рубрик чинних iнформацiйно-пошукових класифiкацiй - УДК i ББК та словникових статей ЛЭС (167).

Далi йдуть ориґiнальнi iлюстрацiї до об’єктних метаполiв. В галузi транстопiки вперше унаочнено ранґ мов перекладних видань (§ 4.10.1) та динамiку свiтового процесу письмового перекладу (§ 4.10.2). В § 4.10.3 зображено карту мовних лiґ. Метаполе евлектики представлене зразком карти рибальських говiрок (§ 4.20.1) з Середземноморського лiнґвiстичного атласу та субмовою патентної iнформацiї (§ 4.20.2). Метаполе iнтекстики iлюструють 4 таблицi § 4.30, що мiстять матерiал про мовленнєвi поля кори мозку людини. Таблицi з синтактики (§ 4.40) переважно присвяченi лiнґвостатистичним закономiрностям. Три таблицi з десиґнiки (§ 4.50) вiдтворюють авторську концепцiю лiнґвiстичного знака i оптимiзовану 5-вимiрну матрицю звукотипiв МФА. Таблицi з десиґнiї iлюструють окремi проблеми з iсторiї становлення лiнґвiстичних знакiв (§ 4.60). Матерiали з синтактiї (§ 4.70) узагальнюють вiдомостi про стадiї формування мовної структури та еволюцiю логiки вербального мислення. Iнтекстiя (§ 4.80) iлюстрована таблицею послiдовностi етапiв засвоєння iноземної мови. Метаполе евлектiї (§ 4.90) представлене картою кореляцiї говiрок української мови та деяких iсторико-культурних явищ. Нарештi, останнiй десяток таблиць транстопiї (§ 4.100) включає карти мовних фiл, контенсивних типiв мов, кореляцiї ареалiв мовних родин i рас людства, гiстограми закономiрностей у розподiлi мов свiту за демографiчною потужнiстю мiж родинами мов та всерединi родин, вiдомостi про спiльну частотну лексику української та росiйської мов, граф-схему диференцiйних вiдстаней лексиконiв мов Європи, карту поширення топонiмiчної основи “ки/й/в”, схему спiввiдношення бiологiчної та мовної iсторiї людства.

Наведений перелiк мiстить, отже, чимало нетрадицiйного матерiалу. Дальший розгляд його має на метi показати, як окремi науковi результати, цiлком зберiгаючи свою початкову ориґiнальнiсть, набувають водночас у просторi метатеорiї нових системних компонентiв значення завдяки iнтеґрацiї до ширшого теоретико-лiнґвiстичного цiлого.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.00. Послідовність викладу змісту галузей мовознавства

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.01. Конструктивнi гiпотези лiнґвiстичної метатеорiї

Гiпотеза 1.

Ряд об’єктних iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань утворюють такi п’ять предметних категорiй семiотики: 1) контрастомовна прагматика; 2) аксiомовна прагматика; 3) iдiомовна прагматика; 4) синтактика; 5) сиґнiфiка.

Наведений порядок членiв ряду (1-5) - логiчний, а зворотний - iсторичний (6-10). Врахування дiалектики логiчного/iсторичного дозволяє подолати позаiсторизм вихiдних семiотичних категорiй.

Гiпотеза 2.

Ряд суб’єктних iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань складається з таких п’ятьох пiзнавальних категорiй: 1) заперечення; 2) ствердження; 3) iнтерпретацiя; 4) експлiкацiя; 5) обґрунтування.

Дiалектика загального/окремого для кожної з цих категорiй в конкретному застосуваннi до областi наукового пiзнання дає пiдстави видiлити в межах останньої такi десять пiдобластей: 1-2) галузi, теорiї; 3-4) аксiоми, номенклатура; 5-6) мiри, методи; 7-8) закономiрностi, класифiкацiї; 9-10) причини, взаємодiя.

Гiпотеза 3.

Вiдображаючи послiдовнi етапи зменшення операцiйної залежностi суб’єкта вiд середовища, названi 5 суб’єктних iнтеґрантiв придатнi для створення ґенеративної основи метатеорiї- системно-операцiйного методичного пiдходу.

Вони сумiрнi також з iнтеґрантами об’єктного ряду, що дає змогу послiдовно розгортати метатеоретичнi ряди iнтеґрантiв обох видiв через однотипнi операцiї.

Гiпотеза 4.

Обидва ряди об’єктних i суб’єктних iнтеґрантiв семантично незалежнi i доповняльнi, а отже- однаково важливi для характеристики лiнґвiстичних знань.

Паралельна конкретизацiя цих характеристик за допомогою вказаних дiалектичних пар категорiй логiчного/iсторичного та загального/окремого вiдкриває шлях до побудови чотиривимiрної узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань.

Гiпотеза 5.

У кожному з метаполiв суб’єктних iнтеґрантiв (вертикальнi смуги полiв матрицi) не виключене врахування дедалi нових вимiрiв лiнґвiстичних об’єктiв з метою одержання чимраз детальнiшої класифiкацiї. Можна припустити, що цi вимiри включатимуть ряди логiчних, математичних та гносеологiчних категорiй.

Починаючи з певного рiвня своєї n-вимiрностi, матриця неминуче набуватиме нових евристичних властивостей.

Гiпотеза 6.

Послiдовне пiдсилення метатеоретичних критерiїв класифiкацiї знань унаочнить нерiвномiрнiсть опрацювання їх окремих полiв, що сприятиме рацiональнiшому плануванню наукового пошуку в мовознавствi.

Гiпотеза 7.

Послiдовно дедуктивне розгортання об’єднаної матрицi лiнґвiстичних знань може правити за основу нової композицiйної побудови довiдкових, енциклопедичних та навчальних видань з мовознавства, вiдповiдних лекцiйних курсiв; унаочненням гiпотези може стати експозицiя першого Лiнґвiстичного навчального музею.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.02.

§ 4.02.1.1. Спiввiдношення мовленнєвого явища i лiнґвiстичних фактiв

Одне явище - фраґмент усного мовлення
[...kom'pjuterif]
може бути сприйняте слухачем залежно вiд його комунiкативної мети як шiсть фактiв (нарiзно, у сполученнях або всi разом), а саме:

0. Як iсторико-лiнґвiстичний факт (ДIА.факт)- це слово вживається дедалi ширше вiд 1970-х рр. замiсть давнiшого ЕОМ (електронно-обчислювальна машина).

1. Як транстопiчний факт (ТРАНС. факт)- це слово української мови, запозичене через анґлiйську з латини, асимiльоване (закiнчення- українське).

2. Як евлектний факт (ЕВ. факт) - це маркована лексема переважно з субмови вiтчизняних користувачiв ЕОМ (у вимовi дiаспори могло б бути [-'put-]). Нормативна форма- [...kom'pjuteriw]

3. Як iнтекстовий факт (IН. факт)- це вираження iдiолектних особливостей вимови даного мовця (напр., марковане, ненормативне [-f] замiсть [-w], можливе гаркаве [R], своя манера наголосу, iнтонацiя, тембр голосу тощо), i сам вибiр власне такого ланцюжка звукiв зумовлений намiрами мовця у данiй конкретнiй ситуацiї мовлення.

4. Як синтактичний факт (СИН. факт)- ця словоформа є представником парадигми одної з лексем з ознаками певної частини мови (iменник “комп’ютер” чоловiчого роду в родовому вiдмiнку множини), а в синтагматичному планi- це певний член речення (можливо, фраґмент пiдмета або додатка).

5. Як десиґнальний факт (ДЕ. факт)- це лiнґвiстичний знак, лексема, у якiй носiєм предметного значення “сучасна ЕОМ (переважно, персональна)” служить звукова послiдовнiсть (континуум), що вiдповiдає на письмi запису конкретними дискретними графемами (“комп’ютерiв”), при потребi може бути розчленована на окремi артикуляти ([k-o-m-p-j-u-t-e-r-i-w] “к-о-м-п-’-ю-т-е-р-i-в”) або їхні семантично релевантнi групи - морфеми (“ком-п’ют-ер-iв”).

Останнiй факт реалiзує ДЕ.нотацiю, всi попереднi- конотацiю; а саме: ДIА-, ТРАНС-, ЕВ-, IН-, СИН.нотацiю.

§ 4.02.1.2. Мовленнєве явище i лiнґвiстичні факти (унаочнення)

§ 4.02.2. Фраґмент логiчної частини 6-вимiрної класифiкацiї аксiом мовознавства

(цифри всерединi рубрик вiдповiдають нумерацiї об’єктних iнтеґрантiв)
 
  02.1. Контрастнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми
02.10. Мовно-мовленнєвi контрастнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми 1. Аксiоми (А.) мiжетномовного i мiжетномовленнєвого контакту;
  2. А. мiжаксiорiвневого i мiжаксiомовленнєвого контакту;
  3. А. мiжiдiолектного i мiжтекстового контакту;
  4. А. мiжпарадигматичного i мiжсинтагматичного контакту;
  5. А. мiжпольового i мiжзнакового контакту.
.1 Мовленнєвi аксiоми
02.11. Мовленнєвi контрастнi аксiоми.
  1:3. А. мiжетномовного iдiомовленнєвого контакту: ориґiнал / переклад;
  2:3. А. мiжiндивiдного одномовного мовленнєвого контакту: перформацiйне наслiдування iншому;
  3. А. мiжтекстового впливу: перформацiйне наслiдування собi;
  4. А. мiжсинтагмових парадигматичних зв’язкiв: рими, асонанси, паралелiзм, фiґури мовлення, словозмiна; асимiлятивне/асимiльоване;
  5. А. мiжзнакових зв’язкiв: семантичнi паралелiзми, словотвiр.
.2 Мовнi аксiоми
02.12. Мовнi контрастнi аксiоми.
  1. А. мiжетномовного контакту: iншомовне/сiюмовне;
  2. А. мiжрiвневого контакту: iншорiвневе/сьогорiвневе; 2:3. А. мiжiдiолектного контакту: iншоiдiолектне/сьогоiдiолектне; iнварiант наслiдування iншому в компетенцiї мовця;
  3:4. А. мiжреґламентного контакту i 3:5. А. мiжвокабулярного контакту: iнварiант наслiдування собi в компетенцiї мовця, його стала iндивiдуально-стилiстична манера;
  4. А. мiжпарадигматичного впливу: вирiвнювання парадигм;
  5. А. мiжзнакового впливу в полi: вартiсть мовного знака; iнтерференцiя змiсту, паронiми, синонiми, антонiми, омонiми.

§ 4.02.2. (Продовження таблицi)
 
 
02.2. Ґенералiзацiйнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми 02.20. Мовно-мовленнєвi ґенералiзацiйнi аксiоми
  1. А. перекладної норми: перекладна норма/узус;
  2. А. етномовної норми: етномовна норма/узус; 2:3. А. етноiдiомови: етноiдiомовне вiртуальне/актуальне;
  3. А. iдiомовної норми: iдiонорма/узус; 3:4:5. А. частотностi: рекурентне/унiкальне; частотне/нечастотне;
  4. А. парадигматики: парадигматика/синтагматика;
  5. А. вiртуальностi: знакове вiртуальне/актуальне
.1 Мовленнєвi аксiоми 02.21. Мовленнєвi ґенералiзацiйнi аксiоми
.1 Мовленнєвi аксiоми 1. А. етноспецифiчностi мовлення: мовленнєве унiверсальне/етноспецифiчне;
  2. А. евлектної специфiчностi мовлення: мовленнєве нормативне/позанормативне;
  3. А. специфiчностi iдiомовлення: iдiомовленнєве банальне/iндивiдуальне; 3. А. узуальностi: iдiомовленнєве нормативне/узуальне;
  4. А. синтагматичної варiантностi: синтагматичне iнварiантне/варiантне;
  5. А. знакової варiантностi: знакове iнварiантне/варiантне.
.2 Мовнi аксiоми 02.22. Мовнi ґенералiзацiйнi аксiоми
  1. А. етноспецифiчностi мови: мовне унiверсальне/етноспецифiчне;
  2. А. нормативностi евлектiв: евлектне нормативне/позанормативне; 2. А. специфiчностi евлектiв: етномовне/евлектне;
  3. А. специфiчностi iдiомов: iдiолектне групове/iндивiдуальне;
  4. А. варiантностi парадигм: парадигматичний iнварiант /варiант;
  5. А. знаковостi (назви, iменi): позначене/позначення; змiст/вираження; 5. А. варiантностi знакiв: iнварiантне/варiантне у знаку.

§ 4.02.2. (Продовження таблицi)
 
 
02.3. Аспектизацiйнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми 02.30. Мовно-мовленнєвi аспектизацiйнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми 1. Аспекти вегiкулярностi в мовi та мовленнi;
  2. Аспекти лiтературностi етномови та етномовлення;
  3. Екстерiоризоване/iнтерiоризоване в мовi та мовленнi;
  4. Аспекти парадигматики/синтагматики;
  5. Мовносемантичне/мовленнєвосемантичне; 5. Семантичне/логiчне у змiстi; 5. А. змiсту: загальне/окреме/одиничне у змiстi.
.1 Мовленнєвi аксiоми 02.31. Мовленнєвi аспектизацiйнi аксiоми.
.1 Мовленнєвi аксiоми 1. Вегiкулярне/невегiкулярне в перекладi; 1. Перекладне/неперекладне в етномовленнi;
  2. Лiтературне/нелiтературне в етномовленнi; 2:3:5. Сприйняте/передане через мовлення; позначене/назване у мовленнi;
  3. Iдiомовлення/мислення; 3. Слухання/говорiння в iдiомовленнi; 3:5. Iнтердикцiя/прескрипцiя як етапи мовленнєвої суґестiї; 3:5. Набуте в змiстi/створене в змiстi;
  4. Попереднє/наступне в синтагмi; початкове/кiнцеве; антецедент/консеквент;
  5. А. смислу: загальне/окреме/одиничне у смислi мовлення; 5. Семантичне/логiчне у смислi; 5:3. Семантичне/логiчне в iдiомовленнi.
.2 Мовнi аксiоми 02.32. Мовнi аспектизацiйнi аксiоми.
.2 Мовнi аксiоми 1. Вегiкулярне/невегiкулярне в етномовах; 1. Перекладне/неперекладне в етномовах;
  2. Лiтературне/позалiтературне в етномовi;
  3. Iдiомова/свiдомiсть; 3:4. Парадигматичний склад iдiомови;
  4. Ключове/вивiдне в парадигмi; вихiдне/похiдне в парадигмi;
  5. Семантичне/логiчне у значеннi; 5. Семантичне/логiчне у лексико-семантичному полi; 5. А. значення: загальне/окреме у значеннi мови.

§ 4.02.2. (Продовження таблицi)
 
 
02.4. Екстерiоризацiйнi аксiоми.
.0 Мовно-мовленнєвi аксiоми 02.40. Мовно-мовленнєвi екстерiоризацiйнi аксiоми
  1:2. Транстопiчне/аксiолектне. 1:3. Транстопiчне/iнтекстове. 1:4. Транстопiчне/синтактичне. 1:5. Транстопiчне/десиґнальне. 1:10. Транстопiчне/транстопiйне.
  2:1. Транснотацiя в етномовi та етномовленнi. 2:3. Аксiолектне/iнтекстове. 2:5. Аксiонотацiя в iдiолектi. 2:4. Iдiолектне/синтактичне. 2:5. Iдiолектне/ десиґнальне. 2:9. Аксiолектне/аксiолектiйне.
  3. Практика/iдiолект. 3. Iннотацiя в iдiолектi. 3:1. Рiзноетномовне в iдiолектi, полiглосiя. 3:2. Рiзнолектне в iдiолектi, полiлектiя, багатореґiстровiсть. 3:4. Iнтекстове/синтактичне. 3:4:5. Синнотацiя в iдiолектi. 3:5. Iнтекстове/десиґнальне. 3:5. Суб’єктне/об’єктне в iдiолектi. 3:8. Iнтекстове/iнтекстiйне.
  4:5. Синтактичне/десиґнальне. 4:5. Фразеологiчне/словесне. 4:7. Синтактичне/синтактiйне.
  5:1-4.7-10. Денотацiя/конотацiя. 5:3. Фiзичне/психiчне у знаку. 5:6. Десиґнальне/десиґнiйне.
.1 Мовленнєвi аксiоми 02.41. Мовленнєвi екстерiоризацiйнi аксiоми
  1:5. Транснотацiйне у мовленнi. 1:3:5. Iншомовне цитування.
  2:3. Етномовленнєве/iдiомовленнєве. 2:3:5. Аксiонотацiя в мовленнi iндивiда. 2:9. Етномовленнєве логiчне/iсторичне.
  3. А. мовленнєвої дiяльностi: дiяльнiсть/iдiомовлення. 3. Iннотацiя в iдiомовленнi. 3:4. Синтагматичне/iдiомовленнєве. 3:4:5. Синнотацiя в iдiомовленнi. 3:5. Стан суб’єкта/стан об’єкта в мовленнi. 3:5. Денотацiя в iдiомовленнi. 3:5:1-5. Засоби нотацiї в iдiомовленнi. 3:1:5:1-5. Iншомовнi засоби нотацiї в iдiомовленнi. 3:5. Факти/явища у мовленнi: 3:5. Образ/явище у мовленнi. 3:5. Психiчне/фiзичне у сенсi. 3:8. Iдiомовленнєве логiчне/iсторичне.
  4:5. Семантично сполучуване/несполучуване. 4:5. Словоформне/вокабульне.
  5:4. Сенс прямий/фразеологiчний. 5:6. Логiчне/iсторичне у словi мовлення 5:4. Позицiйнi змiни звукiв у мовленнi.
.2 Мовнi аксiоми 02.42. Мовнi екстерiоризацiйнi аксiоми
  1:5. А. iншомовних слiв. 1:2:5. Дiалектне в перекладних словниках.
  2:3. Етномовне/iдiомовне. 2:3. Аксiонотацiя в iдiомовi. 2:3. Iнiцiатор/залучений у дiалозi. 2:9. Етномовне логiчне/iсторичне.
  3. Iннотацiя в iдiомовi. 3:4. Синнотацiя в iдiомовi. 3:5. Дiйснiсть/iдiомова. 3:5. Чуттєве/iнтелектуальне у змiстi. Враження/сутнiсть у змiстi. 3:8. Iдiомовне логiчне/iсторичне.
  4:5. Значення пряме/фразеологiчне. 4:5. Парадигматично сумiсне/несумiсне. 4:5. Лексичне/граматичне. 4:7. Логiчне/iсторичне у граматицi.
  5. Десиґнальне у значеннi. 5:6. Логiчне/iсторичне у лексицi. 5:1-5. Компоненти значення (де- i конотативнi).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.03. Структурнi елементи термiнiв метатеорiї мовознавства

Морфема Етимологiчне значення (447, с. 815-817) Термiнологiчне значення у пропонованiй метатеорiї мовознавства
транс- за межi, через (лат.) Мiжмовне, унiверсальномовне. Те, що об’єднує одну етномову з iншою.
ев- добрий (гр.) Етномовне, внутрiшньомовне, приналежне до групових цiннiсних рiвнiв даної мови або до її аксiоузусу.
iн- в, всерединi (лат.) Iндивiдуальне, iдiолектне, мовцеве.
син- з, разом (гр.) Мiжзнакове, об’єднавче щодо знакiв.
де- окремо вiд (гр.) Знакове, предметно-сиґнiфiкативне.
-топ- мiсце (гр.) Багатомовна система, система кiлькох етномов, пов’язаних контактами.
-лект- фраґмент термiнiв “дiалект”, “соцiолект” (гр.) Аксiорiвневе мовлення групи iндивiдiв та його iнварiант.
-текст- тканина (лат.) Мовлення iндивiда як множина тактiв.
-такт- торкання (лат.) Блок з кiлькох лiнґвiстичних знакiв.
-сиґн- знак (лат.) Лiнґвiстичний знак i його частини.
-ика, -iка

-iя

-логiя

  • суфiкси, вживанi для термiнологiчного оформлення назв наук i дисциплiн
Метатеоретичнi галузi логiчного циклу.

Метатеоретичнi галузi iсторичного циклу.

Галузi, якi сполучають логiчний та iсторичний пiдходи.

     
     

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.04.

§ 4.04.1. Темперована система величин i одиниць мовознавства

§ 4.04.2. Приблизна кiлькiсна оцiнка лiнґвiстичних одиниць

Галузi Одиницi Приблизна кiлькiсть одиниць Назва вищого вiдношення
   № назва
од.
тис.
млн.
мрд.
трл.
кдн.
ктн.
 
Транстопiка
1. Ґлобальна БС (багатомовна система) 1   (переклади ҐБС) Ґлобальнiсть
  2. Реґiональнi БС 20   (переклади РБС)   Реґiональнiсть
  3. Домiнiальнi БС 102   (переклади ДБС)   Домiнiальнiсть
  4. Парцiальнi БС 140   (переклади ПБС)   Парцiальнiсть
  5. Локальнi БС /
Етномови
  2,5 (переклади ЛБС 
і тексти етномовні)
Локальнiсть / Цiлоетнічнiсть
Евлектика
6. (Дiа)лекти   300     ” (дiа)лектні Масовiсть
  7. Говiрки     4   ” говiркові Громадовiсть
  8. Вернакули     450   ” груповi Груповiсть
  9. Iдiолекти /
Доробки
      6 ” iндивiдуальнi Iндивiдуальнiсть / Персональнiсть
Iнтекстика
10. Ансамблi       600 ” ансамблевi Програмнiсть
  11. Твори         7 ” творів Компози-
цiйнiсть
  12. Частини         500 ” частин Тектонiчнiсть
  13. Уривки /
Пасажi
          4 ... Фраґментнiсть / Когерентнiсть
Синтактика
14. Комплекси           300   Конективнiсть
  15. Пропоземи             2 Предикативнiсть
  16. Синтагмеми План мови (lan-
gue)
      200 План мов-
лення (paro-
le)
6 Конґруентнiсть
  17. Словоформи / Вокабул(ем)и     20       20 Валентнiсть / Цiльно-
оформленiсть
Десиґнiка 18. Баземи     3       40 Одно-
модальнiсть: лексичне / граматичне
  19. Радикалеми   300         60 Семо-
позитивнiсть
  20. Артикулеми   1         240 Семо-
неґативнiсть
  21. Диферентеми 20           960 Диферен-
цiйнiсть

§ 4.04.3.1. Вiдповiднiсть одиниць прагматики та явищ соцiуму

Одиницi (та явища) мовної прагматики Їхнi вищi вiдношення Явища соцiуму
1. Ґлобальна багатомовна система (БМС); свiтовi вегiкулярнi мови. Ґлобальнiсть. Людство; всесвiтнi мiжнароднi зв’язки.
2. Реґiональнi БМС, мови, варiанти етномов. Реґiональнiсть. Людськi раси; реґiональнi народи, зв’язки.
3. Домiнальнi БМС, мови; нацiональнi варiанти етномов. Домiнiальнiсть. Домiнiальнi народи, нацiї, держави, країни; громадянство.
4. Парцiальнi БМС, мови, варiанти етномов. Парцiальнiсть. Парцiальнi народи, краї; етноси, автономiї.
5. Локальнi БМС, мови, варiанти етномов. Локальнiсть. Локальнi народи, етноси, народностi, племена; мiсцевостi.
6. Цiлоетнiчнi мови (етномови); iзоглоси. Цiлоетнiчнiсть. Етнос, народ; нацiональна (етнiчна) приналежнiсть.
7. Дiалект, субмова; дiалектизми, професiоналiзми; iзолекти. Масовiсть. Чоловiки, жiнки; дiти, молодь, дорослi, лiтнi люди; фах, професiя.
8. Говiрки, локалiзми. Громадовiсть. Колективи, асоцiацiї; профспiлки; клуби; спортивнi та iн. органiзацiї; конфесiйнi громади.
9. Вернакули; вернакулiзми. Груповiсть. Сiм’ї, групи, товариство.
10. Iдiолект; iдiолектизми; солецизми. Iндивiдуальнiсть. Особистiсть, iндивiд.

§ 4.04.3.2. Сутнiснi характеристики вищих вiдношень лiнґвiстичних одиниць iнтекстики (11-15), синтактики (16-20) i десиґнiки (21-25)

Одиницi Їхні вищi вiдношення Сутнiсть вищого вiдношення
11. Доробки Персональнiсть Спiльнi мовно-стильовi риси всiх текстiв одного автора.
12. Ансамблi Програмнiсть Наявнiсть об’єднавчої програми в циклi творiв одного автора.
13. Твори Композицiйнiсть Наявнiсть у творi композицiйно-сюжетної завершеностi.
14. Частини Тектонiчнiсть Наявнiсть у частинi твору своєї власної тектонiки та вiдносно завершеного часткового сюжету.
15. Уривки Фраґментнiсть Властивiсть оперативної одиницi iнтекстики бути гранично малим авторським фраґментом текстового цiлого (твору, ансамблю, доробку).
16. Пасажi Когерентнiсть Семантико-логiчна пов’язанiсть пасажу через когереми.
17. Комплекси Конективнiсть Логiчна пов’язанiсть речень-суджень одного комплексу (абзацу) через конектеми.
18. Пропоз(ем)и Предикативнiсть Граматична пов’язанiсть пiдмета i присудка (логiчна- суб’єкта i предиката; актуалiзацiйна- теми i реми) як єдиний мовленнєвий засiб видiлення ознаки в явищi.
19. Синтагм(ем)и Конґруентнiсть Граматична узгодженiсть складникiв синтагми.
20. Словоформи Валентнiсть Властивiсть гранично малої (оперативної) одиницi синтактики бути мiнiмальним автономним членом тексту.
21. Вокабул(ем)и Цiльнооформленiсть (бiмодальнiсть) Єднiсть лексичної та граматичної баз(ем).
22. Баз(ем)и Одномодальнiсть Пов’язанiсть основи (корiнь + форманти) або з лексичним або з граматичним значенням.
23. Радикал(ем)и Семопозитивнiсть Пряма пов’язанiсть мiнiмального вiдрiзка вираження з планом змiсту.
24. Артикулеми, артикуляти Семонеґативнiсть Здатнiсть артикулеми (фонеми або графеми) розрiзняти змiст двох подiбних радикалiв (мiнiмальної пари).
25. Диферент(ем)и Диференцiйнiсть Властивiсть гранично малої (оперативної) одиницi десиґнiки- її здатнiсть диференцiювати мiнiмальнi пари артикулем.

§ 4.04.4. Стани розвитку предметiв iсторичних галузей мовознавства

Стан
Моно- Мiкро- Месо- Макро- Унi-
Галузь          
0 1 2 3 4 5
6. Десиґнiя - ФАЗИ Протовидова вокалiзацiя

Екзовидова вокалiзацiя

Ендовидова вокалiзацiя Контрвоко-
суґестiя
Бiконтрвоко-
суґестiя
7. Синтактiя - СТАДIЇ Доморфо-
логiчнiсть
Класно - особовiсть Органiчно-
активнiсть
Ергативнiсть Номiнатив-
нiсть
8. Iнтекстiя - СТУПЕНI Перцепцiя iнiцiальної мовленнєвої суґестiї Iмiтацiя та фiксацiя Iнтерпретацiя, граматика-
лiзацiя
Системати-
зацiя, логiзацiя
Стабiлiзацiя, гомеостаз
9. Евлектiя - ЕТАПИ Iмпульс пасiонарностi Експансiя Сатурацiя Традицiя, iнерцiя Стаґнацiя, обскурацiя
10. Транстопiя - РIВНI Таксон клону; локальна лiґа мов Таксон гiлки; парцiальна лiґа Таксон сiм’ї; домiнiальна лiґа Таксон родини; реґiональна лiґа Таксон фiли; ґлобальна лiґа

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.05. Деякi методи, вживанi в дослiдженнях автора

1. Метатеоретичний системно-операцiйний пiдхiд (див. табл. 1.7, 2.0, 2,5) дозволив побудувати узагальнену матрицю лiнґвiстичних знань за допомогою однотипної дедуктивної методичної процедури (див. роздiл 3, § 4.01, а також 301, 306, 320, 193).

2. Метод багатовимiрних матриць- оптимальний для системного узагальнення та знаходження кореляцiй мiж властивостями мовного об’єкта (див. 303; 304; 305; 323; 325), зокрема- при описi морфологiчної будови мов (див. 310; 319; 321). Для прикладу наводимо матрицю диференцiйної частини найстислiшого опису французького кон’юнктиву (337, с. 24):
 
Vinfinitif   +IONS +IEZ   +ENT +E +ES +E
pouvoir PUISS  
savoir SACH  
faire FASS  
vouloir VOUL VEUILL
aller ALL AILL
valoir VAL VAILL
avoir A  +YONS  +YEZ  AI +T 
?tre SO  +YONS  +YEZ  SOI +S  +S  +T 

3. Метод сумiщення матрицi з гiстограмою дозволяє унаочнити знайденi кореляцiї (див. 326; тут- § 4.40.4; 4.70; 4.80; 4.100).

4. Метод картографування- поширений метод географiчної фiксацiї мовних явищ на картi з метою пошукiв кореляцiї iзоглос та мовних ареалiв (див. 399; тут § 4.10.3; 4.70.1; 4.90; 4.100).

5. Група методiв оптимiзацiї навчання мов (див. 312; 318; 326), у т. ч. метод укрупнення навчальних тем, метод фiльтрiв (див. 336, с. 5-7; 156, с. 3, 10-11, 23, 32-33, 44-45); планування навчального процесу за методом хвилi (див. 326, с. 112, п. 5).

6. Методи аспектизацiї та iнтенсифiкацiї навчання мов (326)

7. Методи боротьби з забуванням (див. 326, 286, с. 123; 318).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.06. Коротка характеристика змiсту закономiрностей мовознавства

(нумерацiя законiв вiдповiдає § 3.06)

(16) Ранґовий розподiл (гiперболiчний).

1. Потужнiсть етномов та їхнiй ранґ: види потужностi (167)- демографiчна, економiчна, мовно-полiтична, культурна (переклад, iнформацiя про новини), вегiкулярна.

2-3. Закон Есту- Зiпфа в перекладi: число перекладних еквiвалентiв повнозначних i службових слiв залежить вiд їхньої частотностi.

4. Обсяг iдiословникiв i їхнiй ранґ пов’язанi оберненою пропорцiйнiстю.

5. Закон Есту- Зiпфа в термiносистемах: частотнiсть термiнiв даної термiносистеми обернено пропорцiйна їхньому ранґу.

6. Закон Есту- Зiпфа в жанрах i стилях: рiзним жанрам i стилям вiдповiдають свої значення коефiцiєнта Мандельброта.

7. Закон Есту- Зiпфа в розпiзнаваннi слiв тексту: для впiзнавання 60, 86, 97 % слiв пересiчного анґлiйського тексту досить знати вiдповiдно 100, 1000, 4000 найуживанiших слiв (Lehnert M. Der Englische Grundwortschatz.- Leipzig, 1975.- S. 6).

8. Закон Ґiро: тi самi обсяги частотної лексики (100, 1000, 4000 слiв) забезпечують розумiння лише 30, 50, 70 % змiсту того ж тексту (там само, с. 6).

9. Iндекс читаностi Флеша: зворотна пропорцiйна залежнiсть iснує мiж ступенем складностi тексту (9 ґрадацiй Флеша) i числом читачiв такого тексту- за данини абонементiв бiблiотек (198).

10. Залежнiсть Бредфорда: три частотнi зони тематичних текстiв кiлькiсно вiдрiзняються взаємно на порядок (366, с. 92-100).

11. Закон Есту- Зiпфа: добуток частоти слова на його ранґ є величиною сталою (тобто частота є величина, обернена ранґу) (167).

12. Залежнiсть Зiпфа- Гердана: чим слово частотнiше, тим воно сполучуванiше (багатовалентнiше) (432; 433)

13. Залежнiсть Зiпфа- Флеша: що слово частотнiше, то воно коротше (198).

14. Залежнiсть Зiпфа- Юла: що слово частотнiше, то воно багатозначнiше (198).

15. Залежнiсть Чистякова - Крамаренка: число слiв n з певною кiлькiстю значень m обернено пропорцiйне кореневi квадратному з числа цих значень або nm2 = const (363).

16. Залежнiсть Мiлевського: що бiльше фонем у системi певної мови, то менша середня довжина морфем такої мови (у фонемах) (459).

17. Залежнiсть Зiпфа- Арапова- Герц: що слово частотнiше, то воно давнiше (має бiльший вiк) (12).

18. Довжина граматичних конструкцiй та їхній вiк.

19. Залежностi Ебiнгауза- Джонза: чим багатшi й рiзноплановiшi зв’язки мовного об’єкта запам’ятовування, тим на довше вiн запам’ятовується (286, с. 123).

20-21. Правила Йоста: з двох однаково збережених у пам’ятi порцiй iнформацiї вивчена ранiше довше пам’ятається i легше довчається (471, с. 230).

22-23. Демографiчна i етномовна потужностi родин мов та їхнiй ранґ (§ 4.100.2, 8, 9).

(17) Залежностi Пiрсона i Ґауса.

24. Число Мiлера (7 ) 2)- кiлькiсна межа перекладних еквiвалентiв повнозначних слiв.

25. Залежнiсть Iнґве- Мiлера: середня синтаксична глибина речення- 7 ) 2 синтагми (119).

26. Залежнiсть Бумера: максимум пауз вагання припадає на межi мiж висловленнями, а потім - на iнтервали мiж темою i ремою (405).

27. Залежнiсть Крамаренка-Чистякова: розподiл слiв за довжиною у словнику в лексичному полi всiх слiв одного суфiкса вiдповiдає кривiй Пiрсона третього типу (363, с. 43, 65).

28-29. Довжина слiв i морфем у словнику (360; 363).

30. Статистика певної лiтери в рядках сторiнки тексту або вiрша (363).

31-32. Двi залежностi Єркса- Додсона: iнтенсивнiсть навчання мови при сталiй метi з одним учителем змiнюється в часi за кривою Ґауса; час проходження точки оптимуму при навчаннi рiзних учнiв залежить вiд ступеня складностi для кожного з них даної дiяльностi (253, с. 156; 326).

33. Правило Берча: результативнiсть навчання найвища при середньому рiвнi мотивацiї (471, с. 230).

34. Демографiчна потужнiсть спорiднених мов (§ 4.100.9).

(18) Детермiнативнi послiдовностi

35. Послiдовнiсть жанрiв мислення (за Е. де Боно; див. 404).

36. Закономiрнiсть розподiлу Ґрiнвуда- Юла: якщо слово зустрiлося в текстi, то ймовiрнiсть його вживання у своєму оточеннi зростає (9, с. 11).

37. Iнтердикцiя- прояв закону заперечення заперечення (244).

38-39. У становленнi знака суґестивне передує iнформацiйному (244).

40-41. Детермiнативна послiдовнiсть контенсивних типiв мов (132; 135) та вiдповiдних логiк (172, с. 246-407; тут § 4.70.2-3).

42. Послiдовнiсть становлення службової та повнозначної лексики (§ 4.70.4).

43. Детермiнативна послiдовнiсть мовної рекапiтуляцiї (Пiаже; див. 316).

44. Послiдовнiсть етапiв освоєння другої мови (Сухожевський; див. § 4.80.1-2).

45-64. 20 детермiнативних послiдовностей iсторичного розвитку фонем окремих мов (167): “фонетичнi закони” Бартоломе, Бруґмана, Вакернаґеля, Вернера, Гавлiка, Ґрасмана, Ґрiма, Даля, Дармстетера, Зiбса, Зiверса- Еджертона, Iллiч-Свiтича- Дибо, Лахмана, Лескiна, Майнгофа (правило), Остгофа, Педерсена, Вилера, Фортунатова- Сосюра, Шахматова.

(19) Кореляцiї

65. Закономiрностi позицiйних змiн звукiв (258; 112).

66. Закон Елькоста (“всяке людське чуття в нормi амбiвалентне”) в iсторичному становленнi лiнґвiстичного знака (з потенцiйно безмежною семантикою- див. 172) (244).

67. Кореляцiя контенсивних типiв мов та мовних фiл (§4.100.1, 3, 4).

68. Кореляцiя ступенiв послiдовностi освоєння рiдної та iноземної мов (316; § 4.80.1).

69. Правило ?сколi: прабатькiвщина даної мови локалiзується там, де мережа дiалектiв найгустiша.

70. Правило периферiйних архаїзмiв: мовнi архаїзми зберiгаються на периферiї ареалу.

71. Кореляцiя iзоглос Вейнена (501): iнтерпретування ним усталених конфiґурацiй iзоглос- таких, як “коло”, “зiрка”, “десант”, розчленований масив, пробитий масив, “стрiчка”, “протуберанцi”, “тераси”, “опуклiсть”, “гриб”, “димар”, “ананас”, периферiйнi явища.

72. Фонетичнi кореляцiї спорiднених мов (64).

73. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас людства (§ 4.100.7).

74. Кореляцiя еволюцiйної морфологiї Чекановського (167, с. 419).

(20) Числовi константи

75. Константа Мiлевського (55 - 60) (459); - наслiдок закономiрностi 16: що менша кiлькiсть фонем у системi певної етномови, то довша середня довжина морфеми у цiй мовi, виражена у фонемах.

76. Лексичнi константи стилiв (див. 360, с. 925-931).

77. Константа Мiлера (7 ) 2) у навчаннi мови.

78. Синтаксичне застосування Iнґве константи Мiлера (див. 119).

79. Константа службової лексики (46 %) (337, с. 6).

80. Константа семантичної глибини словника Ю. М. Караулова- 6 (124).

81. Константи Кожевникова- Чистович: 0,1" - 0,15" - 0,35" (244, с. 320).

82. Максимальне число зон розрiзнення голосних фонем (315).

83. Перформацiйний iндекс частин мови (§ 4.70.4).

84. Перша константа Сводеша (81 ё 86 % збережуваностi за 1000 рокiв лексичного ядра мови з 215 або 100 слiв,- див. 269).

85. Друга константа Сводеша (65 ё 74 % збережуваностi за 1000 рокiв лексичного ядра двох спорiднених мов з 215 або 100 слiв,- див. 269).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.07.

§ 4.07.1. Оптимiзована таблиця синтаксичної типологiї (за даними Дж. Ґрінберґа)

 
GNG•ANA .33
NG•ANA .13
NG•NA .11
GN•AN .22
GN•NA .21
GNG•NA .31
GN•ANA .23
NG•AN .12
GNG•AN .32
VSO•Pr 11. АН: таґалоґ АФс: ґе’ез АН: банток, iґорот IЄкельтс. АФєг., сем., бер. 
НС:масаї... АН:полiнез. АI: ото-манґ
АI: нахуатль       АН: фiлiпiн-
ська АI: квакiутль.
 
SVO•Pr 21.   КК: санґо IЄр, алб., гр. АФ чад., сем.
ПТ; 
АН: малайс. КК: банту АI, АА
IЄґ: сканд.- шв., дат. ПП: арапеш     IЄг: зах. IЄ: слов’ян. КК: ефiк... АI: майя IЄґ: анґл. IЄск: норв.
SVO•Po 22.       УР фiн., КК iджо КТ кит., АI КК: еве... АI: ґуаранi АI: луїсеньо НС: мору IК дагест.- рутульс. IК дагест.- табасар.
SVO•Pro 23.       IЄ: литовс. АI: такелма КК: манґбету. АI: араукан.      
SOV•Po 32.     ? Шумерс. АФк: гала. КК: канурi ДР: еламс. АВ пд.-сх. IКа: абхаз... хiналуг., буруш. IЄiнд: гiндi; ново-
вiрмен. КС, ДР АЛ тур., кор., яп. УР уг., сам. ПА юкаґ., айн. АI... КТ
IК: урарт., хурит-
ська, баскiй-
ська 
НС: нубiйс. 
КС: сандаве 
АН; ПП; АВ..., ПТ 
АI..., КТ
АФс: нафар
АI: iкарi
АФк: сомалi НС: маба    
SOV•Pr 31. АФс: тиґре АФс: тиґриння АФк, с. ПТ IЄiр: фарсi АФс: амхарська          
VOS•Pr 41.     АI: керд’ален            
OVS•Ро 52.       АI: кус, сiуслав          

§ 4.07.2. Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних знань (журнальний варіант, див. 301)

1. Концепцiї 2. Поняття 3. Основна номенклатура
01. Концепцiї загального мовознавства. 1. Загальнонаукова концепцiя мовознавства. 2-4. Системна, iсторична, каузальна концепцiї мовознавства. 5. Конкретно-науковi концепцiї мовознавства. 6. Подiл мовознавства на дисциплiни та їх iнтеґрацiя. 02. Поняття загального мовознавства. 1. Загальнонауковi категорiї як критерiї подiлу мовознавста. 2. Внутрiшнiй склад груп категорiй (-1 ... -9). 3. Змiстовi галузi мовознавства (1- ... 5-). 4. Внутрiшнiй склад галузевих груп полiв (01 ... 59). 03. Номенклатура загального мовознавства. 1. Концепцiї, поняття, номенклатура. 2. Принципи, методи, одиницi. 3. Класифiкацiї, закономiрностi, причини. 4. Мета-, суб-, мiкро-, макро-, еко-, мегамасштаб. 5. Сутнiсть, елементи, структура, функцiї, iнтеґранти.
11. Концепцiї сиґнiфiки. 1. Сиґнiфiкативна концепцiя iдiолекту. 2. Концепцiя лiнґвiстичного знака (слова, монеми). 3. Польовi концепцiї iдiолекту етномови. 4. Фонiчнi концепцiї iдiолекту (фонетика, фонологiя). 5. Семасiологiчна концепцiя iдiолекту. 6. Морфологiчна концепцiя iдiолекту. 12. Поняття сиґнiфiки. 1. Сиґнальна функцiя i плани лiнґвiстичного знака (ЛЗ). 2. Елементи i структура ЛЗ. 3. Подвiйна артикуляцiя (за Мартiне) та орфографiя як її модель. 4. Засоби мовного вираження. 5-6. Типи полiв ЛЗ. 7. Лексичнi категорiї. 8. Сиґностатус 5 лiнґв. одиниць (16.1-5). 13. Номенклатура сиґнiфiки. 1. Нота(н)т, сиґна(н)т, сиґнiфiка(н)т. Де- i конотацiя *. 2. Семантизацiя. номiнацiя: варiант, iнварiант *. 3. Релевантнiсть *. 4. Артикуляцiя: позицiя, ступiнь вiдкритостi, додаткова артикуляцiя *. 5. Паралiнґвiстика: iнтонацiя, кiнесика *. 6. Синонiми, паронiми *.
21. Концепцiї синтактики. 1. Синтактична концепцiя iдiолекту. 2. Концепцiї синтагматики. 3. Концепцiї речення та висловлення. 4. Концепцiї парадигматики. 5. Концепцiї мови та мовлення, вiртуального i актуального. 22. Поняття синтактики. 1-2. Синтактична i синтагматична функцiї ЛЗ. 3. Позицiйнi фонетичнi змiни ЛЗ. 4. Граматичнi категорiї *. 5. Частини мови. 6. Синтостатус 5 лiнґв. одиниць (26.1-5). 23. Номенклатура синтактики. 1. Дистрибуцiя, опозицiя, кореляцiя, валентнiсть, контекст. 2. Члени речення *. 3. Граматичнi категорiї *. 4. Частини мови *. 5. Види парадигм *. 6. Типи дiєвiдмiн *. 7. Контамiнацiя, аналогiя.
§ 4.07.2. (Продовження таблиці)
31. Концепцiї iдiолектики. 1. Ендомовна реґiстрова концепцiя iдiолекту. 2. Iдiолектна концепцiя етномови. 3. Концепцiя iдiоетномовної компетентностi (адекватностi iдiосприйняття етномовлення). 4. Концепцiя iдiоетномовної перформацiї (володiння етномовленням). 32. Поняття iдiолектики. 1. Iдiолексикон та iдiограматика. 2. Iдiопрагматична функцiя ЛЗ. 3. Арґументи планування при навчаннi мови. 4-5. Складовi змiсту навчання та його аспектизацiя. 6. Iдiостатус 5 лiнґвiстичних одиниць (36.1-5). 7. Еволюцiйнi етапи розвитку iдiолекту. 33. Номенклатура iдiолектики. 1. Центри кори мозку: Обертена- Брока, Вернiке, артикуляцiї (3), письма (3), слуховi (2), зоровий, предикацiї (2). 2. Цiлi, термiни, обсяг, мотивацiя навчання мови. 3. Аспекти вивчення мови: фонетика, граматика, вiльнiсть мови, етноспецифiка мови.
41. Концепцiї етнолектики. 1. Комунiкативна концепцiя етномови. 2-3. Окремi концепцiї еристики та риторики. 4. Екорiвнева концепцiя етномови. 5. Стилiстична концепцiя лiтературного рiвня етномови. 6. Iсторична концепцiя екорiвнiв мови. 42. Поняття етнолектики. 1-2. Засоби еристики та риторики 3. Екорiвнi мови. 4. Лiтературнi жанри та стилi. 5. Екостатус iдiомовлення та вегiкулярнiсть iдiолекту. 6 Екопрагматична функцiя ЛЗ. 7. Внутрiшня iсторiя етномови. 8. Екостатус 5 лiнґв. одиниць (46. 1-5). 43. Номенклатура етнолектики. 1. Дiалог, iнiцiатор, залучений. 2. Суґестiя, контрсуґестiя, iнтердикцiя, прескрипцiя, iнфлюацiя, конвiнкцiя. 3. Риторичнi фiґури *. 4. Iдiолект, узус, норма, оказiональне, рекурентне. 5. Функцiональнi та експресивнi стилi *.
51. Концепцiї контрастики. 1. Контрастивна концепцiя етномови. 2. Окремi концепцiї перекладу. 3. Концепцiя етномовної вiдносностi (Гумбольдта- Сепiра- Уорфа). 4. Окремi концепцiї типологiї мов. 5-7. Ареальна, генеалогiчна, iсторично-порiвняльна концепцiї. 52. Поняття контрастики. 1. Етнопрагматична функцiя ЛЗ. 2. Основнi поняття теорiї перекладу. 3. Етномовнi контакти. 4. Соцiостатус етномов та їхня вегiкулярнiсть. 5. Зовнiшня iсторiя мов. 6. Соцiостатус 5 лiнґвiстичних одиниць (56.1-5). 53. Номенклатура контрастики. 1. Види перекладу. 2. Iзоляцiя, аґлютинацiя, ендо- та екзофлексiя, полiсинтез. 3. Синтаксичнi типи мов (за Ґрiнберґом) *. 4. Запозичення, кальки, iнтерференцiя. 5. Фiла, родина, сiм’я, гiлка, група етномов.

§ 4.07.2. (Продовження таблиці)

4. Принципи 5. Методи 6. Одиницi
04. Принципи загального мовознавства. 1. Дiалектична методологiя в мовознавствi. 2-4. Дiалектична єднiсть об’єкта i предмета мовознавства, частини i цiлого, iсторичного i логiчного. 5. Мовнi прояви трьох основних законiв дiалектики. 6. Пережитки iдеалiзму та метафiзики у мовознавствi. 05. Методи загального мовознавства. 1. Методи лiнґвiстичного дослiдження i викладання мовознавства: теоретичнi вимоги до них. 2. Методи спостереження i опису- експериментальнi, моделювання, статистичнi, геометричнi. 3-5. Методи: аналiзу i синтезу, iндукцiї та дедукцiї; iмiтацiї, спроб i помилок. 06. Одиницi загального мовознавства. 1. Поняття лiнґвiстичних одиниць та їхнього вищого вiдношення. 2. П’ять груп темперованої системи лiнґвiстичних одиниць. 3-5. Одиницi: мови та мовлення; вираження i змiсту; лексичнi та граматичнi.
14. Принципи сиґнiфiки. 1-6. Дiалектична єднiсть сторiн лiнґвiстичного знака: змiсту i вираження, змiсту i дiйсностi, можливостi й дiйсностi, явища i сутностi, значення i смислу, одиничного i загального. 15. Методи сиґнiфiки. 1-5. Методи: видiлення фраґментiв змiсту: виявлення фонем, вивчення фонем, засвоєння артикуляцiї, ефективного запам’ятовування рекурентного мовного навчального матерiалу, боротьби з забуванням. 16. Одиницi сиґнiфiки. 1. Диференти (елементи сиґнiфiки): диференцiйнiсть. 2. Артикуляти: семонеґативнiсть 3. Радикали: семопозитивнiсть. 4. Бази: одномодальнiсть. 5. Вокабули (сиґнiфiкативне цiле): цiльнооформленiсть.
24. Принципи синтактики. 1-5. Дiалектичнi вiдношення: лексичного i граматичного; руху думки; основного i головного у предикацiї: одиничного, окремого i загального у предикацiї та парадигмi. 6. Дiалектика мови i творчiсть. 25. Методи синтактики. 1. Методи сеґментацiї тексту. 2-4. Аналiз: компонентний, трансформацiйний, дистрибутивний *. 5-10. Методи оволодiння синтагматикою та парадигматикою. 26. Одиницi синтактики. 1. Словоформи (елементи синтактики): бiмодальнiсть. 2. Синтагми: конґруентнiсть. 3. Пропозицiї: предикативнiсть. 4. Комплекси: конективнiсть. 5. Уривки (синтактичне цiле): когезiйнiсть.
§ 4.07.2. (Продовження таблиці)
34. Принципи iдiолектики. 
1-6. Дiалектична єднiсть: сиґнiфiки й синтактики в iдiолектi етномови, семантики й логiки у змiстi iдiолекту; мови та свiдомостi, мовлення та мислення, мовленнєвого мислення та практики у процесi пiзнання.
35. Методи iдiолектики. 
1-2. Методи визначення рiвня мовної компетенцiї та перформацiї *. 3. Вправи на оволодiння когезiєю, тектонiкою, плановiстю. 4. Оцiнка результативностi та оптимiзацiя методiв лiнґвопедагогiки *. 5-6. Методи вивчення мов *.
36. Одиницi iдiолектики. 
1. Пасажi (елементи iдiолектики): когерентнiсть. 2. Частини: тектонiчнiсть. 3. Твори: плановiсть. 4. Ансамблi: програмнiсть. 5. Доробки (iдiолектне цiле): персональнiсть.
44. Принципи етнолектики. 1. Дiалектика дiалогу. 2-5. Дiалектична єднiсть: iдiолектiв у дiалозi та вернакулi, вернакул у говiрцi, говiрок у дiалектi, дiалектiв у етномовi. 6. Дiалектика екорiвнiв етномови. 7. Дiалектика внутрiшнiх причин розвитку етномови. 45. Методи етнолектики. 1-2. Методи: дослiдження дiалогу, освоєння реґiстрiв мовлення *. 3-4. Засоби еристики та риторики *. 5-7. Методи: лекцiйного викладу, ведення семiнару, органiзацiї навчальної дискусiї. 8-10. Методи: дослiдження екорiвнiв мови; лiнґвогеографiї. 46. Одиницi етнолектики. 1. Iдiолекти (елементи етнолектики): iндивiдуальнiсть. 2. Вернакули: груповiсть, клональнiсть. 3 Говiрки: колективнiсть. 4. Дiалекти: масовiсть. 5. Етномови (етнолектне цiле): Цiлоетнiчнiсть.
54. Принципи контрастики. 1-4. Дiалектика: перекладу; мiжмовних контактiв та взаємовпливу мов; вегiкулярностi; зовнiшнiх причин розвитку етномови. 5. Суттєвi класифiкацiї сучасних мовних об’єктiв вiдображають iсторичний розвиток етномов. 55. Методи контрастики. 1. Зiставний i контрастивний методи. 2-3. Методи освоєння: етноспецифiки мовлення; практики перекладу. 4. Порiвняльно-iсторичний метод. 5-6. Методи лiнґвопалеонтологiї та глосохронологiї. 56. Одиницi контрастики. 1. Локальнi полiетномовнi системи: локальнiсть. 2. Парцiальнi системи: парцiальнiсть, 3. Домiнiальнi системи: домiнiальнiсть. 4. Реґiональнi системи: реґiональнiсть. 5. Надреґiональнi системи: надреґiональнiсть.

§ 4.07.2. (Продовження таблиці)

7. Класифiкацiї 8. Закономiрностi 9. Причини
07. Класифiкацiї загального мовознавства. 1. Класифiкацiї систем викладу лiнґвiстичних знань. 2. Види класифiкацiй етномов: контенсивна. формальна, екомовна, типологiчна, ареальна, генеалогiчна. 08. Закономiрностi загального мовознавства. 1. Iмовiрнiсний характер мовних залежностей (Налiмов). 2. Три основнi типи розподiлу лiнґвiстичних елементiв: ранґовий, ґаусiв, ранґ-ґаусiв. 09. Причини загального мовознавства. 1. Генезис i еволюцiя явищ мови. 2. Причини i наслiдки у розвитку мов. 3. Причина, пiдстава i привiд. 4. Причина повна i специфiчна.
17. Класифiкацiї сиґнiфiки. 1. Класифiкацiя доартикуляцiйних засобiв етномов. 2. Класифiкацiя дограматичних засобiв етномов. 3. Контенсивна типологiя. 4. Мови доморфологiчного устрою *. 5. Мови класноособового устрою*. 18. Закономiрностi сиґнiфiки. 1. Сумiрнiсть артикуляцiйної та акустичної класифiкацiї голосних. 2. Закон Вебера- Фехнера у фонологiї. 3. Залежнiсть Зiпфа- Юла. 4. Iндекс читабельностi Флеша *. 5. Константа семантичної глибини словника Караулова. 19. Причини сиґнiфiки. 1. Причини мовних пластiй в iсторiї ЛЗ *. 2. Друга сиґнальна система - заперечення першої та її “надзвичайний додаток”. 3. Релiкти у мовному вираженнi та змiстi. 4-5. Дiахронiчна семасiологiя та фонологiя *. 6. Етимологiя.
27. Класифiкацiї синтактики. 1. Мови з релiктами активного устрою * у граматицi та логiка дiї. 2. Ергативнi мови *, їхня граматика i логiка. 3. Номiнативнi мови * та поява суб’єкт-об’єктної логiки. 4. Розсудкове i розумне в мовленнєвому мисленнi. 28. Закономiрностi синтактики. 1. Закономiрностi позицiйних чергувань звукiв. 2. Закон Есту- Зiпфа; частотнiсть i частота лiнґвiстичних елементiв. 3. Закон Ґiро. 4. Залежнiсть Зiпфа- Флеша. 5. Залежнiсть Зiпфа- Гердана. 29. Причини синтактики. 1. Причини позицiйних чергувань. 2. Семантико-логiчна детермiнанта в iсторiї мовленнєвого мислення (Климов, Лосєв). 3. Синтактичнi релiкти (Лосєв). 4. Дiахронiчний синтаксис. 5. Дiахронiчна морфологiя.
§ 4.07.2. (Продовження таблиці)
37. Класифiкацiї iдiолектики. 1. Реґiстри iдiолекту як класифiкацiя його мовних засобiв. 2. Карта мовленнєвих зон кори мозку. 4. Класифiкацiя нейромеханiзмiв мовлення та мовної пам’ятi. 38. Закономiрностi iдiолектики. 1. Ємнiсть мовної пам’ятi. 2. Константа Iнґве- Мiлера. 3. Паузи відлуння Кожевникова - Чистович. 4-6. Залежностi у лiнґвопедагогiцi: Бредфорда, Горькової; Ебiнгауза- Джонза; двi закономiрностi Йоста. 39. Причини iдiолектики. 1-3. Бiологiчнi причини констант Iнґве- Мiлера, Караулова, ємностi мовної пам’ятi. 4. Рекапiтуляцiя в онтогенезi мовлення. 5. Гальмiвна домiнанта як iндивiдуальна пiдстава й матерiальний субстрат другої сиґнальної системи.
47. Класифiкацiї етнолектики. 1. Класифiкацiя засобiв мовної суґестiї та контрсуґестiї. 2. Класифiкацiя iдiолектiв (соцiокультурна таблиця Моля). 3. Класифiкацiя вернакул. 4. Класифiкацiя говiрок * i їх карти. 5. Класифiкацiя дiалектiв * i їх карти. 48. Закономiрностi етнолектики. 1. Залежностi Бумера. 2-3. Два закони Єркса- Додсона i залежнiсть Берча у лiнґвопедагогiцi. 4. Закон Есту- Зiпфа у термiнологiї. 5. Звуковi закони iсторичного мовознавства. 6. Правило периферiйних архаїзмiв. 7. Правило Асколi. 49. Причини етнолектики. 1. Iнтердикцiя- груповий привiд становлення другої сиґнальної системи. 2. Соцiалiзаційна функцiя мовленнєвої суґестiї. 3. Iсторичнi змiни екоструктури етномови *. 4. Релiкти палеосуґестiї та палеосоцiуму. 5. Соцiоiсторична обумовленiсть письма. 6. Iсторiя алфавiту *.
57. Класифiкацiї контрастики. 1-2. Ранґовi списки етномов свiту *: мов перекладу *. 3. Типологiчнi класифiкацiї мов * (морфологiчна, синтаксична). 4. Ареальна класифiкацiя мов * i карта мовних лiґ. 5. Карта контенсивних типiв мов. 6. Генеалогiчна класифiкацiя мов *; карти мовних родин i фiл. 58. Закономiрностi контрастики. 1. Константа Iнґве- Мiлера у перекладi. 2. Сильнi та слабкi унiверсалi *. 3. Константа Мiлевського. 4 Константа Сводеша. Залежнiсть Зiпфа - Арапова - Герц. 6. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас людства. 59. Причини контрастики. 1. Причина формування людства- синтез у нейроструктурах кори мозку передлюдей засобiв протоголосової реґуляцiї поведiнки та протознаряддєвих дiй (Виґотський, Поршнєв). 3. Причини та етапи диференцiацiї прамов. 4-5. Iсторична змiна ареального сусiдства мов та її релiкти.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.08. Психофізіологічні причини обмеження числа фонем

(див. 315)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.09.

§ 4.09.1. Розподiл словникових статей ЛЭС (167) за полями узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань

00. (МЕТАТЕОРIЯ. Галузi метатеорiї). Мовознавство. Фiлософськi проблеми мовознавства.

01. (Дисциплiни метатеорiї). “Рiвнi мови”. Семiотика.

02. (Аксiоми метатеорiї). Мова. Функцiї мови. Синхронiя. Дiахронiя.

03. (Номенклатура метатеорiї). Словники лiнґвiстичних термiнiв. Енциклопедiї лiнґвiстичнi.

04. (Одиницi метатеорiї). Одиницi мови. “Рiвнi мови”.

05. (Методи метатеорiї). Методологiя у мовознавствi. Метод у мовознавствi. Метамова. Модель. Кiлькiснi методи. Експериментальнi методи у мовознавствi.

06. (Закономiрностi метатеорiї). Лiнґвiстична статистика.

07. (Класифiкацiї метатеорiї). Таксономiя.

08. (Причини метатеорiї). Фiлософськi проблеми мовознавства.

09. (Джерела метатеорiї). Мовознавчi традицiї: антична, арабська, єврейська, європейська, iндiйська, китайська. Лiнґвiстичнi школи: александрiйська, женевська, казанська, лондонська, московська фортунатiвська, петербурзька (ленiнградська), харкiвська. Лiнґвiстичнi товариства: американське, європейське, паризьке, фiно-угорське. Лiнґвiстичнi гуртки: копенгагенський, московський. Академiя наук СРСР. Академiя росiйська. Iнститути мовознавства. МАПРЯЛ. МФА. МОФН. Товариство рiдної мови. Бiхевiоризм. Глосематика. Гумбольдтiанство. Дескриптивне мовознавство. Естетичний iдеалiзм. “Загальна семантика”. Ленiн В. I. про мову. Маркс К., Енґельс Ф. про мову. Математична лiнґвiстика. Натуралiстичний напрям. Неогумбольдтiанство. “Нове вчення про мову”. Прикладна лiнґвiстика. Семiотика. Стоїки. Структурна лiнґвiстика. Фiлологiя. Функцiональна лiнґвiстика. Журнали лiнґвiстичнi. Iсторiографiя лiнґвiстики. Мовознавство в Росiї. Радянське мовознавство.

10. (ТРАНСТОПIКА. Галузi). Прагматика 1.

11. (Дисциплiни транстопiки). Контрастивна лiнґвiстика. Ареальна лiнґвiстика. Арабiстика. Асирологiя. Африканiстика. Балканiстика. Балтистика. Гебраїстика. Ґерманiстика. Єгиптологiя. Iндоєвропеїстика. Iндологiя. Iранiстика. Кавказологiя. Кельтологiя. Китаїстика. Монґолiстика. Романiстика. Русистика. Семiтологiя. Тюркологiя. Фiнно-угрологiя. Японiстика.

12. (Аксiоми транстопiки). Сепiра- Уорфа гiпотеза.

13. (Номенклатура транстопiки). Мовна ситуацiя 1. Контакти мовнi 1. Багатомовнiсть. Диглосiя. Iнтерференцiя. Типологiя. Складовi мови. Лiґа мов. Балканська лiґа мов.

14. (Одиницi транстопiки). Мiжнароднi мови.

15. (Методи транстопiки). Зiставний метод. Автоматичний переклад. Транслiтерацiя 2.

16. (Закономiрностi транстопiки). Унiверсалi.

17. (Класифiкацiї транстопiки). Класифiкацiя мов. Типологiчна класифiкацiя. Мови свiту (усього 313 статей).

18. (Причини транстопiки). Сепiра- Уорфа гiпотеза.

19. (Джерела транстопiки). Контрастивна лiнґвiстика.

20. (ЕВЛЕКТИКА. Галузi). Прагматика 2.

21. (Дисциплiни евлектики). Дiалектологiя. Лiнґвiстична географiя. Соцiолiнґвiстика. Стилiстика. Риторика.

22. (Аксiоми евлектики). Мова i суспiльство. Комунiкацiя. Узус. Норма мови. Культура мовлення. Стиль.

23. (Номенклатура евлектики). Мовна ситуацiя 2. Варiантнiсть. Мовна полiтика. Орфографiя. Орфоепiя. Мовленнєва дiяльнiсть. Мовленнєвий акт. Дiалогiчне мовлення, монологiчне мовлення. Полiлог. Дискурс. Усне прилюдне мовлення. Дiалектизми. Професiоналiзми. Просторiччя. Канцеляризми. Застарiлi слова. Стилiзацiя. Тропи. Алiтерацiя. Метафора. Метонiмiя. Парономазiя. Перифраза. Перформатив. Фiґури мовлення. Функцiональний стиль. Штампи. Евфемiзми. Езопова мова. Експресивнiсть. Письмо (плюс 16 статей про конкретнi системи письма).

24. (Одиницi евлектики). Iдiом. Дiалект. Говiрка. Iдiолект. Жарґон. Таємнi мови. Штучнi мови. Мови програмування. Розмовна мова. Жiноча мова. Койне. Сленґ. Лiтературна мова. Мова художньої лiтератури.

27. (Класифiкацiї евлектики). Атлас дiалектологiчний 1. Карта дiалектологiчна. Активний словник. Пасивний словник.

29. (Джерела евлектики). Термiнологiчна лiнґвiстика.

30. (IНТЕКСТИКА. Галузi). Прагматика 3.

31. (Дисциплiни iнтекстики). Нейролiнґвiстика. Психолiнґвiстика. Лiнґвiстика тексту. Теорiя тексту.

32. (Аксiоми iнтекстики). Мовна дiяльнiсть. Мовлення. Внутрiшнє мовлення. Мова i мислення.

33. (Номенклатура iнтекстики). Сприйняття мовлення. Породження мовлення. Афазiя. Темп мовлення. Емфаза. Емпатiя. Пряма мова.

34. (Одиницi iнтекстики). Iдiолект.

37. (Класифiкацiї iнтекстики). Активний словник (iдiолекту). Пасивний словник (iдiолекту).

38. (Причини iнтекстики). Мовна здатнiсть.

40. (СИНТАКТИКА. Галузi). Граматика. Синтагматика. Парадигматика.

41. (Дисциплiни синтактики). Лiнґвiстика тексту. Теорiя тексту. Синтаксис. Пунктуацiя. Аспектологiя. Вiдмiнкова граматика.

42. (Аксiоми синтактики). Мова i мислення. Граматична форма. Граматична категорiя. Граматичне значення. Глибинна структура. Поверхнева структура. Поняттєвi категорiї (акцiональнi). Валентнiсть. Сполучуванiсть. Словоскладання. Словотвiр. Таксис. Категорiя. Конверсiя. Контекст. Кореляцiя. Нейтралiзацiя. Синкретизм. Аналiтизм. Синтетизм.

43. (Номенклатура синтактики). Пряма мова. Непряма мова. Просодiя. Iнтонацiя. Мелодика мовлення. Ритм. Фразовий наголос. Чергування. Елiзiя. Пауза. Текст. Порядок слiв. Транспозицiя. Сеґментацiя. Вiдокремлення. Парцеляцiя. Звертання. Вставнi слова. Узгодження. Керування. Прилягання. Анафоричне вiдношення. Антиципацiя. Асиметрiя. Референцiя. Кореференцiя. Комутацiя. Контамiнацiя. Iнверсiя. Аналогiя. Асиндетон. Полiсиндетон. Iдафа. Iзафет. Приєднання. Пiдряднiсть. Суряднiсть. Плеоназм. Тавтологiя. Елiпс. Пресупозицiя.

44. (Одиницi сннтактики). Граматичнi одиницi. НФЄ. Фраза. Складне речення. Висловлення. Пропозицiя. Речення. Судження. Синтагма. Словосполучення. Парадигма. Словозмiна. Формотвiр. Словоформа. Грамема.

45. (Методи синтактики). Дистрибутивний аналiз. Компонентного аналiзу метод. Безпосереднiх складникiв метод. Трансформацiйний метод. Актуальне членування речення. Зв’язка. Тема. Рема. Автоматичне опрацювання тексту.

46. (Закономiрностi синтактики). Лiнґвiстична статистика.

47. (Класифiкацiї синтактики). Система мовна. Синтаксична типологiя мов. Аґлютинацiя. Iнкорпорацiя. Флексiя. Флективнiсть. Члени речення. Пiдмет. Присудок. Додаток. Означення. Обставини. Суб’єкт. Предикат. Предикацiя. Об’єкт. Аґенс. Пацiєнс. Предикативнiсть. Прикладка. Частини мови. Дiєслово. Iнфiнiтив. Ґерундiй. Дiєприкметник. Дiєприслiвник. Актанти. Час. Аорист. Перфект. Iмперфект. Претерит. Теперiшнiй час. Минулий час. Майбутнiй час. Порода. Статус. Версiя. Вид. Дiатеза. Стан. Спосiб. Модальнiсть. Дiєвiдмiна. Дiєвiдмiнювання. Iменник. Класи. Класифiкатори. Рiд. Число. Вiдмiнок. Вiдмiна. Вiдмiнювання. Прикметник. Ступенi порiвняння. Числiвник. Займенник. Iнклюзив. Ексклюзив. Особа. Прислiвник. Службовi слова. Детермiнанти. Артикль. Сполучник. Частки. Заперечення. Прийменник. Пiсляйменник. Категорiя перехiдностi/неперехiдностi. Категорiя живого/неживого. Категорiя особовостi/безособовостi. Категорiя означеностi/неозначеностi. Прихованi категорiї.

49. (Джерела синтактики). Виноградiвська школа. Ґенеративна лiнґвiстика. “Iнтерпретативна лiнґвiстика”. Логiчний напрям у мовознавствi. Породжувальний синтаксис. Функцiональна граматика.

50. (ДЕСИҐНIКА. Галузi). Семiотика. Знаковi теорiї мови.

51. (Дисциплiни десиґнiки). Лексикологiя. Морфологiя. Морфемiка. Морфонологiя. Ономасiологiя. Лексикографiя. Семасiологiя. Фонетика. Фонологiя. Фразеологiя.

52. (Аксiоми десиґнiки). Знак мовний. Iм’я. Означене/означення. Номiнацiя. Сиґнiфiкат. Форма. Референт. Семантика. Сема. Поняття. Поняттєвi категорiї: предметнi, атрибутивнi. Лексичне значення слова. Денотат. Конотацiя. Дейксис. Фонема. Фонологiзацiя.

53. (Номенклатура десиґнiки). Звуки мовлення. Вимова. Артикуляцiя. Органи мовлення. Лабiалiзацiя. Палаталiзацiя. Веляризацiя. Назалiзацiя. Голоснi. Редукованi голоснi. Дифтонґ. Трифтонґ, Пiвголоснi. Ґлайд. Приголоснi. Ларинґал. Фонацiя. Акустика мовлення. Акцентологiя. Тон. Акут. Ґравiс. Циркумфлекс. Наголос. Метатонiя. Мора. Склад. Моносилабiзм. Комбiнаторнi змiни. Акомодацiя. Асимiляцiя. Дисимiляцiя. Гаплологiя. Метатеза. Фузiя. Протеза. Епентеза. Редукцiя. Редуплiкацiя. Сандгi. Сингармонiзм. Умлаут. Паралiнґвiстика. Жестiв мова. Кiнесика. Графiка. Графема. Дiакритичнi знаки. Транскрипцiя. Поле. Антонiмiя. Антонiми. Гiпонiмiя. Омонiмiя. Паронiмiя. Полiсемiя. Синонiмiя. Синонiми. Фразеологiзм. Iдiома. Крилатi слова. Приказки. Прислiв’я.

54. (Одиницi десиґнiки). Слово. Лексема. Основа. Корiнь. Морфема. Морф. Форматив. Афiкс. Морфонема.

57. (Класифiкацiї десиґнiки). Словник. Тезаурус. Лексика. Термiнологiя. Атлас лiнґвiстичний 2. Вокалiзм. Консонантизм. Алфавiт.

59. (Джерела десиґнiки). Фонологiчнi школи: Московська, Ленiнградська.

60. (ДЕСИҐНIЯ. Галузi). Глосогенез.

61. (Дисциплiни десиґнiї). Етимологiя.

62. (Аксiоми десиґнiї). Архетип.

63. (Номенклатура десиґнiї). Пересування приголосних. Перерозклад. Опрощення. Аблаут. Ауґмент. Синкретизм. Деривацiя. Конверсiя. Лексикалiзацiя. Iсторизми. Неологiзми. Абревiатура. Ономастика. Антропонiмiка. Власне iм’я. Збiрностi категорiя.

64. (Одиницi десиґнiї). Вигуки. Заперечнi слова. Присвiйнiсть. Звуконаслiдування. Звукосимволiзм.

66. (Закономiрностi десиґнiї). Фонетичнi закони. Закони: Бруґмана, Вакернаґеля, Вернера, Гавлiка, Ґрасмана, Ґрiма, Даля, Дармстетера, Зiбса, Зiверса- Еджертона, Iллiч-Свiтича- Дибо, Лахмана, Лескiна, Майнгофа, Остгофа, Педерсена, Сетяля, Вилера, Фортунатова - Сосюра, Шахматова.

67. (Класифiкацiї десиґнiї). Азбуковники. Глоси.

68. (Причини десиґнiї). Походження мови. Етимон. Глосальна теорiя. Моновокалiзму теорiя.

69. (Джерела десиґнiї). Моногенезу теорiя. Звуконаслiдувальна теорiя, Молодограматизм. Порiвняльно-iсторичне мовознавство.

70. (СИНТАКТIЯ. Галузi).

72. (Аксiоми синтактiї). Мова i мислення 2. Стадiальна теорiя.

74. (Одиницi синтактiї). Активний устрiй. Ергативний устрiй. Номiнативний стрiй.

78. (Причини синтактiї). Адаптацiї теорiя. Аґлютинацiї теорiя. Аналогiя.

79. (Джерела синтактiї). Унiверсальнi граматики.

80. (IНТЕКСТIЯ. Галузi).-

83. (Номенклатура iнтекстiї). Дитяче мовлення.

89. (Джерела iнтекстiї). Психологiчний напрям у мовознавствi.

90. (ЕВЛЕКТIЯ. Галузi).-

91. (Дисциплiни евлектiї). Палеографiя.

92. (Аксiоми евлектiї). Письмо.

93. (Номенклатура евлектiї). Вампум. Пiктографiя. Протописемностi. Графiттi. Iдеограма. Логограма. Iєроглiф. Гетерограма. Детермiнатив. Квазiалфавiтне письмо. Матрес лекцiонiс. Силабiчне письмо. Алфавiт. Бустрофедон. Лiнiйне письмо. Маюскульне письмо. Мiнускульне письмо. Устав. Пiвустав. В’язь. Титло. Лiґатура. Диграф. Книгодрукування. Гражданський шрифт. (Мертвi писемностi- 32 статтi).

94. (Одиницi евлектiї). Нацiональна мова.

95. (Методи евлектiї). Дешифрування. Лiнґвiстичної палеонтологiї метод.

96. (Закономiрностi евлектiї). Закони розвитку мови.

97. (Класифiкацiї евлектiї). Атлас дiалектологiчний. Алфавiт.

98. (Причини евлектiї). Закони розвитку мови 2.

99. (Джерела евлектiї). ВЦК нового алфавiту. Етнолiнґвiстика. Московська дiалектологiчна комiсiя. ОПОЯЗ. Соцiологiчний напрям. Французька соцiологiчна школа.

100. (ТРАНСТОПIЯ. Галузі).-

101. (Дисциплiни транстопiї). Порiвняльно-iсторичне мовознавство. Ареальна лiнґвiстика. Iнтерлiнґвiстика.

102. (Аксiоми транстопiї). Спорiдненiсть мовна. Прамова. Схрещування мов. Субстрат. Суперстрат. Адстрат.

103. (Номенклатура транстопiї). Контакти мовнi 2. Конверґенцiя. Диверґенцiя. Запозичення. Кальки. Iнтернацiоналiзми. Креольськi мови. Лiнґва франка. Пiджини. Ток-пiсiн. Штучнi мови 2. Слов’янізми. Повноголосся. Неповноголосся. Тематична голосна. Топонiмiка. Етнонiмiка. Табу.

105. (Методи транстопiї). Порiвняльно-iсторичний метод.

106. (Закономiрностi транстопiї). Глосохронологiя.

107. (Класифiкацiї транстопiї). Генеалогiчна класифiкацiя мов. (Статтi про: спiльноти- 13, макросiм’ї- 9, родини- 2, сiм’ї- 35, пiдсiм’ї- 6, гiлки- 12, групи- 59, пiдгрупи- 20; мертвi групи та сiм’ї- 5). Мертвi мови (плюс 63 статтi). Дiахронiчна типологiя.

109. (Джерела транстопiї). Теорiї: глосальна, ларинґальна.

§ 4.09.2. Розподiл рубрик УДК i ББК за метаполями iнтеґрантiв

Метаполе Рубрики УДК Рубрики ББК
(00)Метаiнтеґранти 801:001.8. Методологiя мовознавства. 101.8:80. Фiлософськi методи в мовознавствi. 168:80. Класифiкацiя i систематизацiя мовознавства. Ш 1в. Методологiя мовознавства. Ш 1г. Iсторiя мовознавства. Ш 1р. Вивчення i викладання мовознавчих дисциплiн.
01. Галузi 165.3:80. Предмет мовознавства Ш 1в 01. Предмет i завдання мовознавства. Ш 1в 2. Мовознавство та iншi науки.
02. Теорiї 167.7:80. Теорiї мовознавства. 167.5:80. Гiпотези, вiдкриття у мовознавствi.  
03. Аксiоми 167.4:80. Аксiоми, постулати мовознавства. 167.1:80. Проблеми мовознавства.  
04. Номенклатура 801.316.4:80. Спецiальна термiнологiя мовознавства. 161.1:80. Поняття мовознавства. Ш 1в 4. Лiнґвiстична термiнологiя.
§ 4.09.2. (Продовження таблиці)
05. Методи 167.2:80. Аналiтичнi методи в мовознавствi. 167.3:80. Синтетичнi методи в мовознавствi. 159.9.018:80. Методи психологiї в мовознавствi. Ш 1в 6. Методи i прийоми лiнґвiстичного дослiдження. Ш 1в 63. Порiвняльно-iсторичний метод. Ш 1в 64. Типологiчнi методи. Ш 1в 66. Структурнi методи. Ш 1в 69. Iншi методи. Ш 100.2. Проблема системностi.
06. Закономiрностi 167.6:80. Закони i правила мовознавства. 801.46. Змiна звукового складу мови та її закони. Ш 100.81. Загальнi та внутрiшнi закони розвитку мови. Ш 100.82. Розвиток звукового складу, граматичного устрою i словникового складу мови.
07. Класифiкацiї 800.8. Класифiкацiї та рiзновиди мов. 801.45. Артикуляцiйна класифiкацiя звукiв. Ш 12в 3. Класифiкацiя мов. Генеалогiчна, морфологiчна, типологiчна та iн. класифiкацiї.
08. Причини 122:80. Причини в мовознавствi.  
09. Лiтература 80. Мовознавство. 801.8. Фiлологiчнi та лiнґвiстичнi джерела. Ш 192. Довiдковi видання. Ш 12я. 28. Визначники мов.

§ 4.09.2. (Продовження таблиці)

00. Метагалузь 801. Загальне мовознавство i фiлологiя. 800. Загальнi питання мовознавства. 801.7. Допомiжнi фiлологiчнi дисциплiни. Ш 10. Загальне мовознавство. Ш 100. Загальнотеоретичнi проблеми. Ш 100.6. Проблема синхронiї та дiахронiї. Ш 100.9. Iншi загальнотеоретичнi проблеми.
10. Транстопiка 800.72. Офiцiйна (державна) мова. 800.73. Мультилiнґвiзм. 800.88. Змiшанi (гiбриднi) мовнi форми. Ш 100.86. Взаємодiя мов. Мовнi контакти. Змiшування мов. Бiлiнґвiзм, мультилiнґвiзм. Ш 140/ 179-06. Взаємозв’язки даної мови з iншими мовами. Ш 103.13. Запозичення. Iнтернацiоналiзми, кальки. Ш 107. (Стилiстика). Переклад. Ш 107.7. Проблеми перекладу. Ш 12-4. Багатомовнi словники. Ш 12/17-84. Транслiтерацiя.
20. Евлектика 800.87. Територiальнi та мiсцевi дiалекти, нарiччя i говiрки. 800.86. Професiйнi та соцiальнi груповi дiалекти, жаргони. 800-053. Мови окремих вiкових груп. 800.6. Мовна норма. Чистота мови. 800.853. Лiтературна мова. 801.6. Вiршування. 82-1/-9. Лiтературнi жанри. 800.855. Розмовна мова. 801.1. Орфографiя. Правопис. 800.89. Штучнi мови. 800.92. Мови програмування. Ш 100.3. Мова i суспiльство (соцiолiнґвiстика). Ш 100.0. Мова як засiб спiлкування. Ш 105. Дiалектологiя. Лiнґвiстична географiя. Ш 103.4. Термiнологiя. Ш 102.27. Види (типи) мови: пряма/непряма. Ш 102.28. Пунктуацiя. Ш 107. Стилiстика. (Переклад). Ш 19. Стенографiя. Ш 18. Штучнi мови. Ш 111. Автоматична обробка мовної iнформацiї. Ш 112. Лiнґвiстичнi питання iнформацiйних та машинних мов.
30. Iнтекстика. 82...А/Я 1/7. Твори окремих авторiв. 800.7. Практичне володiння мовою. 159.9:80. Психолiнґвiстика. 612.78. Голос. Мовлення. 82.085.1. Закони ораторського мистецтва. Голос i дикцiя. Ш 100.5. Мова i мовлення. Ш 100.41. Мова i мислення.
40. Синтактика 801.5. Граматика. 801.2. Частини мови. 801.55. Морфологiя. 801.56. Синтаксис. Ш 101/107. Система мови. Ш 102. Граматика. Ш 102.1. Морфологiя. Ш 102.11. Словотвiр, Ш 102.12. Частини мови. Ш 102.2. Синтаксис.
§ 4.09.2. (Продовження таблиці)
50. Десиґнiка. 801.3. Лексикологiя. 801.4. Фонетика. 800.95. Мови жестiв та мiмiчнi мови. Ш 100.1. Знаковiсть мови. Лiнґвiстичнi проблеми семiотики. Ш 101. Фонетика. Ш 103. Лексикологiя. Ш 103.2. Семантика.
60. Десиґнiя. 800.1. Фiлософiя мови. Теорiя виникнення, походження та розвитку мови. Ш 100.7. Походження мови. Ш 100.8. Розвиток мови. Ш 103.16. Звуконаслiдувальнi слова. (Ономатопеї).
70. Синтактiя 800.2. Iсторичнi стадiї розвитку мов i мовних груп. 800.81. Мови первiсних народiв. Ш 140/179-0. Iсторiя мови.- 011. Давнiй перiод.- 012. Середнiй перiод.- 013. Новий перiод.
80. Iнтекстiя 800:37. Викладання i вивчення мов. Ш 12-9. Викладання i методика вивчення мов.
90. Евлектiя   Ш 100.31. Мова та iсторiя народу. Ш 100.33. Мова i культура (антропологiчна лiнґвiстика). Ш 140/179-05. Iсторична дiалектологiя.
100. Транстопiя 802/809. Окремi мови. Групи мов. 1. Iндоєвропейськi мови. 2/3. Семiтохамiтськi мови. 4/9. Iзолятивнi i аґлютинативнi мови. 003. Системи письма i писемностi. Ш 140/179. Сiм’ї мов. Ш 12/17. Мови свiту. Ш 103.14. Ономастика. Топонiмiка. Ш 140/179-032. Етимологiя. Ш 108. Письмо. Ш 121.2. Принципи створення алфавiтiв.

§ 4.09.3. Кiлькiсна характеристика розподiлу словникових статей ЛЭС за полями матрицi

   
ЗАГАЛЬНОНАУКОВI IНТЕҐРАНТИ
ГАЛУЗI МОВОЗНАВСТВА Га-
лузi
Дис-
цип-
лiни
Ак-
сiо-
ми
Но-
мен-
кла-
тура
Оди-
ницi
Ме-
тоди
За-
коно-
мiр-
ностi
Кла-
сифi-
кацiї
При-
чини
Дже-
рела
Усьо-
го
   
.0
.1
.2
.3
.4
.5
.6
.7
.8
.9
 
МЕТАТЕОРIЯ
0.
222 222 224 2212 222 226 221 221 221 249 2270
ТРАНСТОПIКА
1.
221 223 221 2219 221 223 221 1315 221 221 2356
ЕВЛЕКТИКА
2.
221 225 226 2148 214 - - 224 - 221 2279
IНТЕКСТИКА
3.
221 224 224 2217 221 - - 222 221 - 2220
СИНТАКТИКА
4.
223 226 220 2141 215 229 221 275 - 226 2176
ДЕСИҐНIКА
5.
222 210 219 2163 229 - - 228 - 222 2113
ДЕСИҐНIЯ
6.
221 221 221 2116 225 - 221 222 224 224 2255
СИНТАКТIЯ
7.
- - 222 - 223 - - - 223 221 2229
IНТЕКСТIЯ
8.
- - - 2121 - - - - - 221 2222
ЕВЛЕКТIЯ
9.
- 221 221 2137 221 222 221 222 221 226 2252
ТРАНСТОПIЯ
10.
- 223 226 2118 - 221 221 1227 - 222 2258
Усього 211 255 263 1242 251 221 226 1636 211 273 1190
Сума полiв логiчних та iсторичних галузей:
ТРАНС-
ТОПОЛОГIЯ
1+10.
221 226 227 227 221 224 222 542 221 223 2614
ЕВЛЕКТОЛОГIЯ
2+9.
221 226 227 285 215 222 221 226 221 227 2131
IНТЕКСТОЛОГIЯ
3+8.
221 224 224 228 221 - - 222 221 221 2222
СИНТАКТОЛОГIЯ
4+7.
223 226 222 241 218 229 221 275 223 227 2185
ДЕСИҐНОЛОГIЯ
5+6.
223 211 220 279 214 - 221 210 224 226 2168

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.10.

§ 4.10.1. Ранґ мов перекладних видань (за даними 497)

§ 4.10.2. Динамiка свiтового процесу письмового перекладу (- з цих мов, + цими мовами)

§ 4.10.3. Карта мовних лiґ

(за Й. Горецьким, Н. З. Гаджиєвою, В. П. Нерознаком та iн.)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.20.

§ 4.20.1. Система iндексування i класифiкацiї винаходiв (323).

Винаходи
Способи Засоби працi Предмети працi Продукти працi
1
2
3
4
1.1. Способи використання. 2.1. Знаряддя працi.    
1.2. Способи експлуатацiї. 2.2. Експлуатованi пристрої.    
1.2.1. Способи експлуатацiї машин. 2.2.1. Машини.    
1.2.2. Способи експлуатацiї механiзмiв. 2.2.2. Механiзми.    
1.2.3. Способи експлуатацiї пристроїв. 2.2.3. Пристрої    
1.2.4. Способи експлуатацiї приладiв. 2.2.4. Прилади.    
1.3. Способи перетворення. 2.3. Компоненти пристроїв.    
1.3.1. Способи перетворення вузлiв. 2.3.1. Вузли.    
1.3.2. Способи перетворення деталей 2.3.2. Деталi.    
1.4. Способи обробки.   3.4. Напiвфабрикати, рослини, тварини, пакувальнi матерiали.  
1.4.1. Способи обробки напiвфабрикатiв.   3.4.1. Напiвфабрикати.  
1.4.2. Способи обробки рослин   3.4.2. Рослини.  
§ 4.20.1. (Продовження таблиці)
1
2
3
4
1.4.3. Способи обробки тварин.   3.4.3. Тварини.  
1.4.4. Способи обробки пакувального матерiалу.   3.4.4. Пакувальний матерiал.  
1.5. Способи одержання предмета за складом.   3.5. Речовини i штами певного складу (= з).  
1.5.1. Способи одержання речовини за складом.   3.5.1. Речовина певного складу.  
1.5.2. Способи одержання штаму за складом.   3.5.2. Штам певного складу.  
1.6. Способи застосування предмета за функцiєю.   3.6. Речовини i штами з певною функцiєю (= для).  
1.6.1. Способи застосування речовини за функцiєю.   3.6.1. Речовини з певною функцiєю.  
1.6.2. Способи застосування штаму за функцiєю.   3.6.2. Штами з певною функцiєю  
1.7. Способи виготовлення.     4.7. Предмети споживання.
1.8. (Резерв).      
1.9. Спосiб у складi iнших об’єктiв винаходу.      

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.30.

§ 4.30.1. Функцiонально-мовна асиметрiя кори головного мозку правшi

Функцiя кори Кора пiвкуль головного мозку правшi
  лiвої правої
1. Розпiзнавання: словесних назв явищ; самих явищ, мiсця, часу.
2. Запам’ятовування: звучання нових слiв; нових фiґур неправильної форми, якi не можна назвати одним словом.
3. Вiдтворення способу користування новим предметом: через словесне пояснення; через фiзичну дiю.
4. Класифiкацiя карток “X, 5, 10, V”: за словесною ознакою (5, V-10, X), тобто за однаковiстю звучання; за шрифтовою ознакою (5, 10-V, X), тобто за предметною подiбнiстю цифр.
В “однопiвкульному” станi:

- збiльшується точнiсть розпiзнавання i активнiсть вiдтворення:

слiв i речень, мовленнєвих реакцiй на словесне звертання, словникового запасу, слiв з абстрактним значенням; звукiв i тембрiв: голосiв, немовленнєвих звукiв, звукових явищ природи, мелодiй, iнтонацiй;
- пацiєнту стають недосяжними: називання нових предметiв, якi досi не зустрiчалися, пiсля першого показу i пояснень; називання нового звукового явища (вiдповiдь на питання “На що схоже?”); словесне називання немовленнєвих звукiв зi старого досвiду.

§ 4.30.2. Топокарти активностi мовленнєвих зон кори мозку (за даними Т. М. Ушакової, Л. О. Шустової, Н. Є. Свiдерської)

  I етап — сприйняття II етап — продуктивний процес III етап — пiдготовка до вимови
А. Конструктивно-вербальний (парадигматичний) процес
ЧИТАЧ

D

...читає... читальня...

D

“Читач читає в читальнi”.
Б. Конструктивно-семантичний (семантико-номiнативний) процес
D
...пара-
солька...
D
“Це парасолька”.
В. Контрастивно-вербальний (перекладний) процес
МУБА

РАТУ

D

...муба — козеня, рату — бiжить...

D

“Козеня бiжить”.

§ 4.30.3. Карта мовних полiв кори лiвої пiвкулi головного мозку правшi (за даними А. Кемпбела та О. Р. Лурiя)

1—3. Центри артикуляцiї звукiв мовлення: премоторний (1), моторний (2), сенсорний (3).

14. Центр слухового сприйняття усного мовлення.

5—7. Центри писання: премоторний (5), моторний (6), сенсорний (7).

18. Центр зорового сприйняття письмового мовлення.

19. Центр експресивної номiнацiї
(центр Оберт?на — Брок?, 1861).

10. Центр iмпресивної номiнацiї (центр В?рнiке, 1873). Пунктирною стрiлкою умовно показанi зв’язки Блiнкова (1955).

11. Синтагматичний центр.

12. Предикативний центр.

4.30.4. Нейрофiзiологiчнi механiзми мовлення (за даними О. Р. Лурiя, О. В. Петровського, М. Г. Ярошевського)

№ зони кори (§ 4.30.3) Внаслiдок пошкодження даної зони зазнає порушення: Умовне позначення (§4.50.1, 4.40.1) Назва афазiї
1 2 3 4
1. Планування артикуляцiї звукiв мовлення. 4ф D 5ф  
2. Процес артикуляцiї звукiв. 5ф D 6ф  
3. Контроль власної вимови. 6ф D 5ф Аферентна моторна афазiя.
4. Фонематичний слух (провiднiсть вiд почутих звукiв через образ до певного звукового поняття). 6ф D 5ф D 4ф Сенсорна афазiя фонемної провiдностi — “фонемна глухота”.
5. Планування письма. 4г D 5г  
6. Процес написання. 5г D 6г  
7. Контроль власного писання. 6г D 5г Аграфiї.
8. Графемне бачення (здатнiсть сприймати лiтери як лiнґвiстичну графiку); важко називати предмети, легко — дiї. 6г D 5г D 4г Сенсорна афазiя графемної провiдностi. Оптико-мнестична афазiя. Сенсорна алексiя.
9. Активна мовленнєва номiнацiя. З D 4 (Моторна) амнестична афазiя (Брок?).
10. Номiнацiйна провiднiсть мiж поняттям про звучання та поняттям про позначене ним явище; важко рахувати, розрiзняти паронiмiчнi синтагми. 4 D З Сенсорна амнестична афазiя (В?рнiке). Акустико-мнестична афазiя. Семантична афазiя.
11. Здатнiсть будувати синтагми (iнертнiсть, самовиправлення). XY D T 
Мл + Мг D B
Еферентна афазiя. Вербальнi та лiтернi парафазiї.
12. Здатнiсть будувати предикацiю (висловлення, речення); важко називати дiї. T j R 
П з С
Динамiчна афазiя.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.40.

§ 4.40.1. Концептуальна схема складникiв синтагматики

Дисциплiна:
Синтагматика
Основна одиниця:
Висловлення
Визначальнi складники
Комунікативний синтаксис
Репліка
T —
тема (вiдоме);
j —
юнкцiя;
R —
рема (нове).
+
+
           
(Мезо)синтаксис
Речення
П —
пiдмет;
з —
зв’язка;
С —
присудок.
+
+
           
Логiка
Судження
S —
суб’єкт (явище);
с —
копула;
P —
предикат (ознака).

§ 4.40.2. Статистика пауз вагання в усних реченнях

(за даними Д. Бумера)
 
Приклад позначення iнтервалiв мiж словами речення:  
And
the
 weather
was
hot.
0
1 2 3 4

§ 4.40.3. Лiнґвостатистнчнi закономiрностi

№. Закономiрнiсть Формулювання: “ЧИМ СЛОВА ЧАСТОТНIШI, ТИМ ВОНИ: Формула
1. Есту — Зiпфа ... вищi за ранґом”.
rfg = const.
2. Зiпфа — Пiрса ... нечисленнiшi”.
n = k1r2.
3. Зiпфа — Флеша ... коротшi”.
L = r.
4. Зiпфа — Юла ... багатозначнiшi”.
Q = .
5. Зiпфа — Гердана ... багатовалентнiшi”.
Nv = k3f.
6. Зiпфа — Арапова — Герц ... давнiшi (старшi)”.
T = k4f.

§ 4.40.4. Спiввiдношення слiв словника й тексту

(за даними Л. М. Засорiної)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.50.

§ 4.50.1. Концептуальна схема лiнґвiстичного знака

§ 4.50.2. Гносеологiчнi областi вжитку лiнґвiстичних знакiв

§ 4.50.3. Оптимiзована таблиця звукотипiв мiжнародного фонетичного алфавiту (МФА)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.60.

§ 4.60.1. Еволюцiя голосового тракту i щелепи приматiв. (за даними Е. Ллойд дю Брюля; див. 406).

§ 4.60.2. Узагальнена таблиця назофонiв української мови

Кiлькiсть тактiв Приголосний компонент
Iнтонацiйний компонент
   
Висхiдний
Спадний
1 0.   (переляк, подив) 10.   (жах, жаль)
    1.   “що-о?” 11.   “не треба”
    2.   “що-що?!” 12.   “а, он як!”
    3.   “нi!” 13.   “он що...”
    4.   “ти ба!” 14.   “навiть так?!”
2   5.   “ну ж бо, ну!” 15.   “вiдчепись!”
    6.   “ти диви?!” 16.   “он глянь!”
    7.   “еж так?” 17.   “ага!, еге!..”
    8.   “у-гу” “так” 18.   “гай-гай!..”
3   9.   “о-го-го!” 19.   “отакої!”
          20.   (зневага)

§ 4.60.3. Зiставна таблиця суґестивних звертань до тварин

До якої тварини. Щоб вiдiгнати (спонукати). Щоб пiдманити (спинити).
1 2 3
до КОНЕЙ укр. но, но2, а-но, а-ну, [|ф] гатя, гай-да, кудя2; рос. но-о; нiм. jo, (Швейц.) hup; анґ. gee-ho; фр. hue; iт. gio. укр. кось2, косю2, цьось2, сi2, сьо2, сюк2, сюнь2, сю2, yу; рос. тр-р, y, yу; нiм. hu-u , анґ. weh, woh, fiif; iт. br-r.
до КОРIВ укр. а-гей, а-ну, сє, а-минь, вола, yуч, а-лучки, а-люшки, гайда, гей-куди, пiшла. укр. вськня, шкне, телусь2, телуш, цiзю-на; нiм. (Австрiя) koss kuhel koss.
до ТЕЛЯТ куч2, yуц2, а-кець, лишки. бинь2, биць2, тiзю2.

§ 4.60.3. (Продовження таблиці)
 
1 2 3
до ОВЕЦЬ гiсь2, гуч2, бир2, рист, цiс, ця2, а-гись, гись-а, а-тиш, траш, треш, а-бир, биря, ариш, ар’я. шту2, сi2, кутю2, на-бир, бир2, бра2, брi2, биря2; нiм. (Австрiя) deckel2, schap2.
до ЯГНЯТ а-базь, yуту. укр. базь2, базю2, [|ц]3.
до СВИНЕЙ са, а-са(-ля), а-цi-ба, ксi, цю, а-цю, чу, чу2, чо2, а-чу, чусь2, а-лю2, о-льо2, а-ля2, а-ря2. паць2, пацю2, вець2, тусь2, цюку2, кець2, чке2-чкоу, чуш2, а-ця2, [‰ц]3, цьонь2, кабась2.
до КIЗ - кцьо2, кедзi2, цi2; кiзь2.
до КУРЕЙ уш, (а-)гуш, (а-)киш; рос. кыш. тю2, путь3, тють3, цiп3; рос. цып2; анґ. coop2; нiм. pi2, tiet2.
до КАЧОК укр. тась2, а-тась-а, а-вуть-а, гиля, а-пуль(-а), а-киш, качу, кача. укр. тась2, вуть2, а-тась, тасю2; чес. dli2; анґ. dill-dilly.
до ГУСЕЙ а-гиля, гиля-гуч, гися, а-гись, а-гусю, а-гуль, а-гиль, гилля. гусь2, гусь-на, те2, сю2, гулi2, лю2, вiль2; чес. husy, нiм. gus2, gusch2, gos2, huhl2.
до ГИНДИКIВ укр. а-кур. кур2, пульч2, пуль2 (малим).
до ГОЛУБIВ а-дузь. гуль2, гулi2.
до IНШИХ ПТАХIВ гай2, гая, гей-си, киш. шугу (на шулiку); рос. кыш; анґ. sh2. тю2. рос. тю2.
до КОТА кот, катя, кац, коца, коцу, дзус(ь), а -yус, yусь(ки), пс, прiсь; рос. брысь; с-х. pis; iсп. zape2. киць2; рос. кис2, кс2; алб. pis; анґ. puss2; нiм. pus2; iсп. miz2.
до СОБАКИ тю, тюгу, цьки, а-но, чiп(а), пiшов (вон); (цькують) — кусь2, куся2, усь2, гець2. ня2, на2, нах2, цу2, цю2, сю2, ля2, цько2, кутю2, тьоу2; рос. на; анґ. to2; порт. toma2; чес. ps2.
до ЗВIРА тю, туй, тюгу, гутю, иги, катя (на зайця), дзус, джусь.  

§ 4.60.4. Класифiкацiя релiктових синкретичних предикативiв

1. Спонтаннi звуки.

11. Фiзiологiчнi шуми.

1. Простi форми: ам, ве, и, кхе, ух, ху, га, ха, ги, хи, ге, хе, го, хо; 2. Дуплi: га2, ге2, ги2, 3, го2, 3, ха2, 3, хе2, 3, хи2, 3, хо2, 3; 3. Нарощення початковi: гам, гоп, а-чхи, хве; 4. Нарощення кiнцевi: хр-р, ка-хи, бу-хи; 5. Рими: бухи-кахи; 6. Метатези: - .

12. Емоцiйнi вияви.

1. Простi форми: [‰а], [‰о], [‰i], а, ай, ах, ач, о, ой, ох, е, ей, ех, ет, еч; 2. Дуплi: ай2, 3, ой2, 3; 3. Нарощення початковi: гай2, гей2; 4. Нарощення кiнцевi: а-а, о-о, е-е, а-га, о-го, е-ге; гай-де, гей-си; 5. Рими: та-на-на, ти-ни-ни, тра-ла-ла, тра-та-та, е-хе-хе, ай-вай; 6. Метатези: ой-вей.

2. Голосовi сиґнали.

21. Назофони та синкретичнi звертання.

1. Простi форми: [], а?, гов?, ау?, [], нi; 2. Дуплi: [], нi2; 3. Нарощення початковi: [], хм, гм, га?, а-га, а-гов; 4. Нарощення кiнцевi: [], [], угу, ге-гей, [], []; 5. Рими: [], [], еге-ге (-ге-ге), ого-го; 6. Метатези: - ; (детальнiше в § 4.60.2).

22. Звертання до дитини (немовляти).

1. Простi форми: а, пс, ш, цить, цур; 2. Дуплi: а2, ам2, чу2, люлi2, пс2, чук2, бук(и)2; 3. Нарощення початковi: а-гу, а-ну, а-ди, ой-люлi; 4. Нарощення кiнцевi: го-гов; а-гов, а-гось, ша-ша; 5. Рими: а-а-а (колисання); 6. Метатези: ге-ге-лев (агов).

23. Голосовi сиґнали до тварин.

1. Простi форми: [‰ф], [‰с], [y], пс, но, на, ня, брись, гей; 2. Дуплi: [‰с]3, пс2, киць2, цу2, усь2, кось2, бир2, паць2, тю2, тась2, вуть2; 3. Нарощення початковi: а-гуш, а-кось, и-ги, к-усь, дз-усь, дж-усь, а-yусь, а-гий; 4. Нарощення кiнцевi: y: но-о, и-ги, тю-гу, гу-тю, шу-гу, га-ля; кос-ю, кос-я, кось-ки, бир-я, тас-ю2, гусь-на, пуль-ч, гулю-лю, нах2, и-гий; 5. Рими: аса-ля; 6. Метатези: гаць-го-га; (детальнiше в § 4.60.3).

3. Звуконаслiдування.

31. Звуконаслiдування видових голосiв тварин.

1. Простi форми: ме, бе, ве, му, гр, гир, кав, няв, мур, форк; 2. Дуплi: кав2, няв2, мур2, му2, гав2, гир2, форк2, скаву2, кру2, ку2, тьох2, ках2, сюр2, пугу2, цвiрiнь2, цiнь2, цень2, тень2, ква2, кум2, патя2, ля2, 3 (про людину); 3. Нарощення початковi: ки-ги, чи-рик; 4. Нарощення кiнцевi: бе-е, ме-е, падь-падьом; 5. Рими: i-го-го, бре-ке-ке, ме-ке-ке, стре-ке-ке, бур-ку-ку, чик-чирик, кукурiку; тари-бари, тинди-ринди (про людей); 6. Метатези: курлу, курняв, цвiрiнь, авур, кувi.

32. Звуконаслiдування звукiв неживої природи.

1. Простi форми: буль, кап, чвирк, чвак, жвах, пшик, клац, хрусь, хряп, брень, брязь, дзiнь, бам, бом, бов, рип, скрип, реп, чах, геп, гуп, бах, бух, бех, трах; 2. Дуплi: буль2, кап2, клац2, хрусь2, дир2, бринь2, дринь2, ду2, бом2, бов2, брень2, брязь2, дзiнь2, бам2, рип2, скрип2, реп2, геп2, гуп2, бух2, гур2; 3. Нарощення серединнi: дзелень, телень, трах-тара(ра)х, бе-бех, ба-бах, ге-геп, гу-гуп; 4. Нарощення кiнцевi: буль-к, хрус-ть; 5. Рими: скирли2, стук-грюк, дзень-дзелень; 6. Метатези: дзень-брязь, тик-так.

4. Iдеофони.

41. Iдеофони перемiщення у просторi.

1. Простi форми: стриб, плиг, скiк, брик, дриг, круть, верть, трiп, кульг, ковзь, гойдь, мах, хиль, шасть, мельк, фурк, пурх; 2. Дуплi: туп2, диб2, шам2, трух2, чап2, сов2, човг2, трiп2, ча-лап2, талап2, хамель2; 3. Нарощення серединнi: чап-чалап; 4. Нарощення кiнцевi: тупу2, трiпу2, таляпу2, хамелю2; 5. Рими: штрики-брики, шерть-верть; 6, Метатези: круть-верть, шубовсть, шелесть, хамель, телеп, телiп, беркиць.

42. Iдеофони мiмiки.

1. Простi форми: лизь, кусь, гризь, хрум, ковть, сьорб, плям, нюх, чмих, зiп, глип, зир, блик, миг, лиг, клiп, блим, луп, морг, хлип, цьом, кив; 2. Дуплi: бухи2, ф’ю2, лизь2, хрум2, зiп2, нюх2, плям2, ковть2, сьорб2, зир2, миг2, лиг2, луп2, клiп2, морг2, блим2, хлип2, кив2; 3. Нарощення серединнi: — ; 4. Нарощення кiнцевi: зир-к2; 5. Рими: цуп-луп; 6. Метатези: лизь-мазь, кив-морг.

43. Iдеофони жестiв.

1. Простi форми: тиць, тик, торк, пих, виль, маць, лап, хап, хоп, хвать, дряп, щип, хвиць, чукик, хиль, смик, торс, шморг, шарп, ляп, льоп, бризь, плюсь, брьох, хляп, бовть, квець, мазь, тир, лясь, лусь, хлись, цвьох, стук, геп, грюк, хряп, шварк, рiзь, кiль, шкряб; 2. Дуплi: тиць2, тик2, виль2, маць2, лап2, хап2, хоп2, хвать2, дряп2, щип2, чуки2, хиль2, смик2, ляп2, квець2, тир2, 3, лясь2, лусь2, цюк2, цок2, стук2, шкряб2, (раз2); 3. Нарощення серединнi: ге-геп, хлобись; 4. Нарощення кiнцевi: ляпу2, стуку2; 5. Рими: тиць-миць, тик-мик, тяп-ляп, ляпу-тяпу, стук-грюк, стуку-грюку; б. Метатези: хiп-хап.

5. Пiзнiша лексика з релiктовою основою або структурою.

1. Простi форми: кивати, виляти, хекати, похапцем, перехильцем, хлипання, грюкiт, гуркiт; 2. Дуплi: ледь2, ген2, далеко2, трохи2, синiй2; 3. Нарощення серединнi: нiчичирк, анiтелень; 4. Нарощення кiнцевi: кахикати, булькати; 5. Рими: тишком-нишком, часто-густо, так-сяк, шури-мури, туди-сюди, чудо-юдо, нi бе нi ме; 6. Метатези: зроду-звiку, на хiп-хап, з бухти-барахти, шкереберть.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.70.

§ 4.70.1. Карта контенсивних типiв мов (складена за даними Г. А. Климова)

§ 4.70.2. Семантико-логiчна детермiнанта стадiй мислення

(за даними О. Ф. Лосєва, Г. А. Климова)

§ 4.70.3. Стадiї формування структури мов (за даними Г. А. Климова)

§ 4.70.4. Перформацiйний iндекс частин мови

(за цифровими даними Л. Н. Засорiної)

§ 4.70.5. Iменниковi класи мови суахiлi

(реконструцiя iсторичного розвитку за кн. R. Ohly “Jezyki Afryki. Lugha za Afrika”. W., 1974)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.80.

§ 4.80.1. Послiдовнiсть етапiв вивчення мови

(див. пояснення § 4.80.2.)

§ 4.80.2. Змiст етапiв навчання мови

(узагальнено за Л. Сухожевським, див. 489).

Розмова

1:ФР. 1. Постановка вимови. 2. Перше подання дiалогу. 3. Запровадження нових слiв i граматики. 4. Пiдтримання цих навичок у належнiй формi.

2:IР. 1. Короткий дiалог вiдтворити усно за зразком (читаючи). 2. Вправи на точне вiдтворення конструкцiй дiалогу. 3. Те ж — з частковими змiнами. 4. Вивчити дiалог i вiдтворити його з пам’ятi. 5. Вправи типу “дрiлз”.

3:КР. 1. Прагматичнi вправи: питання/вiдповiдi, монолог (розповiдь); гумор, анекдот; повiдомлення (iнформацiя), пояснення, сенсацiя. 2. Суґестивнi вправи: прохання допомоги, пояснення, поради; порада, iнструкцiя, наказ; переконування, арґументацiя. 3. Деонтичнi вправи: схвалення, осуд, рецензiя. 4. Робота з навчальним приладдям: дiапозитивами, таблицями, знiмками, фiльмами, кресленнями, дiаграмами, картами, планами, пiснями, вiршами.

4:СР. 1. Опозицiйно-iнтеґральнi вправи на засвоєння окремих груп явищ семантики, морфологiї, синтаксису, стилiстики; групи труднощiв i виняткiв. 2. Сенсибiлiзацiйнi вправи на окремi класи фонологiчних опозицiй, певний граматичний час, семантичне поле, культурно-етичний комплекс. 3. Вправи типу “конструктор”.

5:АР. 1. Активне спiлкування тiльки вiдомими засобами: на тему, спорiднену з вивченою; навколо домашнiх заготовок (письмових або на касетi); за опорними пунктами плану; на вiльну (доступну) тему. 2. Розвиток технiк мовлення у навчальнiй дискусiї.

ТР. З часом придбати собi кiлька рiзних пiдручникiв.

Письмо

1:ФП. 1. Постановка графiки. 2. Подання правил орфографiї. 3. Пiдтримання графiчних навичок у належнiй формi.

2:IП. 1. Уважно переписати вдома дiалог або текст, розiбраний у класi. 2. Вмiти написати його пiд диктовку. 3. Вмiти вiдтворити його письмово напам’ять досить близько до зразка.

3:КП. 1. Трансформацiї ориґiналу на письмi: перетворити пряму мову на непряму i навпаки; написати парафраз, переказ, реферат, резюме, анотацiю, план. 2. Те ж саме — за текстом, прослуханим з плiвки. 3. Написати про власнi враження вiд подiї, дати їй оцiнку; написати психологiчний портрет спiврозмовника, пiдготувати твiр на ширшу, але спорiднену тему.

4:СП. 1. Освоєння засобiв макросинтаксису письмового мовлення: адекватної конекцiї, когезiї, узгодження часiв, стилiстичної опозицiї. 2. Виконання вправ: з пропусками (крапками); з вибором з кiлькох можливих слiв, синтагм, речень.

5:АП. 1. Активiзацiя умiнь написати: короткий лист, допис у (стiн)газету, повiдомлення, оголошення. 2. Умiти написати лист з певним проханням: до товариша, знайомого, директора, коханої. 3. Умiти написати заяву, автобiографiю, пояснення, прохання про дальшi роз’яснення, нотатки з конференцiї.

ТП. Згодом придбати добру граматику, пiдручник практичної стилiстики.

Слухове сприйняття

1:ФС. 1. Уважно слухати магнiтозапис у нормальному темпi, фiксуючи на чистому аркушi службовi слова. 2. Слухати вдруге, фiксуючи ключовi слова. 3. Слухати втретє i далi, дописуючи синтагми i речення.

2:IС. 1. Повторювати (iмiтувати) текст за плiвкою посинтагмово з паузами, без пауз. 2. Iмiтувати, прослуховуючи вже знайомi записи. 3. Iмiтувати, поступово ускладнюючи умови слухання. 4. Iмiтувати за плiвкою послiдовно: пофразно, поабзацно. 5. Вмiти вiдтворити текст з пам’ятi близько до зразка.

3:КС. 1. Тренаж у реферуваннi з плiвки: парафраз, переказ, резюме, анотацiя, план, тема. 2. Тренаж у перекладi за плiвкою. 3. Тренаж у перекладi з реферуванням. 4. Тренаж у записi на плiвку власного коментаря до прослуханого: враження, мiркування, оцiнка. 5. Тренаж у записах роздумiв уголос.

4:СС. 1. Вести кишеньковий щоденник з роздiлами: новi слова (лексика), новi конструкцiї (граматика), чого бракує найчастiше, чи так би сказав носiй мови (для наступної перевiрки й уточнення).

5: АС. 1. Слухати записи, платiвки, радiопередачi. 2. Переглядати недубльованi фiльми. 3. Робити записи на диктофон з радiопередач, фiльмiв, зустрiчей. 4. Опрацьовувати цi записи вдома. 5. Тренуватися у перекладi записiв. 6. Копiювати записи для своєї фонотеки.

ТС. З часом придбати магнiтофон (диктофон, плеєр), радiоприймач.

Читання

1:ФЧ. 1. Почати з детективiв i простих оповiдань: якщо сенс 1—2 сторінок не вловлюється — взяти простiшу книжку; якщо зрозумiло хоча б половину— прочитати роздiл I.

2:IЧ. 1. Скласти план прочитаного уривка з 4—5 пунктiв (рiдною мовою, згодом — iноземною). 2. Прочитати вдруге спочатку роздiл I. 3. Додати до плану 2—3 фрази нових подробиць. 4. За тим же методом прочитати роздiл II. 5. Завести кишеньковий щоденник для яскравих подробиць, слiв, зворотiв. 6. Пiсля роздiлів III—IV варто ще раз повернутися до роздiлу I. 7. Пiдкреслювати часто вживанi слова.

3:КЧ. 1. Тренаж з аркуша у реферуваннi та перекладi. 2. У щоденнику завести роздiл для власних мiркувань про прочитане.

4:СЧ. 1. Щопевний час переглядати виписки, сортувати їх. 2. Збирати список важкозасвоюваних слiв.

5.:ДЧ. 1. Читати газети, журнали, художню i спецiальну лiтературу. 2. Збирати свою бiблiотеку текстiв обраних галузей знань.

ТЧ. Мати словники: двомовнi, тлумачний, фразеологiчний, термiнологiчний.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.90. Кореляцiя ареалiв говiрок, археологiчних культур i племен

(за М. Ю. Брайчевським, А. С. Бугаєм, Ф. Т. Жилком)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.100.

§ 4.100.1. 3бережуванiсть топонiмiчної основи “ки(й)в” (системне зведення)

§ 4.100.2. Розподiл 37 iберокавказьких мов за демографiчною потужнiстю

10           Ахвахська 10      
9           Каратинська 10      
8           Тиндинська 10      
7           Аґульська 12 Бацбiйська 5    
6           Кризька 12 Бежитинська 6    
5     Кабардин-
ська 322
    Цахурська 14 Ботлiхська 6 Арчинська 2  
4     Даргiнська 330   Сванська 34 Цезька 14 Годобе-
ринська 6
Будухська 2  
3     Лезґiнська 383 Адиґей-
ська 109
Черкеська 46 Рутульська 15 Удинська 7 Ґунзибська 2  
2     Аварська 425 Лакська 110 Табаса-
ранська 90
Андiйська 18 Баґвалинська 8 Хваршинська 2  
1 Грузин-
ська 3,8
Баскiй-
ська?? 1,1
Чеченська 865 Iнґуська 205 Абхазька 91 Абазинська 29 Чамалинська 8 Хiналузька 2 Ґiнух-
ська 0,4
  >= 3 млн. >=1 млн. >=300 тис. >=100 тис. >=30 тис. >=10 тис. >=3 тис. >=1 тис. >=1 тис.
  4 5 6 7 8 9 10 11 12

§ 4.100.3. Карта мовних фiл

(за даними В. М. Iллiч-Свiтича, С. А. Старостiна, Дж. Ґрінберґа, П. Бенедикта)

§ 4.100.4. Кореляцiя мовних фiл i контенсивних типiв мов

(за даними Г. А. Климова, С. А. Старостiна)
 
Контенсивний тип:
Доморфоло-
гiчний
Класно-
особовнй
Органiчно -активний Ергативний Номiна-
тивний
Філа:  
1.  Бореальна (ностратична)  
 
 
2.  Аустрична  
     
3.  Сiно-кавказька (еукавкетсiнаденська)  
     
4.  Алґонкiно - чукотська          
5.  Амерiндська
       
6.  Афрична (?)          

§ 4.100.5. Спiльна частотна лексика української та росiйської мов (пiдрахунки за словником за ред. Л. Н. Засорiної)

§ 4.100.6. Диференцiйнi вiдстанi лексиконiв мов Європи (у %)

(за даними А. Я. Шайкевича, М. Еченiке та iн.)

§ 4.100.7. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас людства

§ 4.100.8. Розподiл 1111 мов свiту за демографiчною потужнiстю мiж 16 родинами мов*

Назва родини мов >100 млн. >30 млн. >10 млн. >3 млн. >1 млн. >300 тис. >100 тис. >30 тис. >10 тис. >3 тис. >1 тис. <1 тис. Усьо-
го мов
      1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  
1.  Палеоазiйськi ПА                 1
2
2
1 6
2.  Дравiдiйськi ДР   2 2 1 З 1 3 4
5
1
5
  27
3.  Койсанськi КС             1 2
8
6 1   18
4.  Алтайськi АЛ 1 2 2 5 3 5 6 7
9
3 3 2 48
5.  Iберокавказькi       1 1 5 3 4
10
7 5 1 37
6.  Амерiндiанськi АI     1 1 2 5 17 31
45
1 1   104
7.  Папуаськi ПП           1 4 17
56
24     102
8.  Аустроазiйськi АА   1 - 3 3 9 4
16
13 4 3   56
9.  Аустроне-
зiйськi
АН   1 5 8 8 25 36
45
41 19 3   191
10.  Паратайськi ПТ     3 1 4 4
6
5 1 - 1   25
—  (Iндоiранськi IЄ) 2 4 10 6 9 4
13
3 3 2 1  
57
11.  Уральськi УР     1 1 2
3
2 2 1 2 2 2 18
12.  Афроазiйськi АФ 1 - 2 4 8
13
7 1 1 1     38
13.  Нiло-сахарськi НС       2 10
13
10 7 7       49
14.  Китайсько - тибетськi КТ 1 5 3 5 5
14
13 13 13 4 3   79
15.  Нiґер - кордофанськi НК     5 30 44
62
43 17 12       213
—  (Романськi IЄ) 2 2 1 3 1 1 1 - - - 1  
12
—  (Iншi IЄ)     1 4 2 1 - 1        
9
—  (Ґерманськi IЄ) 1 1 1 5 - 1 1 1        
11
(Слов’янськi IЄ) 1 2
3
2 2 - 1          
11
16.  Iндоєвро-
пейськi
6 9 16 20 14 7 16 5 3 2 2   100
Разом 9 20 40 82 107 167 171 176
226
76 31 6 1111

* Скороченi позначення родин мов на попереднiй картi.

§ 4.100.9. Розподiл спорiднених мов за демографiчною потужнiстю

(умовнi позначення назв родин мов — див. § 4.100.8)

§ 4.100.10. Спiввiдношення бiологiчної та мовної iсторiї людства

(за даними Дж. Лонґа, Л. Каваллi — Сфорца, П. Бенедикта, Дж. Ґрiнберґа та iн.)

§ 4.100.10. (Продовження таблиці)

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 4.110. Пiдсумки роздiлу 4

0. Весь наведений у роздiлi теоретико-лiнґвiстичний матерiал є евристичним наслiдком послiдовного застосування метатеоретичної концепцiї мовознавства до окремих масивiв наявних лiнґвiстичних знань. Цi 60 iлюстрацiй можна також розглядати як опорнi, вузловi моменти впорядкованої системи цих знань, якi дозволяють вiдтворити перший контур узагальненої концепцiї мовознавства. Водночас вони являють собою 60 конкретних арґументiв ефективностi метатеорiї, на яких слiд тепер коротко спинитися (подальша рубрикацiя коментаря вiдповiдає параграфам роздiлiв 4 i 3). Кожен з параграфів 00—09 розкриває зміст певного окремого суб’єктного (загальнонаукового) інтеґранта лiнґвiстичних знань.

00. Вперше зiбранi в єдиний ряд галузi мовознавства виявляють двi рiзнi, симетричнi послiдовностi свого можливого викладу — залежно вiд того, чи матерiал їх розглядається в синхронiчному (системному) аспектi, чи в iсторичному розвитку. Тим самим пiдтверджується слушнiсть фiлософського положення про те, що останнiй в часi етап розвитку явища виступає в логiчному планi як перший при його вивченнi.

01. Сiм конструктивних гiпотез лiнґвiстичної метатеорiї доведенi самим фактом побудови метатеорiї мовознавства. Ця побудова становить головний теоретичний результат проведеного дослiдження.

02. Перший з двох параграфiв блоку мiстить матерiал, мета якого — показати, що кожне мовленнєве явище може мати щонайменше шiсть iнтерпретацiй у виглядi нетотожних лiнґвiстичних фактiв. На розглянутому прикладi показано, зокрема, вiдмiннiсть денотацiї вiд конотацiї, термiнологiчно оформлено п’ять компонентiв конотацiї та розкрито їхню сутнiсть.

Другий параграф блоку присвячений класифiкацiї аксiом мовознавства. Понад 120 зiбраних аксiом вдалося розподiлити за трьома видами (мовно-мовленнєвi, мовнi, мовленнєвi) та чотирма типами (контрастнi, ґенералiзацiйнi, аспектизацiйнi, екстерiоризацiйнi), при одночасному врахуваннi ранiше видiлених у метатеорiї п’яти логiчних галузей мовознавства. З матерiалу таблицi видно, що абсолютний, абстрактний характер аксiом проявляється в них при елементарно простих критерiях; при ускладненнi останнiх аксiоматичнi положення починають сприйматися як дедалi проблематичнiшi, а при дальшому нагромадженнi критерiїв (див. цифри, сполученi знаком кон’юнкцiї “:”) цi положення набувають виразних рис наукових проблем.

03. Наведений далi реєстр лексичних елементiв включає 13 морфем, спецiально вiдiбраних для однотипного породження фундаментальних термiнiв метатеоретичних категорiальних понять мовознавства. При кожнiй морфемi вказано її етимологiю i термiнологiчне значення в запропонованiй метатеоретичнiй системi. Вiдiбранi морфеми виявилися достатнiми для створення ефективної метамови, в термiнах якої стало можливим здiйснити послiдовно впорядкований опис наявних лiнґвiстичних знань як єдиного розчленованого цiлого.

04. Рiвномiрно темперована система 5 величин i 25 одиниць метатеорiї мовознавства (лiворуч на схемi) своїми стандартними дефiнiцiями адекватно вiдображає масив традицiйних одиниць синхронiчного мовознавства (праворуч на схемi). На таблицi добре видно формальну вiдмiннiсть мiж iндуктивною та дедуктивною термiносистемами — i переваги останньої (детальнiше див. 193). На основі цiєї таблицi вдалося згодом здiйснити орiєнтовну кiлькiсну оцiнку лiнґвiстичних одиниць у масштабi свiтового мовного цiлого (§ 4.04.2). Привертає увагу розташування цифрових даних на схемi: їх обриси унаочнюють два вiдомi графiчнi рiзновиди кривих залежностi Ґауса. Сутнісні характеристики вищих відношень 25 лінґвістичних одиниць детальніше розглянуті в § 4.04.3.1—2; стани розвитку предметів історичних галузей мовознавства — в § 4.04.4.

05. Далi перелiченi деякi методи, вдосконаленi або часто вживанi в працях автора. Детально опрацьований системно-операцiйний методичний пiдхiд було вже арґументовано в роздiлi 1. Наведені посилання на кiлька публiкацiй, де застосовано метод багатовимiрних матриць (приклад — диференцiйний опис французького кон’юнктиву, деталi див. 337, с. 24). Документовано посиланнями також iншi методи — картографування, сумiщення матрицi з гiстограмою та iн. Окремо згадано групу методiв оптимiзацiї навчання мов: метод укрупнення навчальних тем, метод фiльтрiв, планування навчального процесу за методом хвилi, методи аспектизацiї та iнтенсифiкацiї навчання, методи боротьби з забуванням.

06. Потреба у короткiй характеристицi змiсту закономiрностей мовознавства викликана фраґментарнiстю вiдповiдного матерiалу та його розпорошенiстю за численними джерелами. Прiоритетна класифiкацiя закономiрностей мовознавства дозволяє видiлити серед них 23 види ранґових закономiрностей, 11 — Ґаусових i Пiрсонових, 30 видiв детермiнативних послiдовностей, 10 видiв кореляцiй, 11 констант. Усього класифiкацiєю охоплено 85 видiв залежностей.

07. У § 4.07.2 відтворено журнальний варiант узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань, яка являє собою першу ефективну класифiкацiю за трьома параметрами i 60 пiдкласами 314 дидактичних сюжетiв курсу основ мовознавства (детальнiше див. 301, 320). Окрема таблиця присвячена графiчнiй оптимiзацiї запропонованої Дж. Ґрiнберґом нової версiї його синтаксичної типологiї (§ 4.07.1).

08. У процесi доведення авторської гiпотези про психофiзiологiчнi причини обмеження рiзноманiтностi в фонологiї вдалося пов’язати цi причини з дiєю закону Вебера — Фехнера (деталi див. 315).

09. Розподiл рубрик УДК i ББК та назв статей ЛЭС за метаполями iнтеґрантiв матрицi унаочнює нерiвномiрну деталiзацiю рубрик названих класифiкацiй і тематики ЛЭС на фонi рiвномiрної сiтки метапонять мовознавства. Це вказує на конкретнi шляхи вдосконалення УДК i ББК, а також дає змогу оцiнити перспективнiсть застосування запропонованої метатеорiї мовознавства при побудовi нових iнформацiйно-пошукових систем.

10. Починаючи вiд цього параграфа матерiали iлюструють об’єктнi iнтеґранти лiнґвiстичних знань — галузi мовознавства. Галузь перша — транстопiка. Для прикладу мiжмовних зв’язкiв тут унаочнено кiлькiсний розподiл у процентах щорiчної книжкової перекладної продукцiї свiту (52,2 тис. назв перекладiв на рiк) за мовами ориґiналу й перекладу. Першу величину можна розглядати як показник iнтелектуальної активностi вiдповiдної етномовної спiльностi людей, другу — як показник iнформацiйних потреб такої спiльностi та її виробничих можливостей. Сумарна характеристика може бути використана як складник iндексу вегiкулярностi (поряд з економiчною, демографічною, iнформацiйною, мовно-полiтичною характеристиками). Iнша таблиця вперше унаочнює динамiку свiтового процесу письмового перекладу. На нiй видно активiзацiю перекладних контактiв мiж анґломовними країнами та країнами третього свiту — при вiдноснiй стабiльностi становища у слов’яномовних та романомовних соцiумах. Вiдомостi про транстопiку доповнює карта мовних лiґ, iснування яких досi встановлене i визнане в ареальному мовознавствi.

20. Галузь друга — евлектика. На фраґментi субмови патентної документацiї показано, що iманентним завершенням класифiкацiї винаходiв мали б стати найзагальнiшi категорiї класичної полiтекономiї. Цим самим було б розв’язано наявну в патентознавствi проблему неоднозначностi в iндексацiї винаходiв (детальнiше див. 323). Прикладом дiалектологiчного дослiдження є фраґмент однiєї з 839 карт Середземноморського лiнґвiстичного атласу, в укладаннi якого автор брав участь, зiбравши польовi матерiали в пунктах узбережжя 127—131: Новоросiйськ, Туапсе, Сочi (Адлер), Сухумi, Батумi. Уявлення про дiалектний матерiал, зiбраний у травнi 1968 року, дає фраґмент карти 62 “Пiвнiчний вiтер” (детальнiше див. 494).

30. Третя галузь — iнтекстика. Двi таблицi та двi схеми з нейролiнґвiстики присвяченi впорядкуванню i теоретичному узагальненню для потреб фiлологiв важливих матерiалiв, одержаних бiологами, психологами й медиками. Зокрема, унаочнено важливiсть функцiй скроневих мовленнєвих дiлянок кори лiвої пiвкулi мозку правшi, без участi яких не обходиться практично жодний iнформацiйно-аналiтичний процес в нейроструктурах мозку (§ 4.30.2 складено за 339 зi змiнами). Висновки з цих та iнших даних iнтекстики використанi в опрацюваннi методичних основ паралельного викладання мов в експериментальних романських групах ЕРГ (див. 326, 252).

40. Четверта галузь — синтактика. Вузловi моменти синтагматики унаочненi в концептуальнiй схемi її складникiв. Ефективнiсть схеми неодноразово пiдтверджена при використаннi її в читаних автором спецкурсах з синтаксису. Iнша таблиця узагальнює ориґiнальний матерiал Д. С. Бумера про статистику пауз вагання в усних реченнях. Незаперечна важливiсть практичного виходу цього матерiалу для проблеми вдосконалення постановки синтагматичних навичок у практицi мовлення. Можливостi табличної оптимiзацiї описiв парадигматики представленi матерiалом § 4.05.2 та низкою iнших публiкацiй автора (див. 309, 310, 319, 321, 337). Зведена таблиця лiнґвостатистичних закономiрностей являє собою зразок оптимального ущiльнення теоретичної iнформацiї, необхiдної для опрацювання стратегiї навчання мови (детальнiше див. 312). Це ж стосується i унаочнених даних про конкретний статистичний розподiл груп лексики частотного словника у текстi.

50 П’ята галузь — десиґнiка. Синтетична авторська концепцiя лiнґвiстичного знака (див. 303, 305, 325) доповнена тут схемою гносеологiчних областей використання мовних знакiв у людськiй дiяльностi. Можливостi системного пiдходу в сполученнi з методом багатовимiрних матриць показанi в оптимiзованiй таблицi звукотипiв МФА. У гранично впорядкованiй та економнiй формi таблиця об’єднує всi основнi типи голосних i приголосних, що є реалiзацiєю евристично цiнних для цiєї проблеми iдей Ф. де Сосюра (див. 288, с. 60—67) та Л. В. Щерби.

60. Шоста галузь — десиґнiя. Вiд цього параграфа починається вiдтворення iсторичної послiдовностi галузей мовознавства. У табл. § 4.60.1 дано графiчне узагальнення iлюстративного матерiалу книги Е. Ллойда дю Брюля про еволюцiю голосового тракту й щелепи приматiв. Зокрема, схема дає вiдповiдь на питання про причини вивiльнення пiд’язикової кiстки та появи можливостi видиху повiтряного потоку з легень безпосередньо до ротової порожнини. Три подальшi прiоритетнi таблицi являють собою конкретизацiю новаторських iдей Б. Ф. Поршнєва про генетичнi джерела артикульованого звукового мовлення та про наявнiсть у сучасних мовах досi помiтних пластiв палеолексики. Узагальнена таблиця назофонiв української мови охоплює 20 типiв назофонiв. Кожний назофон може набувати iнших значень при вимовi у нижчому або вищому реґiстрах, що загалом дає бiля 60 експресивних можливостей. Назофони класифiкованi за кiлькiстю тактiв (протоскладiв), характером приголосного компонента, типом iнтонацiйного контуру. Далi йде зiставна таблиця суґестивних звертань до тварин, яка охоплює понад 200 таких звертань з української мови та кiлька десяткiв звертань — з iнших мов Європи. Усього враховано звертання до 16 видiв тварин i показано, що вони чiтко розподiленi за двома основними типами: спонукальнi звертання (щоб вiдiгнати тварину або спонукати її до чогось) протиставленi пiдманювальним звертанням (щоб пiдманити або спинити тварину). Ще одна велика таблиця охоплює 410 релiктових синкретичних предикатiв української мови. За планом вираження вони розподiленi па 163 простi форми, 113 дуплiв, 91 нарощення (у т. ч. 23 початковi, 36 серединних, 32 кiнцевих) та 64 парафонiї (41 рима i 23 метатеза). У планi змiсту серед цих же релiктових слiв можна видiлити 67 спонтанних звукiв (32 фiзiологiчнi шуми i 35 емоцiйних виявiв), 92 голосовi сиґнали (23 назофони та синкретичнi звертання, 22 звертання до немовлят, 47 голосових сиґналiв до тварин). Важливу групу становлять 103 звуконаслiдування — 52 слова наслiдують видовi голоси тварин, а 51— звуки неживої природи. Серед 141 iдеофона 43 вiдтворюють перемiщення у просторi, 44 — явища мiмiки, 54 — жести. Наведено також зразки пiзнiшої архаїчної лексики — з звуконаслiдувальними коренями або доморфологiчною структурою. Релiктовий лексичний матерiал таблицi добуто шляхом суцiльної вибiрки з Словаря української мови Б. Д. Грiнченка (див. 82), у якому при загальному обсязi словника у 68 тис. реєстрових слiв релiктова лексика становить близько 0,6 % цього обсягу.

70. Сьома галузь — синтактiя. Ескiзна карта унаочнює географiчне поширення п’яти контенсивних типiв мов (за номенклатурними перелiками Г. А. Климова; див. 132). В основу зведеної таблицi стадiй формування структури мов покладено концептуальну схему Г. А. Климова (135, с. 87), поглиблену i поширену з метою забезпечити змiстове стикування з висновками десиґнiї (Б. Ф. Поршнєв). Паралельна до неї прiоритетна таблиця “Семантико-логiчна детермiнанта стадiй мислення” складена за даними Г. А. Климова, О. Ф. Лосєва та Б. Ф. Поршнєва. Три названi таблицi являють собою приклад оптимального резюме ключової проблематики цiлої галузi мовознавства. Четверта таблиця iлюструє авторську гiпотезу про два iсторичнi перiоди формування частин мови (на пiдставi лiнґвостатистичних законiв Зiпфа — Флеша, Зiпфа — Юла, Зiпфа — Арапова — Герц). П’ята таблиця дає уявлення про систему iменникових класiв мови суахiлi.

80. Восьма галузь — iнтекстiя. Узагальнена схема послiдовностi етапiв вивчення мови спирається на данi Л. Сухожевського та iн. (489). Вона iлюструє вiдносну автономнiсть формування видiв мовної дiяльностi (концентричнi кола) та причинно-наслiдкову послiдовнiсть самих етапiв їх формування (сектори схеми). Таблиця становить приклад застосування методу багатовимiрних матриць, який дозволяє резюмувати на одному аркушi (в ориґінальній версії таблиці) змiст цiлої областi знань.

90. Дев’ята галузь — евлектiя. З опрацьованої автором рiзноманiтної проблематики цiєї галузi вiдiбрано для прикладу схематичну карту кореляцiї ареалiв говiрок української мови, деяких археологiчних культур та лiтописних племен, для укладання якої використано данi Ф. Т. Жилка, Б. О. Рибакова, М. Ю. Брайчевського, А. С. Бугая. Карта iлюструє iсторичний i традицiйно “екстралiнґвiстичний” вимiр сучасної дiалектологiї.

100. Десята й остання галузь — транстопiя. З численних авторських заготовок тут вiдiбрано десять узагальнених таблиць. 1. Перша таблиця присвячена опрацьовуванiй автором проблематицi субстратної топонiмiки. Зведена ескiзна карта збережуваностi топонiмiчної основи “ки/й/в” кардинально змiнює уявлення про поширенiсть цiєї основи у Євразiї. 2. На окремiй таблицi детально розглянуто розподiл за демографiчною потужнiстю 37 iберокавказьких мов, у якому виявленi два пiки. 3. Ескiзна карта мовних фiл складена за даними В. М. Iллiч-Свiтича, С. О. Старостiна та iн. 4. Завдяки успiхам контенсивної типологiї стала помiтною кореляцiя мiж мовними фiлами i окремими контенсивними типами мов. 5. Авторський розрахунок спiльної частотної лексики української та росiйської мов, здiйснений за частотним словником росiйської мови за ред. Л. Н. Засорiної (360), пiдтверджує закономiрнiсть Зiпфа — Арапова — Герц (див. 12, с. 83) та iлюструє надiйнiсть усереднених даних. 6. Цим пiдрахунком, а також iншими матерiалами (див. 416, 499) доповнено цифрову таблицю А. Я. Шайкевича зiставних диференцiйних вiдстаней лексиконiв мов Європи (367), взяту за основу при укладаннi авторської граф-схеми. 7. Прiоритетна ескiзна карта доводить iснування кореляцiї ареалiв мовних родин i великих рас людства. 8. Останнi статистичнi данi, наведенi в енциклопедiї “Народы мира” (204), дозволяють помiтити ряд очевидних числових закономiрностей (якi ще чекають на своє подальше пояснення). Так, розподiл 1111 мов свiту за демографiчною потужнiстю мiж 16 родинами мов свiту демонструє не лише iснування максимумiв потужностi в кожнiй родинi, а й наявнiсть областей переважної концентрацiї таких максимумiв рiзних родин, — що мусить мати iсторичну обумовленiсть. 9. Так, важко пояснити випадковiстю збiг пiку демографiчної потужностi (Х 300 тис. мовцiв) у сiмох родинах мов: нiґер-кордофанськiй, нiло-сахарськiй, афроазiйськiй (семiто-хамiтськiй), уральськiй та ще одного з двох пiкiв китайсько-тибетської, iберокавказької та аустроазiйської родин. З iншого боку, iснує очевидний збiг пiку (Х 10 тис. мовцiв) у таких шiстьох мовних родинах, як дравiдiйська, койсанська, алтайська, iберокавказька, амерiндiанська, папуаська (до них близькi данi для аустронезiйської та другого пiку аустроазiйської родини мов). 10. Пiдсумкова таблиця роздiлу присвячена зведенню сучасних даних про спiввiдношення бiологiчної та мовної iсторiї людства (див. 472).

У цiлому всi наведенi зразки узагальнень мають на метi змiцнити запропоновану концептуальну схему метатеорiї мовознавства та продемонструвати новi вимiри досi роз’єднаних масивiв лiнґвiстичних знань як єдиної оптимально розчленованої та пластично впорядкованої системи. Як пояснює О. С. Мельничук, впродовж десятилiть “все, що належало безпосередньо до мови, але не вкладалося в ... штучнi рамки (структуралiстських обмежень. — К. Т.), було сприйняте багатьма як предмет якихось нових дисциплiн. Але в ходi розвитку мовознавства його предметна сфера насправдi не обмежується, а розширюється за рахунок нових або вiдновлюваних дiлянок” (190, с. 11). Обґрунтовану верифiкацiю такої теоретичної оцiнки якраз i дає поетапне результативне наповнення вихiдної концепцiї роботи реальним змiстом цiєї мiсткiшої лiнґвiстики.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

  • Висновки та пiдсумковi визначення
  • До вершин мовознавчої теорiї. (Пiслямова Нiни Клименко)
  • Лiтература
  • Додаток. Мiжфакультетський Лiнґвiстичний навчальний музей Київського унiверситету
  • До попередньої сторінкиДо початкової сторінкиДо початку сторінки
    Костянтин Тищенко | Метатеорія мовознавства | Лінґвістичний музей
    Натиcніть, будь-ласка, Control + D щоб помістити сторінку у Вибране (створити Закладку)
     
    © К. Тищенко, 2000
    Вебмайстер Ю. Пероганич, зміни внеснені 16.12.2000