Метатеорія мовознавства. Роздiл 3

Костянтин Тищенко. Метатеорія мовознавства. - К.: Основи, 2000.- 350 с.

Роздiл 3. Змiст метаполiв iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань

§ 3.0. Побудова матрицi та назви її метаполiв

Укладання картотеки об’єктiв матричної класифiкацiї. Два двовимiрнi параметри класифiкацiї — об’єктний та суб’єктний ряди iнтеґрантiв знань. Поняття п’ятого i подальших вимiрiв класифiкацiї. 10 суб’єктних метаполiв матрицi — § 3.00/09 — та її ж 10 об’єктних метаполiв - § 3.10/100

§ 3.00.

Класифiкацiя галузей i дисциплiн мовознавства

§ 3.01.

Класифiкацiя теорiй, гiпотез i проблем мовознавства

§ 3.02.

Класифiкацiя аксiом мовознавства

§ 3.03.

Класифiкацiя номенклатури мовознавства

§ 3.04.

Класифiкацiя одиниць мовознавства

§ 3.05.

Класифiкацiя методiв мовознавства

§ 3.06.

Класифiкацiя закономiрностей мовознавства (детальнiше див. § 4.06)

§ 3.07.

Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних класифiкацiй

§ 3.08.

Класифiкацiя причин мовознавства

§ 3.09.

Класифiкацiя використаної в книзi лiтератури як фраґмент загальної соцiокультурної таблицi праць з мовознавства

§ 3.10.

Галузь транстопiки

§ 3.20.

Галузь евлектики

§ 3.30.

Галузь iнтекстики

§ 3.40.

Галузь синтактики

§ 3.50.

Галузь десиґнiки

§ 3.60.

Галузь десиґнiї

§ 3.70.

Галузь синтактiї

§ 3.80.

Галузь iнтекстiї

§ 3.90.

Галузь евлектiї

§ 3.100.

Галузь транстопiї

§ 3.110. Пiдсумки роздiлу 3

Побудова загальної матрицi лiнґвiстичних знань. Два послiдовнi описи матрицi: за колонками - § 3.00/09 - та за рядками - § 3.10/100. Вибiр п’ятого критерiю для першого опису. Можливiсть використання обох описiв як евристично-дослiдної або структуралiзованої дидактичної програми мовознавства
До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.0. Побудова матрицi та назви її метаполiв

Вихiдним кроком побудови об’єднаної матрицi лiнґвiстичних знань стало створення вiдповiдної картотеки об’єктiв майбутньої класифiкацiї. Вона включила близько 1200 карток з назвами та визначеннями основних метатеоретичних категорiй, галузей мовознавства, його областей, дисциплiн, теорiй, лiнґвiстичних понять, номенклатури, одиниць, методiв, закономiрностей, класифiкацiй та причин мовних явищ. Було додано також бiля 500 карток з бiблiографiчною iнформацiєю про джерела, з яких вiдiбраний сам реєстр об’єктiв (див. список лiтератури).

Далi картотека була впорядкована двічі: за двома визначальними науковими критерiями, а саме- за ознаками суб’єктного (загальнонаукового) та об’єктного (конкретно-наукового) iнтеґрантiв. Внаслiдок першого впорядкування було одержано 10 масивiв карток для § 3.00-3.09 ; внаслiдок другого- 10 iнших масивiв (з тих же карток) для § 3.10-3.100.

Потiм у межах кожного з 10 перших масивiв, видiлених за двома суб’єктними параметрами (див. табл. 2.0), було здiйснено класифiкацiю елементiв множин лiнґвiстичних знань за двома об’єктними параметрами (див. табл. 2.5) та ще за одним (вже п’ятим) параметром суб’єктного критерiю. Цей останнiй вишукувався щоразу методом перебору з-помiж загальнонаукових категорiй. Головною вимогою до нього була здатнiсть розгортатися в такий ряд значень (або типiв), який би забезпечував максимально рiвномiрний розподiл класифiкованого матерiалу по всiй площинi матрицi,- звичайно, за умови послiдовного дотримання правил логiчного подiлу обсягу поняття (див. табл. 3.0).

ТАБЛ. 3.0. Специфiкацiя п’ятого параметра лiнґвiстичних знань

Метаполе
Характеристика п’ятого параметра
Рiзновиди п’ятого параметра
(позначення, вжиті у другій колонці таблиць § 3.10-3.100)
Змiст    
00. Галузi та дисциплiни мовознавства ПРЕДМЕТНИЙ 1. КД- Контрастнi (а1:а2). 2. ҐД- Ґенералiзацiйнi (А:а). 3. АД- Аспектизацiйнi (). 4. ЕД- Екстерiоризацiйнi (А:В). 5. СН- Сумiжнi дисциплiни (науки).
01. Теорiї, гiпотези; проблеми мовознавства ПРЕДМЕТНИЙ 1. КТ- Контрастнi. 2. ҐТ- Ґенералiзацiйнi. 3. АТ- Аспектизацiйнi. 4. ЕТ- Екстерiоризацiйнi.
02. Аксiоми, факти, поняття мовознавства ПРЕДМЕТНИЙ 1. КА- Контрастнi. 2. ҐА- Ґенералiзацiйнi. 3. АА- Аспектизацiйнi. 4. ЕА- Екстерiоризацiйнi.
03. Номенклатура мовознавства ПРЕДМЕТНИЙ 1. КН- Контрастна. 2. ҐН- Ґенералiзацiйна. 3. АН- Аспектизацiйна. 4. ЕН- Екстерiоризацiйна.
04. Вимiри, одиницi, стани їх розвитку МЕТРИЧНИЙ 6. УО- Унiодиницi. 7. АО- мАкроодиницi. 8. ЕО- мЕсоодиницi. 9. IO- мIкроодиницi. 10. OO- мОноодиницi.
05. Методи 
мовознавства
АНАЛIТИКО -
СИНТЕТИЧНИЙ
Аналiтичнi: 11. ЗМ- Описово-зiставного аналізу. 12. КМ- Кiлькiсного та якiсного аналiзу. 
Синтетичнi: 13. РМ - (Ре)конструктивного синтезу. 14. СМ- Системного синтезу. 15. ЛМ- Лiнґвопедагогiки.
06. Закономiрностi мовознавства ФУНКЦIОНАЛЬНИЙ 16. РЗ- Ранґовi залежностi (функцiональнi константи: АВ- конст.). 17. ПЗ- Залежностi Пiрсона i Ґауса. 18. ДЗ- Детермiнативнi послiдовностi (каузальнi: а®б). 19. КЗ- Кореляцiї (а1:а2= б1:б2). 20. ЧЗ- Числовi константи(К=конст.).
07. Класифiкацiї мовознавства ВИМIРНИЙ 21. ОК- Одновимiрнi (лiнiйнi). 22. ДК- Двовимiрнi (площиннi:дерева, матрицi, карти). 23. ТК- Тривимiрнi (об’ємнi, тензорнi; карти). 24. ЧК- Чотиривимiрнi. 25. ПК- П’ятивимiрнi та бiльшої вимiрностi.
08. Причини мовознавства СУБ’ЄКТ - ОБ’ЄКТНИЙ Об’єктнi: 26. ДП- Предметно-дiяльнiснi. 27. IП- Iнформацiйно-логiчнi. Суб’єктнi iндивiдуальнi: 28. ПП- Психологiчнi. 29. БП- Бiологiчнi. 

Суб’єктнi колективнi: 30. КП- Комунiкативно-суґестивнi. 31. СП- Соцiоекологiчнi.

09 Лiтература з мовознавства ПРЕДМЕТНИЙ 1. КЛ- Контрастна. 2. ҐЛ- Ґенералiзацiйна. 3. АЛ- Аспектизацiйна. 4. ЕЛ- Екстерiоризацiйна.

Змiст щойно наведеної таблицi показує, що єдиного п’ятого параметра (з тотожною рубрикацiєю) для всiх видiв лiнґвiстичних знань поки що не виявлено. Одержанi данi використано далi для внутрiшнього впорядкування змiсту 10 часткових тривимiрних матриць суб’єктних метаполiв лiнґвiстичних знань (§ 3.00-3.09).

Як було згадано, цi 10 часткових матриць становлять фактично колонки або стовпчики узагальненої п’ятивимiрної матрицi лiнґвiстичних знань. Тому прочитання їхнiх складових полiв за рядками розкриває змiст iнших 10 часткових матриць- метаполiв об’єктних iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань (§ 3.10-3.100). У цих останнiх всерединi кожного з 10 складових полiв вiдповiдної таблицi збережено рубрикацiю п’ятого параметра вiдповiдного суб’єктного iнтеґранта.

На даному етапi своєї побудови узагальнена п’ятивимiрна матриця лiнґвiстичних знань вже виявилася спроможною включити всi матерiали вихiдної картотеки. Як стало очевидним із досвiду подальшої роботи з матрицею та її навчального використання, вона здатна увiбрати в себе практично необмежену кiлькiсть об’єктiв (окремих сюжетiв лiнґвiстичних знань),- тобто є вiдкритою.

Цей момент побудови становить кульмiнацiю дедуктивного розгортання метатеорiї. Справдi, заготовану досi схему матрицi (див. схему 3.0) тепер уже тільки “залишається” заповнити самими класифiкованими об’єктами. Це знаменує початок переходу до реалiзацiї якiсно вiдмiнного, а саме- впроваджувального етапу метатеорiї.

Як видно зi схеми 3.0, номери кожного з 110 полiв матрицi (вказанi у першій колонці кожної з подальших таблиць § 3.01-3.100) однозначно відповідають у своїй початковiй цифрi об’єктному метаполю (смузі матрицi), а в кiнцевiй- суб’єктному метаполю (колонцi матрицi).

СХЕМА 3.0. Збiрна схема нумерацiї полiв узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань

Мета- поля: суб’єктнi ->
Галузi
Теорiї
Аксi- оми
Номен- клатура
Оди- ницi
Методи
Законо- мiрностi
Класи- фiкацiї
При- чини
Лiтера- тура
Сто- рiнки книги
  об’єктнi                      
0-. (Метагалузь) 00 01 02 03 04 05 06 07 08 09  
1-. Транстопiка 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
168
2-. Евлектика 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
170
3-. Iнтекстика 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39
172
4-. Синтактика 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
174
5-. Десиґнiка 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59
176
6-. Десиґнiя 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69
178
7-. Синтактiя 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79
180
8-. Iнтекстiя 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89
182
9-. Евлектiя 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
184
10-. Транстопiя 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109
186
  Сторiнки книги 146 148 150 152 154 156 158 160 162 165  

Назви окремих лiнґвiстичних об’єктiв, з технiчних причин наведенi скорочено в § 3.00-3.09, вiдтворенi повнiстю в однойменних полях таблиць § 3.10-3.100.

Надiйшов час перейти до структурованого опису перелiчених у схемi 20 часткових тривимiрних матриць метаполiв суб’єктних (§ 3.00-3.09) та об’єктних (§ 3.10-3.100) iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.00. Класифiкацiя галузей i дисциплiн мовознавства

00. Види 
дисциплiн
1. Контрастнi. 2. Ґенералiзацiйнi
(СП- сутнiсть предмета).
3. Аспекти- зацiйнi. 4. Екстерiо-
ризацiйнi.
5. Сумiжнi науки.
10. Дисциплiни транстопiки Теорiя мовних контактiв. Лiнґвiстична типологiя. ТРАНС.ТОП.IКА (контрастивна прагматика). СП- людська мова як свiтове рiзноетномовне цiле. Теорiя унiверсалей. Перекладо- знавство. Iнтер-
лiнґвiстика.
Лiнґво-
педагогiка. Теорiя вегiку-
лярностi.
Демографiя. Полiтологiя. Географiя. Теорiя бiогео-
ценозiв.
20. Дисциплiни евлектики Теорiя узусу мови. ЕВ.ЛЕКТ.ИКА (аксiо-
прагматика). СП- етномовний дiалог та рiвнi мови. Теорiя норми.
Дiалектологiя. Соцiо-
лiнґвiстика. Стилiстика.
Етно-
лiнґвiстика. Дiалогiчний синтаксис.
Етнографiя. Соцiальна психологiя. Теорiя комунiкацiї. Теорiя бiологiчних популяцiй.
30. Дисциплiни iнтекстики Лiнґвiстика тексту. IН.ТЕКСТ.ИКА (iдiопрагматика). СП- iдiолект етномови з iншомовними впливами. Iдiолектологiя. Макро-
синтаксис. Iдiо-
стилiстика. Риторика.
Нейро-
лiнґвiстика. Психо-
лiнґвiстика. Поетика. Герме-
невтика.
Психологiя. Логiка. Лiтературо- знавство. Фiлологiя. Фiзiологiя. Теорiя органiзму.
40. Дисциплiни синтактики Синтаксична типологiя. Синтагматика. СИН.ТАКТ.ИКА. СП- зв’язки лiнґвiстичних знакiв у тактах (блоках). Парадигматика. Синтаксис. Морфологiя: словотвiр. Iнтонологiя. Статистика. Теорiя зв’язку. Логiка. Кiбернетика.
50. Дисциплiни десиґнiки Морфологiчна типологiя. Теорiя поля. Лексико-
графiя.
ДЕ.СИҐН.IКА. СП- слова як лiнґвiстичнi знаки та їхня будова. Лексикологiя. Морфологiя: словозмiна. Семасiологiя. Фонетика. Фонологiя. Пара-
лiнґвiстика. Кiнесика. Акцентологiя.
Семiотика. Логiка. Теорiя iнформацiї. Акустика. Фiзiологiя. Анатомiя.
60. Дисциплiни десиґнiї Теорiя (фiло)- глосогенезу. Теорiя сиґногенезу. ДЕ.СИҐН.IЯ (iсторична сиґнiфiка). СП- становлення i розвиток лiнґвiстичних знакiв у фiлогенезi. Еволюцiйна теорiя лiнґвiстичних знакiв. Iсторична лексикологiя. Палеосиґнiя. Палеофонiка. Етимологiя. Палео- семасiологiя. Палео-
психологiя.
Анатомiя. Генетика. Етологiя. Психо-
патологiя. Археологiя. Фiлософiя.
70. Дисциплiни синтактiї Контенсивна типологiя. Теорiя тактогенезу. СИН.ТАКТ.IЯ (iсторична синтактика). СП- становлення i розвиток мiжзнакових зв’язкiв у фiлоетногенезi. Iсторична граматика. Палеотактiя. Теорiя ергативностi. Палеологiка. Етнологiка. Iсторiя. Фолькло-
ристика. Фiлософiя.
80. Дисциплiни iнтекстiї Iсторична текстологiя. IН.ТЕКСТ.IЯ (iсторична iдiопрагматика). СП- становлення i розвиток iдiолекту в онтогенезi. Iсторична iдiолектологiя. Iсторична iдiостилiстика. Теорiя дитячого мовлення. Психо- лiнґвiстика. Лiнґво-
педагогiка. Логопедiя. Сурдо-
педагогiка.
Бiографiя. Психологiя. Педагогiка. Естетика. Фiлологiя. Афазiологiя. Нейро-
лiнґвiстика. Лiтерату-
рознавство.
90. Дисциплiни евлектiї Iсторiя узусу. Iсторiя аксіорiвнiв етномови. ЕВ.ЛЕКТ.IЯ (iсторична аксiопрагматика). СП- становлення i розвиток етнорiвнiв мови в онтоетно-
еволюцiї. Iсторiя норми.
Iсторична дiалектологiя. Iсторична стилiстика. Iсторiя лiтературної мови. Iсторична етно-
лiнґвiстика.
Iсторiя. Етнографiя. Археологiя. Iсторiя лiтератури. Етика. Лiнґво-
географiя.
100. Дисциплiни транстопiї Генеалогiя мов. Ареальна лiнґвiстика. ТРАНС.ТОП.IЯ (iсторична контрасто- прагматика). СП- становлення i розвиток мiжмовних зв’язкiв у фiлоетноонто- еволюцiї. Еволюцiйна теорiя багатомовних систем. Iсторiя унiверсалей Iсторiя перекладу. Етимологiя. Славiстика, романiстика... Iсторiя лiнґво-
педагогiки. Палеографiя.
Антро-
пологiя. Iсторiя. Молеку-
лярна теорiя еволюцiї людини. Генетика.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.01. Класифiкацiя теорiй, гiпотез i проблем мовознавства

01. Види 
теорiй
1. Контрастнi 2. Ґенералiзацiйнi 3. Аспектизацiйнi 4. Екстерiори-
зацiйнi
11. Теорiї транстопiки Теорiя мовних контактiв. Теорiя етномовної вiдносностi (Гумбольдта- Сепiра- Уорфа). Проблема мовної єдностi людства i етноспецифiки мов. Теорiя контрастивного вивчення мов. Проблема адекватностi перекладу. Проблема впливу середовища на мовнi контакти.
21. Теорiї евлектики Теорiя одномовного спiлкування. Теорiя норми. Теорiя масової комунiкацiї. Проблема мовного узусу у вивченнi мов. Проблеми впливу суспiльного життя на формування норми.
31. Теорiї 
iнтекстики
Теорiя iдiолекту. Теорiя мовлення та мови. Проблема спiввiдношення мислення i внутрiшнього мовлення (дiалогу). Теорiя психолiнґвiстики. Проблеми мови, мислення i практики. Проблема мови i творчостi. Теорiя нейролiнґвiстики.
41. Теорiї синтактики Теорiя синтагматики. Теорiя парадигматики. Теорiя висловлення. Проблема руху думки у предикацiї: основне/головне; одиничне / окреме / загальне. Проблема службової та повнозначної лексики. Проблема спiввiдношення фактiв i явищ. Проблема спiввiдношення лексичного / граматичного, семантичного / логічного.
51. Теорiї десиґнiки Теорiя лiнґвiстичного знака. Теорiя поля. Теорiя слова. Теорiя взаємодiї I та II сиґнальної системи у лiнґвiстичному знаку. Теорiя подвiйної артикуляцiї. Теорiя спiввiдношення змiсту i дiйсностi. Проблема співвідношення можливостi й дiйсностi явища у змiстi.
61. Теорiї десиґнiї Теорiя виникнення лiнґвiстичних знакiв. Теорiя еволюцiї лiнґвiстичних знакiв. Теорiя палеолексичних полiв. Теорiя еволюцiї етнолексиконiв. Теорiя виникнення II сиґнальної системи з матерiалу першої. Проблеми етимологiї слiв у зв’язку з iсторiєю речей.
71. Теорiї синтактiї Стадiальна теорiя розвитку контенсивних типiв мов. Теорiя семантико-логiчної детермiнанти. Проблеми передсудного i дологiчного. Теорiя розсудкового i розумного в мовленнi. Проблема пропозицiйних функцiй палеолексичних структур.
81. Теорiї 
iнтекстiї
Теорiя мовної рекапiтуляцiї. Теорiя становлення та розвитку iдiолекту. Теорiя оптимiзацiї вивчення iноземних мов. Проблеми лiнґвопедагогiки. Проблема аспектизацiї змiсту навчання у лiнґвопедагогiцi. Теорiї дiяльнiсної орiєнтацiї лiнґвопедагогiки. Iдiолект і творчість.
91. Теорiї евлектiї Теорiя становлення i розвитку аксiорiвнiв етномови. Гiпотеза їх iсторичної необхiдностi. Теорiя становлення i розвитку норми. Гiпотеза гомеостатичної спрямованостi норми. Теорiя становлення i розвитку лiтературного дiалекту мови та його стилiстичних засобiв. Теорiя становлення i розвитку наукового соціолекту мови. Проблеми iсторичної зумовленостi змiн аксіолектної структури етномов.
101. Теорiї транстопiї Теорiя становлення i розвитку системи мов людства. Проблеми спорiдненостi / зрiдненостi мов. Гiпотеза моногенезу письма та спорiдненостi його сучасних типiв. Гiпотези прабатькiвщини бореальних, iндоєвропейських та iн. мов. Гiпотези прабатькiвщини писемностi. Гiпотеза появи писемностi з глиняних фігурок Месопотамії для задоволення економічних потреб перших держав. (Д. Шмандт-Бесерат).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.02. Класифiкацiя аксiом мовознавства

02. Види 
аксiом
1. Контрастнi. 2.Ґенералiзацiйнi. 3. Аспектизацiйнi. 4.Екстерiо-
ризацiйнi.
12. Аксiоми 
транстопiки
Аксiома (А.) мiжмовного контакту: iншомовне / сiюмовне. Унiверсальне етномовне / специфiчне етномовне. Вегiкулярне/не-. Перекладне/не-. Транстопiчне / евлектне / iнтекстове/ транстопiйне. Транснотацiя.
22. Аксiоми 
евлектики
Iнiцiальне / респондентне. Iншого iдiолекту/цього iдiолекту. Iншорiвневе / сьогорiвневе. Етномовне / аксiорiвневе. А. узусу: нормативне/не-; нейтральне/не-; 
немарковане / марковане. 
Унiверсальне / самобутнє.
Лiтературне/не-; стильове/поза-. Аксiологiчне: престижне/не-. Iнтердикцiя / прескрипцiя. Етнолектне / iнтекстове / евлектiйне. Iнiцiатор / залучений; суґестор/контр-. Евнотацiя.
32. Аксiоми 
iнтекстики
А. мiжтекстного контакту: ориґiнальний текст/наслiдування. Норма/узус iдiолекту. Банальне / ориґінальне; iндивiдуальне. Вiртуальне / актуальне; мовне / мовленнєве; компетенцiя / перформацiя. Iдiомова/свiдомiсть. Мовлення/мислення. Слухання/говорiння. Набуте/створене через мову. Практика/iдiолект. Дiйсне/змiстове. Подiйне / фактуальне. Iннотацiя. Iнтекстове / iнтекстiйне.
42. Аксiоми 
синтактики
А. синтактичного зв’язку (граматичної сумiжностi): iншотактове / сьоготактове. Юнктор / копула / зв’язка. Парадигматика / синтагматика. Рекурентне / унiкальне або нечастотне. Валентнiсть. Семантичне/логiчне у тактах. Вихiдне/похiдне. Ключове/вивiдне. Попереднє/наступне. Дистрибуцiя. Синтактично сполучуване/не-. Синтактичне / iнтекстове / синтактiйне. Фразеологiчне / словесне. Синнотацiя.
52. Аксiоми 
десиґнiки
А. лексичної сумiжностi: iншознакове / сьогознакове. Валентність (вартість) Ендознаковi А.: загальне / окреме / одиничне; сутнiсть/явище; значення/смисл; позначання / називання. Семіозис. Семантичне/логiчне у лексичному полi. Семіозис. Вираження/змiст. Лексичне / граматичне. Фiзичне/психiчне у знаку. Десиґнальне /синтактичне/ iнтекстове / десиґнiйне. Де- i конотацiя.
62. Аксiоми 
десиґнiї
Дознакове / знакове. Iсторичне/логiчне у лiнґвiстичному знаку. Архетип/часовнй стан лiнґв. знака. Iст. сутнiсть / еволюцiя лiнґв. знака. Артикуляторне/до-. Становлення / еволюцiя лiнґв. знакiв. Акомодацiя і дискомодацiя. Асимiляцiя i дисимiляцiя. Іст. чергування. Десиґнiйне / синтактiйне / iнтекстiйне.
72. Аксiоми 
синтактiї
Дотактове/тактове у мовi. Iсторичне/логiчне у мовних структурах. Iст. сутнiсть/часовий стан такту. Iст. iнварiант / еволюцiя такту. Логiчне/до-. Граматичне/до-. Становлення / еволюцiя тактiв. Iнтерференцiя синт. структур. Синтактiйне / iнтекстiйне. Граматичне як дологiчне. Розсудкове / розумне в номiнативному мисленнi.
82. Аксiоми 
iнтекстiї
Доiдiолектне / iдiолектне. Iст./логiчне в iдiолектi. Спорiдненiсть / зрiдненiсть iдiолектiв. Iст. сутнiсть / часовий стан iдiолекту. Iст. iнварiант / еволюцiя iдiолекту. А. iдiовiку мовлення. Суґестивне / iнформацiйне в iдiомовленнi. Становлення / еволюцiя iдiолектiв. Їх iнтерференцiя. Чуттєве / рацiональне в iдiолектi. Можливiсть / дiйснiсть, iстинне/хибне в iдiолектi. Взаємовплив практики / мовлення в iдiолектi.
92. Аксiоми 
евлектiї
Доаксiорiвневе / аксiорiвневе у мові. Iст./логiчне в аксіолектах i стилях. Їхня спорiдненiсть / зрiдненiсть. Iст. сутнiсть / часовий стан аксiолектiв i стилiв. Iнварiант / еволюцiя аксiорiвнiв. Стильове/до-. Становлення / еволюцiя / iнтерференцiя евлектiв. Евлектiйне / iнтекстiйне.
102. Аксiоми 
транстопiї
Домовно- контактне / мовноконтактне. Iст./логiчне в мовних контактах. Спорiдненiсть / зрiдненiсть мов. Iст. сутнiсть / часовий стан мовних контактiв, перекладу, окремих мов. Прамова. Перекладне/до-. Становлення / еволюцiя / iнтерференцiя мов. Транстопiйне / евлектiйне / iнтекстiйне.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.03. Класифiкацiя номенклатури мовознавства

03. Види 
номенклатури
1. Номенклатура (Н.) контрастних понять. 2. Номенклатура ґенералiзацiйних
понять.
3.  Номенклатура аспектизацiйних понять. 4.  Номенклатура екстерiори-
зацiйних понять.
13. Номенклатура 
транстопiки
Види мовних контактiв. Н. мовних унiверсалей, фреквенталей. Н. мiжмовних лексико - граматичних еквiвалентiв: перекладний словник, контрастивна граматика. Н. видiв i технiк перекладу. Н. соцiостатусу мов. Види демографічної потужностi етномовних колективiв. Н. поширених етномов.
23. Номенклатура 
евлектики
Види мiжрiвневих контактiв. Види мiжiдiолектних контактiв: наказ, навчання, довiдка. Н. теорiї мовленнєвих актiв. Види дiалектiв: тер., соц., проф., бiол. Н. елементiв дiалекту: дiалектний словник. Види дiалектних ареалiв: суцiльний, розiрваний, острiвний, дiаспора. Види iзоглос на дiалектних картах. Н. дiалектiв, говiрок етномови. Н. стилiв: функціональних, експресивних. Види засобiв еристики, риторики, педагогiчного мовлення. Н. фiґур мовлення.
33. Номенклатура 
iнтекстики
Н. макросинтаксису. Н. наслідування: пародія, переспів, плагіат. Види iдiолектiв та особистих доробкiв. Н. елементiв iдiолекту: iдiомовний словник. Види реґiстрiв iдiолекту. Види ансамблiв, творiв, тектонем, сюжетем. Н. вибраних уривкiв (хрестоматiї). Н. мовленнєвих дiлянок кори мозку: зони Обертена- Брока, Вернiке, артикуляцiї, письма, предикацiї... (12). Н. афазій.
43. Номенклатура 
синтактики
Види синтактичних зв’язкiв. Н. валентностей: граматика i словники сполучуваностi. Н. синтаксичної типологiї. Види синтагм. Н. синтаксичних унiверсалей. Види парадигм. Н. частин мови. Види специфiчних граматичних явищ. Н. когерем, конектем, конґруем, членiв речення, сторiн предикацiї. Розмовники та збірники афоризмів - реєстри вибраних фраґментів тексту. Н. iдiоматики, фразеологiї. Н. фразеологiзмiв- фразеологiчний словник.
53. Номенклатура 
десиґнiки
Види лексико - семантичних зв’язкiв. Н. семантичного поля. Н. лексем: словник, тезаурус. Н. морфологiчної типологiї. Види лiнґвiстичних знакiв. Н. їхніх компонентiв i структури. Н. лексичних унiверсалей та специфiчних лексичних явищ. Н. специфiчних семантичних i фонетичних явищ. Н. фонетики, фонологiї. Н. семантичної типологiї. Синонiмiчнi позначення компонентiв лiнґв. знака у логiцi, фiлософiї, психологiї. Н. паралiнґвiстики. Н. лiтер.
63. Номенклатура 
десиґнiї
Н. екзовидових мовних знакiв, назофонів. Н. пластiї: дипластiя, три-, тетра-. Н. релiктiв палеосиґнiї: екзо-, ендовидовi, суґестивнi, контрсуґестивнi. Н. палеопсихологiї (Поршнєв).
73. Номенклатура 
синтактiї
Н. становлення синтаксичних зв’язкiв: склади-дуплi, рими... Н. серiацiї. Н. релiктiв палеотактiї: iдеофони, пережитковий граматичний рiд, реліктові граматичні конструкції.  
83. Номенклатура 
iнтекстiї
  Н. рекапiтуляцiї, iдiовiку мовлення. Н. iдiорелiктiв у мовленнi. Н. психолiнґвiстики. Н. системи навчання мови “Фiксат”. Н. лiнґвопедагогiки, логопедiї, аутодидактики, нейролiнґвiстики (Лурiя).
93. Номенклатура 
евлектiї
  Н. еволюцiї норми етномови. Н. еволюцiйних змiн аксiорiвнiв, пiдсистем лексики, граматики.  
103. Номенклатура 
транстопiї
Н. еволюцiйних змiн ареального сусiдства мов. Н. iст. типiв взаємодiї мов: субстрат, ад-,... Н. видiв запозичень. Н. генеалогiчної класифiкацiї мов: фiли (7), родини(20), сім’ї, групи, гiлки. Н. ареальної класифікації. Види лiґ мов. Н. трансрелiктiв етномови: запозичення, кальки, iнтерференцiя... Н. iсторiї письма: булли Месопотамiї (Шмандт - Бесерат), лого- i фонографiя. Н. алфавiтiв. Н. топонiмiки. Н. антропонiмiки.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.04. Класифiкацiя одиниць мовознавства

04.1. Види 
одиниць
6. Унi- 7. мАкро- 8. мЕсо- 9. мIкро- 10. мОно-
14. Одиниці 
контрастики
- топи: ґлобальнi мовнi контакти та багатомовнi системи. - топи: реґiональнi мовнi контакти та багатомовнi системи. - топи: домiнiальнi мовнi контакти й багатомовнi системи. - топи: парцiальнi мовнi контакти й багатомовнi системи. - топи: локальнi мовнi контакти й багатомовнi системи.
24. Одиниці 
евлектики
- лекти: загальноетнiчнi узуси та етномови. - лекти: масовi узуси та дiалекти, соцiолекти. - лекти: колективний узус та говiрки. - лекти: груповий узус та вернакули. - лекти: iндивi-
дуальний узус та iдiолекти.
34. Одиниці 
iнтекстики
- тексти: персональнi доробки та їхні iнварiанти (iдiословник, iдiограматика). - тексти: програмнi цикли (ансамблi) творiв та їхні iнварiанти (словник, граматика). - тексти: (плановi) твори, їхні вокабуляри та граматика. - тексти: тектонiчнi частини творів, їхні вокабуляри та граматика. - тексти: сюжетнi пасажi з частин творів, їхні вокабуляри та граматика.
44. Одиниці 
синтактики
- такти: когерентнi уривки та їхні тематичнi поля елементiв. - такти: конективнi комплекси та їхні парадигма-
тичнi комплекти.
- такти: предикативнi пропозицiї та відповідні парадигми. - такти: конґруентнi синтагми i відповідні парадигмеми (пари). - такти: автономнi словоформи i відповідні комплектеми.
54. Одиниці 
десиґнiки
- знаки: двомодальнi вокабули (лексико - граматичні). - знаки: одномодальнi бази (лексичні або граматичнi). - знаки: семопозитивнi радикали. - знаки: семонеґативні артикуляти. - знаки: диференти (диференцiйнi ознаки).
04.2. Види станів розвитку 10. мОно- 9. мIкро- 8. мЕсо- 7. мАкро- 6. Унi-
64. Стани розвитку
десиґнiї
- фаза: протовидова вокалiзацiя. - фаза: екзовидова голосова суґестiя. - фаза: ендовидова голосова суґестiя. - фаза: контрвоко- суґестiя та дипластiя. - фаза: бiконтрво-
косуґестiя i тетрапластiя.
74. Стани розвитку
синтактiї
- стадiя (будова): доморфо-
логiчна будова.
- стадiя (будова): класноособова будова. - стадiя (будова): органiчно - активна будова. - стадiя (будова): ергативна будова. - стадiя (будова): номiнативна будова.
84. Стани розвитку
iнтекстiї
- ступiнь: перцепцiя iнiцiальної мовленнєвої суґестiї. - ступiнь: iмiтацiя та фiксацiя навичок мовлення. - ступiнь: iнтерпретацiя мовлення та його граматика-
лiзацiя.
- ступiнь: систематизацiя i логiзацiя мовлення. - ступiнь: гомеостаз (стабiлiзацiя) мовлення.
94. Стани розвитку
евлектiї
- етап: етноiмпульс. - етап: експансiя. - етап: сатурацiя. - етап: традицiя. - етап: стаґнацiя, обскурацiя.
104. Стани розвитку
транстопiї
- рiвень: таксон окремої мови. Локальна лiґа мов. - рiвень: таксон гiлки. Парцiальна лiґа мов. - рiвень: таксон сiм’ї. Домiнiальна лiґа. - рiвень: таксон родини. Реґiональна лiґа. - рiвень: таксон фiли. Ґлобальна лiґа мов.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.05. Класифiкацiя методiв мовознавства

05. Види 
методiв
11. Методи (М.) описово - зiставного аналiзу. 12. М. кiлькiсного та якiсного аналiзу. 13. М. реконструк-
тивного синтезу.
14. М. системного синтезу. 15. М. лiнґво-
педагогiки.
15. Методи
транстопiки
Зiставний метод. Метод картогра-
фування. Контрас-
тивний аналiз. Типологiчний аналiз.
Статистичнi методи. М. моделювання. М. класифiкацiї. Типологiчний синтез. Перекладний м. М. вивчення етно-
специфiки мов.
25. Методи
евлектики
Метод картогра-
фування. Польовi методи. М. конкретно - соцiальних дослiджень. Стилiстичний аналiз.
Статистичнi методи. Конкретно - соцiологiчнi методи. Каузальнi м. М. моделювання.   Методи практичного освоєння вищих вiдношень лектiв.
35. Методи
iнтекстики
Функцiо-
нальний аналiз. Iнтертексту-
альний аналiз. Стилiстичний аналiз.
Методи фiлологiчної iнтерпретацiї тексту. Статистичний аналiз текстiв. Експеримен-
тальнi м. М. реконструкцiї ендотексту, фраґментів тексту.
  М. освоєння вищих вiдношень текстiв. М. оцiнки перформацiї та компетенцiї.
45. Методи
синтактики
Дистрибу-
тивний аналiз. Опозитивний аналiз. Теоретико - множинний метод.
Аналiз за безпосе-
реднiми складниками (ІС). Лiнґво-
статистичнi методи. Метод складокiлькостi в типологiї.
М. моделювання. Ґенеративний метод. Трансформа-
цiйний метод.
Матричний метод. М. багатови-
мiрних матриць (iєрархi-
зованих).
Методи практичного освоєння вищих вiдношень тактiв (блоків).
55. Методи
десиґнiки
Алгебраїчний метод. Репрезен-
тативний метод. Iнструмен-
тальнi методи дослiдження звукового мовлення.
Контент - аналiз. Компонентний аналiз. А. за семантичними множниками. А. за диферен-
цiйними ознаками.
  Матричний м. М. графiв для дослiдження лексико - семантичних полiв. Методи практичного освоєння вищих вiдношень лiнґвіс-
тичних знакiв.
65. Методи
десиґнiї
  Лiнґво-
статистичнi методи. Метод аналiзу ендокранiв.
Методи реконструкцiї палеознакiв. Етимологiчнi методи. Iсторичнi, генетичнi, еволюцiйнi методи. Каузальний метод.  
75. Методи
синтактiї
  Структурно - семантичний аналiз мiфу. М. реконструкцiї граматики, палеотактiї. Каузальний метод.  
85. Методи
iнтекстiї
Методи (само) спостере-
ження.
Експеримен-
тальнi методи.
Метод реконструкцiї палеотекстiї за даними реґресiй мовлення та афазiй. Каузальний метод. М. оптимiзацiї навчання мов: аспектизацiї, боротьби з забуванням; зворотного зв’язку.
95. Методи
евлектiї
Ареальний метод.   М. внутр. реконструкцiї. М. iст. дiалектологiї та стилiстики. Каузальний метод.  
105. Методи
транстопiї
Порiвняльно- iсторичний метод. Ареальний метод. Опозитивний метод. Функтивний метод. Метод глосо-
хронологiї.
М. лiнґво-
палеонтологiї, порiвняльно - iсторичної (зовнішньої) реконструкцiї.
М. генеалогiчної та ареальної класифiкацiй.  

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.06. Класифiкацiя закономiрностей мовознавства (детальнiше див. § 4.06)

06. Види 
законо-
мiрностей
16. Ранґовi залежностi. 17. Залежностi Пiрсона i Ґауса. 18. Детермi-
нативні
послiдовності.
19. Кореляцiї. 20. Числовi константи.
16. Законо-
мiрності
транстопiки
1. Потужнiсть i ранґ етномов. 2-3. Закон Есту- Зiпфа в перекладi повнозначних i службових слiв (Тищенко, Тимощук, Турчанiнова; 1978, 1986). 24. Число Мiлера як межа перекладних еквiвалентiв повно-
значних слiв (Тищенко, Тимощук, 1978).
    75. Константа Мiлевського.
26. Законо-
мiрності
евлектики
4. Обсяг iдiословникiв i їхній ранґ. 5. Закон Есту- Зiпфа в термiно-
системах (Тищенко, Федорова; 1988). 6. Закон Есту- Зiпфа в жанрах i стилях.
      76. Лексичнi константи стилiв.
36. Законо-
мiрності
iнтекстики
7. Закон Есту- Зiпфа в розпiзнаваннi слiв текстiв. 8. Закон Ґiро. 9. Iндекс Флеша. 10. Залежнiсть Бредфорда.   35. Послiдовнiсть жанрiв мислення (Тищенко, 1990).   77. Константа Мiлера.
46. Законо-
мiрності
синтактики
11. Закон Есту- Зiпфа (1932). 12. 3алежнiсть Зiпфа- Гердана. 13. 3алежнiсть Зiпфа- Флеша. 25. 3алежнiсть Iнґве- Мiлера. 26. З. Бумера. 27. З. Крамаренка - Чистякова (1929). 28-29. Довжина слiв i морфем у словнику. 36. 3аконо-
мiрнiсть лексичного розподiлу Ґрiнвуда - Юла.
  78. Застосування Iнґве константи Мiлера. 79. Константи службової лексики (Тищенко, 1980).
56. Законо-
мiрності
десиґнiки
14. Залежнiсть Зiпфа- Юла. 15. Залежнiсть Чистякова- Крамаренка. 16. Залежнiсть Мiлевського. 30. Статистика певної лiтери в рядках.   65. 3акономiр-
ностi позицiйних змiн звукiв.
80. Константа Караулова. 81. Константи Кожев-
никова- Чистович. 82. Макс. число голосних фонем у системі (Тищенко, 1980).
66. Законо-
мiрності
десиґнiї
17. Залежнiсть Зiпфа- Арапова- Герц.   37. Iнтердикцiя- прояв закону заперечення запереч. 38-39. ДП становл. знака: суґестив.- iнформ. (Поршнєв). 66. Закон Елькоста в iсторичному становленнi знака (Поршнєв).  
76. Законо-
мiрності
синтактiї
18. Довжина граматичних конструкцiй та їхній вiк (Тищенко, 1991).   40-41. ДП контенс. типiв (Климов), логiк (Лосєв). 42. ДП службової i повнозначної лексики (Тищенко, 1980). 67. К. контен-
сивних типiв мов i мовних фiл (Тищенко, 1990).
83. Перфор-
мацiйний iндекс частин мови (Тищенко, 1979).
86. Законо-
мiрності
iнтекстiї
19. Залежностi Ебiнгауза- Джонза. 20-21. Два правила Йоста. 31-32. Двi залежностi Єркса- Додсона. 33. Правило Берча. 43. ДП мовної рекапiтуляцiї (Пiаже). 44. ДП освоєння другої мови (Сухо-
жевський).
68. К. ступеня освоєння рiдної та iноземних мов (Тищенко, 1990).  
96. Законо-
мiрності
евлектiї
(Вiк дiалектiв i соцiолектiв).     69. Правило Асколi. 70. П. периф. архаїзмiв. 71. К. iзоглос Вейнена. 84. Перша константа Сводеша.
106. Законо-
мiрності
транстопiї
22-23. Демографiчна i етномовна потужностi родин мов та їхній ранґ (Тищенко; 1979, 1990). 34. Демографiчна потужнiсть спорiднених мов (Тищенко, 1990). 45-64. ДП iст. розвитку фонем (23 автори). 72. Фонет. к. спорiднених мов. 73. К. ареалiв мовних родин i рас. 74. К. Чеканов-
ського.
85. Друга константа Сводеша.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.07. Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних класифiкацiй

07. Види 
класифiкацiй
21. Одновимiрнi
(лiнiйнi).
22. Двовимiрнi (площиннi). 23. Тривимiрнi (тензорнi). 24. Чотири-
вимiрнi.
25. П’яти-
вимiрнi...
17. Класифiкацiї
транстопiки
Класифiкацiя (К.) соцiостатусiв багатомовних систем. Ранґовий реєстр мов перекладу Карта мов свiту. Карта мов з додатковим спецiальним змiстом. § 3.10. Транстопiка.    
27. Класифiкацiї
евлектики
Реєстр дiалектiв етномови. К. лектiв етномови. Дiалектна карта. Соцiокультурна таблиця iдiолектiв Моля. Дiалектна карта з додатковим спецiальним змiстом. § 3.20. Евлектика.    
37. Класифiкацiї
iнтекстики
Реєстр мов ориґiналiв перекладiв. Змiст книги. Реєстр перекладiв - бестселерiв (Тищенко, 1990). К. афазiй. Карта мовленнєвих дiлянок кори мозку. К. текстiв за складністю (Флеша) та вживаністю (Бредфорда). Предметний покажчик до книги. Дiагностична карта афазiй. Таблиця функцiональної асиметрiї мозку. § 3.30. Iнтекстика.    
47. Класифiкацiї
синтактики
Реєстр членiв речення. Реєстр частин мови. К. синтаксичних унiверсалей. Складо-
кiлькiсна типологiя (Тищенко, 1971). Типологiя лексичних полiв. Двовимiрна к. членiв речення.
Синтаксична типологiя мов. К. частин мови за трьома критерiями. Iєрархiзованi матрицi парадигм. § 3.40. Синтактика. Чотиривимiрнi матрицi парадигм. Чотиривимiрна синтаксична типологія мов (Ґрінберґ, див. § 4.07.1).  
57. Класифiкацiї
десиґнiки
Алфавiтна класифiкацiя слiв мови (словниковий реєстр). Реєстр лiтер (алфавiт). Типологiї мов: морфологiчна, семантична, фонологiчна. Семантична класифiкацiя слiв мови (тезаурус). Iєрархiзованi семантичнi матрицi. § 3.50. Десиґнiка. К.основних артикуляцiй МФА. Оптимi-
зована к. МФА з похiдною серiєю звукотипiв (див. § 4.50.3).
67. Класифiкацiї
десиґнiї
Реєстр релiктових палеознакiв. К. релiктових палеознакiв за змiстом i вираженням. § 3.60. Десиґнiя.    
77. Класифiкацiї
синтактiї
Реєстр релiктiв палео-
синтаксису.
Контенсивна типологiя мов. Карта контенсивних типiв мов. § 3.70. Синтактiя.    
87. Класифiкацiї
iнтекстiї
Реєстр вiкових ступенiв iдiолекту (Пiаже). К. вiкових ступенiв iдiолекту за двома ознаками (напр., розвиток лексики та граматики). § 3.80. Iнтекстiя. Дiаграма ступенiв освоєння рiдної та iноземної мов “Фiксат”.  
97. Класифiкацiї
евлектiї
  К. етапiв розвитку дiалекту. Iсторична динамiка iзоглос i дiалектiв на картi. § 3.90. Евлектiя.    
107. Класифiкацiї
транстопiї
  Генеалогiчне дерево мов. Ареальна к. мов. Карта мовних лiґ. Генеалогiчне дерево систем письма. Карти iсторичної динамiки мов, письма. Топонiмiчна стратиграфiя. § 3.100. Транстопiя. Страти-
графiчнi карти кореляцiї топонiмiв та археологічних культур.
 

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.08. Класифiкацiя причин мовознавства

08. Види причин 26. Предметно - дiяльнiснi. 27. Iнформацiйно - логiчнi.
18. Причини
транстопiки
Причини (П.) рiзноманiтностi свiтового мовного цiлого (1). П. вегiкулярності П. константи Мiлевського. П. закону Зiпфа - Юла в перекладi.
28. Причини
евлектики
П. аксiорiвневого розшарування етномови (1): професiйнi дiалекти, субмови. П. лексичних констант стилiв (1). П. закону Есту - Зiпфа у термiносистемах.
38. Причини
iнтекстики
П. рiзноманiтностi iдiолектiв (1): предметно - семантична. П. рiзноманiтностi iдiолектів (2): лог., грам. П. послiдовн. жанрiв мислення. П. iндексу Флеша, залежностi Бредфорда.
48. Причини
синтактики
П. iснування лiнґвiстичних тактiв (1). П. iснування лiнґв. тактiв (2). П. закону Есту - Зiпфа (1), залежностей Зiпфа- Гердана, Чистякова- Крамаренка, констант службової лексики, довжини слiв i морфем у словнику.
58. Причини
десиґнiки
П. iснування семантики лiнґвiстичних знаків. П. iснування синсиґнiки, подвiйної артикуляції, залежностi Мiлевського, Ґаусового розподілу літер у рядках.
68. Причини
десиґнiї
П. становлення лiнґв. знаків (1), появи мови (1). Мова- причина появи людської (доцiльної) працi. П. становлення лiнґвiст. знакiв (2).
78. Причини
синтактiї
П. появи синтактичних зв’язкiв (1). П. появи синтакт. зв’язкiв (2), стадiальної послiдовності контенс. типiв мови й мисл., ступенiв сем.- лог. детермiнанти, двох епох становл. лекс. i грам. слiв.
88. Причини
iнтекстiї
П. формування iдiолекту (1). П. форм. iдiолекту (2), залежностей Ебiнгауза- Джонза (1), Єркса- Додсона (1), кореляцiї ступенів освоєння мов.
98. Причини
евлектiї
П. формування вегiкулярності дiалекту, iдiолекту (1). П. першої константи Сводеша.
108. Причини
транстопiї
П. диференцiацiї прамов (1). П. появи i розвитку письма (1). П. другої константи Сводеша. П. кореляцiї еволюц. морфологiї (Чекановського).

§ 3.08. (Продовження таблиці)

08. Види 
причин
28. Психологiчнi. 29. Бiологiчнi.
18. Причини
транстопiки
П. константи Мiлера як макс. числа перекладних лексичних вiдповiдникiв. П. рiзноманiтностi свiтового мовного цiлого (2). П. гiперболiчного характеру ранґового демогр. розподiлу етномов.
28. Причини
евлектики
П. лексичних констант стилiв (2). П. аксiорiвневого розшарування етномови (2): стать, вiк.
38. Причини
iнтекстики
П. рiзноманiтностi iдiолектів (3): iндивiдуальний склад розуму. П. iнтекстових конст. Мiлера, залежн. Есту - Зiпфа, Ґiро. П. рiзноманiтностi iдiолектів (4): iндивiдуальнi мовнi здiбностi.
48. Причини
синтактики
П. закону Есту - Зiпфа (2). П. залежностi Бумера (1).
58. Причини
десиґнiки
П. обмеження рiзноманiтностi у фонологiї (1). П. залежностi Зiпфа - Юла, константи Караулова. П. iснування iнсиґнiки. П. обмеження рiзноманiтностi у фонологiї (2). П. констант Кожевникова - Чистович. П. позицiйних звукових змiн.
68. Причини
десиґнiї
П. появи людської мови (2), лiнґв. знаків (3), суґест. змiсту їх перед предметним. П. залежн. Зiпфа - Арапова - Герц. Мова- причина олюднення як iнформац. - суґест. поведiнки. П. появи людської мови (3), лiнґв. знаків (4). Нейропсихологiчнi причини появи мовних пластiй.
78. Причини
синтактiї
П. появи синтактичних зв’язкiв (3) П. більшого вiку простіших граматичних структур і складніших граматичних категорій. П. появи синтактичних зв’язкiв (4). П. Кореляцiї ареалів контенсивних типiв i фiл мов.
88. Причини
iнтекстiї
П. формування iдiолекту (3). П. залежностей Ебiнгауза - Джонза (2) та Йоста. П. формування iдiолекту (4): здатнiсть до гальм. домiн. i пластiї. П. мовної рекапiтуляції, залеж. Єркса - Додсона (2).
98. Причини
евлектiї
П. формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (2). П. формув. вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (3): пасiонарнiсть (Шпенґлер, Ґумiльов).
108. Причини
транстопiї
8. П. появи i розвитку письма (2). П. диференцiацiї прамов (2), мовної спорiдненостi, кореляцiї мовних родин i рас, демографічної потужностi родин мов (1), фонетичних законiв.

§ 3.08. (Продовження таблиці)

08. Види 
причин
30. Комунiкативно-суґестивнi. 31. Соцiо-екологiчнi.
18. Причини
транстопiки
П. вегiкулярностi етномов (2). П. рiзноманiтностi свiтового мовного цiлого (3).
28. Причини
евлектики
П. дiалогу. П. аксiорiвневого розшарування етномови (3): вернакули. П. аксiорiвневого розшарування етномови (4): дiалекти, соцiолекти.
38. Причини
iнтекстики
П. рiзноманiтностi iдiолектів (5): ступiнь розвиненості спiлкування. П. рiзноманiтностi iдiолектів (6): наявнiсть соцiореґiстрiв iдiолекту.
48. Причини
синтактики
П. залежностей Iнґве- Мiлера (1), Бумера (2), П. iснування лiнґвiстичних тактiв (3). П. залежностi Iнґве- Мiлера (2).
58. Причини
десиґнiки
П. залежностi Зiпфа- Юла (2), iснування синсиґнiки, транссиґнiки, плану вираження у лiнґвiстичних знаках. П. залежностi Зiпфа- Флеша. П. iснування евсиґнiки.
68. Причини
десиґнiї
П. появи людської мови (4), лiнґв. знакiв (5), голосової суґестiї/контрсуґестiї. Мова- причина появи людського суспiльства як бiологiчної спiльноти з iнформацiйно-суґестивною реґуляцією поведiнки. П. становлення лiнґвiстичних знакiв (6).
78. Причини
синтактiї
П. появи синтактичних зв’язкiв (5). П. появи синтактичних зв’язкiв (6).
88. Причини
iнтекстiї
П. формування iдiолекту (5). П. залежностей Єркса- Додсона (3). П. формування iдiолекту (6). П. залежностi Берча: поріг цiнності.
98. Причини
евлектiї
П. формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (4). П. формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (5). П. залежностi Асколi, ареальної периферiйностi архаїзмiв, корел. Вейнена.
108. Причини
транстопiї
П. мовної зрiдненостi. П. появи i розвитку письма (3). П. диференцiацiї прамов (3). П. кореляцiї демографiчної потужностi родин мов (2). П. появи i розвитку письма (4).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.09. Класифiкацiя використаної в книзi лiтератури як фраґмент загальної соцiокультурної таблицi праць з мовознавства

Види лiтератури 1. Контрастна лiтература (КЛ).
09. Лiтература
метагалузі
Ахманова 1; Вахек; Ганич, Олiйник; Звегинцев 1; Кобилянський; Ковалик, Самiйленко; Кротевич, Родзевич; Лингвистический...; Марузо; Пономаренко, Кучеренко; Розенталь, Теленкова; Романова, Черемисенко; Словник...; Удовиченко; Хэмп; Юрэвiч; Dictionnaire...; Gol?b; Helbig 1, 2; Ivi?; Jacob; La linguistique...; Lexicon 2; Pei; Gaynor; Slovn?k...
19. Лiтература
транстопiки
Жлуктенко; Журинская, Новиков; Ярославцева; Конфронтативная...; Косериу; Языки...
29. Лiтература
евлектики
Атлас...; Жилко; Захарова, Орлова; Шерковин; Языки...; Wersig, Nevelling.
39. Лiтература
iнтекстики
Зачесова, Подклетнова; Порус.
49. Лiтература
синтактики
Ди Пьетро.
59. Лiтература
десиґнiки
Коршунов, Мантатов; Bierwisch, Kiefer.
69. Лiтература
десиґнiї
Косериу.
79. Лiтература
синтактiї
Журавлев.
89. Лiтература
iнтекстiї
Смирнов.
99. Лiтература
евлектiї
Атлас...; Общеславянский... 1, 2; Villasante.
109. Лiтература
транстопiї
Жучкевич; Марр; Милитарев; Мурзаев; Старостин 1, 2; Топоров, Трубачев; Трубачев; Echenique; Kiss; Lietuvas...; Vocabularul...

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.09. (Продовження таблиці)

Види лiтератури.
2. Ґенералiзацiйна лiтература (ҐЛ).
3. Аспектизацiйна лiтература (АЛ).
4. Екстерiоризацiйна лiтература (ЕЛ).
09. Лiтература метагалузі Апресян; Ахманова 2; Ахундов, Борисов, Тюхтин; Баженов 1, 2; Батороев; Березин, Головин; Бiлецький 2; Блауберґ; Блумфилд; Бодуэн; Будагов; Вандриес; Ворожцов, Москаленко, Шубина; Вступ...; Гвишиани 2; Глисон; Головин 1; Гумбольдт; Дорошенко, Дудик; Ельмслев 2; Закономерности...; Звегинцев 2; Иванов 1, 2; Карпенко; Касевич; Кодухов 1, 2; Лисицкий; Лосев 1, 3; Макаров; Мамчур, Илларионов; Маслов; Мельничук; Методичнi... 1, 2; Мухин; Никитин 1-3; Общее... 2, 3; Онтология...; Панфилов 2; Програма 1-3; Программа...; Ракитов 1, 2; Распопов; Реформатский; Робоча...; Рождественский; Романова; Рузавин; Семенюк; Семчинський; Сепир; Скалозуб; Степанов 1-5; Тищенко 1, 5, 8, 17; Филин; Чупина; Швырев 1, 2; Шелов; Штофф; Щерба; Языкознание... 1, 2; Berezin; Carroll; Furdall; Horeckэ; Lyons; Martinet; Milewski; Morris 1; Mounin 1; New...; Nickel; Perrot; Pit Corder; Rossi-Landi; Saussure; Schlauch. Акчурин; Александрова; Афанасьев; Боно; Ващенко; Ветров; Виноградов 1; Гельфанд; Цетлин; Горохов; Гусев; Тульчинский; Елфимов; Жариков; Заде; Зотов; Иваницкий; Канделаки; Комаров; Крымский 1; Кузнецов 1, 2; Кузьмин 1, 2; Кураев; Литвинов; Ляпунов; Мареев; Меркулов; Молчанов; Нгуен Куанг Хонг; Никаноров; Никитин 1, 2; Новик; Попович; Розов; Русский...; Сачков; Селье; Серебрянников, Уемов; Степин, 1, 2; Тахтаджян; Турчин; Фрумкина; Звонкин; Ларичев; Касевич; Хайтун; Чудинов; Щедровицкий; Юдин; Яновская; Яцкевич; Chiss; Deutsche...; Encyclopedia...; Fisiak; Lexicon 1; Mauro; Nagel; Ziolkowski. Амосов 1, 2; Беллман; Бор; Бройль; Бычко 2; Венцковский; Виноградов, 2; Гвишиани 1; Гегель 1, 2; Горский; Готт; Урсул; Грязнов; Дынин; Никитин; Дубинин; Лисеев; Дышлевый; Кант; Кедров; Лейбниц; Материалисты...; Месарович; Такахара; Налимов 2; Омельяновский; Отрицание...; Тода; Шуфорд; Тюхтин; Уемов; Фейербах; Фейнман; Философская...; Фiлософський...; Флейшман, Брусиловский, Розенберг; Эйнштейн; Natur...; Herdan 1, 2.
19. Лiтература транстопiки Гаджиева; Городецкий; Зайлер; Климов 2; Нерознак; Семенец; Семенець 2; Филичева; Хокетт; Штернеманн. Васильев; Васильева; Десницкая; Кибрик; Комиссаров; Семенець 1; Тищенко, Борщаговский; Тищенко, Вильчинский 2; Федоров; Яхонтов. Алексеев 1; Народы...; Наулко; Ley...; UNESCO...
29. Лiтература евлектики Дейк; Поршнев 2; Хаймс; Шибутани; Miller; Turner. Тарасов; Тищенко 3, 8; Тищенко, Вильчинский 1; Тищенко, Федорова; Atlante:; Haugen; Ty??enko 1; Wolter. Словарь... 1.
39. Лiтература iнтекстики Савченко; Сгалл; Лурия; Моль; Никкель; Николаева; Панфилов 1; Почепцов 2; Торсуева; Хельбиг; Шапоринский; Шахнарович, Голод; Шубин; Язык...; Einfьhrung...; Guйnot. Быстрицкий; Григорьев; Крымский 2; Крючков, Мамотенко, Петров, Тищенко, Хлопук; Мириманова; Словарь... 3; Тищенко 9, 16; Черри; Bono; Suchorzewski. Ахутина; Бернштейн; Брунер; Вейн, Каменецкая; Деглин; Короткий...; Лебедев; Мамардашвили; Платонов, Голубев; Психологiчний...; Психология... Ушакова, Шустова, Свидерская; Nowakowska, Rzepa, Frydrychowicz; Robert.
49. Лiтература синтактики Балли; Белецкий; Гринберг; Общее... 4; Тищенко 11; Шайкевич; Palmer 1; Sigurd. Ингве; Кривоносов; Налимов 1; Петров; Пиотровский; Почепцов 1; Смирнова, Таванец; Тищенко 7, 15, 18; Учбовi... 2; Частотна...; Чурсин; Boomer; Coyaud. Кондаков; Копнин; Носенко.
59. Лiтература десиґнiки Арапов; Караулов; Кобрин; Общее... 1; Паламарчук; Пирс; Тищенко 2, 4, 10; Ульманн; Щур; Bierwisch; Dubois; Guiraud 2, 3; Ljudskanov. Головин 2; Ельмслев 1; Зиндер; Маслова; Степанов 6; Тищенко, Кругликов; Учбовi... 1; Чистяков, Крамаренко; Шаховский; Шеремета; Грiнченко; Morris 2; Wasik; Wierzbicka; Yule. Карнап; Кликс; Колшанский; Майр; Chao.
69. Лiтература десиґнiї Арапов, Херц; Поршнев 1. Атлас...; Газов- Гинзберг; Леонтьев; Словарь... 2. Шмальгаузен; АВС...; Bruhl; Heymer; Tylor.
79. Лiтература синтактiї Климов 1, 4; Лосев 2. Климов 3, 5. Автономова; Гулыга.
89. Лiтература iнтекстiї Абульханова-Славская; Кабардов; Тищенко 13; Тищенко, Магушинец; Фергюсон; Шахнарович. Вертгеймер; Маркушевич; Эткинд; Ястребова. Бiологiчний...; Бычко 1; Okon.
99. Лiтература евлектiї Пiвторак; Weijnen. Хауген; Bausinger; Guiraud 1; Stieber. Лабов.
109. Лiтература транстопiї Андреев; Гамкрелидзе, Иванов; Клычков; Серебренников; Хенигсвальд; Шайкевич 1; Jezyki...; Lockwood. Бiлецький 1; Боровський; Брайчевський 1, 2; Бугай; Ванагас; Мартынов; Попов 1, 2; Рыбаков; Седов; Ma?czak. Алексеев 2; Гумилев; Hanko; Kiszely; Kozlowski; Geschichte...

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.10. Галузь транстопiки

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета транстопiки (контрастивної прагматики) - лiнґвосфера етномов, людська мова як свiтове рiзноетномовне цiле.
10. Дисциплiни транстопiки 1. КД. Теорiя мовних контактiв. Лiнґвiстична типологiя.
  2. ҐД. Теорiя унiверсалей.
  3. АД. Перекладознавство. Iнтерлiнґвiстика.
  4. ЕД. Лiнґвопедагогiка. Теорiя вегiкулярностi.
  5. СН. Географiя. Полiтологiя. Демографiя. Теорiя бiогеоценозiв.
11. Теорiї транстопiки 1. КТ. Теорiя мовних контактiв.
  2. ҐТ. Теорiя етномовної вiдносностi (Гумбольдта- Сепiра- Уорфа). Проблема мовної єдностi людства i етноспецифiки мов.
  3. АТ. Теорiя контрастивного вивчення мов. Проблема адекватностi перекладу.
  4. ЕТ. Проблема впливу середовища на мовнi контакти.
12. Аксiоми транстопiки 1. КА. Аксiома мiжмовного контакту: iншомовне/сiюмовне.
  2. ҐА. Унiверсальне етномовне / специфiчне етномовне.
  3. АА. Вегiкулярне/невегiкулярне. Перекладне/неперекладне.
  4. ЕА. Транстопiчне/евлектне/iнтекстове/транстопiйне. Транснотацiя.
13. Номенклатура транстопiки 1. КН. Види мовних контактiв.
  2. ҐН. Номенклатура мовних унiверсалей, фреквенталей. Номенклатура мiжмовних лексико-граматичних еквiвалентiв: перекладний словник, контрастивна граматика.
  3. АН. Номенклатура видiв i технiк перекладу. Номенклатура соцiостатусу мов.
  4. ЕН. Види демографiчної потужностi мовних колективiв. Номенклатура поширених етномов.
14. Одиницi 
транстопiки
6. УО. Унiтопи: ґлобальнi багатомовнi системи та мовнi контакти.
  7. АО. Макротопи: реґiональнi багатомовнi системи та мовнi контакти.
  8. ЕО. Месотопи: домiнiальнi багатомовнi системи та мовнi контакти.
  9. IО. Мiкротопи: парцiальнi багатомовнi системи та мовнi контакти.
  10. ОО. Монотопи: локальнi багатомовнi системи та мовнi контакти.

§ 3.10. Галузь транстопiки (продовження таблиці)

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета транстопiки (контрастивної прагматики) - лiнґвосфера етномов, людська мова як свiтове рiзноетномовне цiле.
15. Методи транстопiки 11. ЗМ. Зiставний метод. Метод картографування. Контрастивний аналiз. Типологiчний аналiз.
  12. КМ. Статистичнi методи.
  13. РМ. Метод моделювання.
  14. СМ. Метод класифiкацiї. Типологiчний синтез.
  15. ПМ. Перекладний метод, методи вивчення етноспецифiки мов.
16. Закономiрностi транстопiки
16. РЗ. Залежнiсть мiж потужнiстю i ранґом етномов. Закон Есту - Зiпфа в перекладi повнозначних слiв (Тищенко, Тимощук, 1978) i службових слiв (Тищенко, Турчанiнова, 1986).
  17. ПЗ. Константа Мiлера як максимальне число перекладних еквiвалентiв повнозначних слiв (Тищенко, Тимощук, 1978).
  18. ДЗ. -
  19. КЗ. -
  20. ЧЗ. Числова константа Мiлевського (55ё60).
17. Класифiкацiї транстопiки
21. ОК. Класифiкацiя соцiостатусiв багатомовних систем. Ранґовий реєстр мов перекладу.
  22. ДК. Карта мов свiту.
  23. ТК. Карта мов з додатковим спецiальним змiстом. Даний § 3.10. Транстопiка
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
18. Причини
транстопiки
26. ДП. Причини рiзноманiтностi свiтового етномовного цiлого (1). Причини вегiкулярностi.
  27. IП. Причини константи Мiлевського. Причини прояву закону Есту - Зiпфа у перекладi.
  28. ПП. Причини прояву константи Мiлера як максимального числа перекладних вiдповiдникiв повнозначної лексики.
  29. БП. Причини рiзноманiтностi свiтового мовного цiлого (2). Причини гiперболiчного характеру ранґового демографічного розподiлу етномов.
  30. КП. Причини вегікулярностi етномов (2).
  31. СП. Причини рiзноманiтностi свiтового мовного цiлого (3).
19.
  Лiтература транстопiки (див. § 3.09.19).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.20. Галузь евлектики

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета евлектики (аксiопрагматики)- лiнґвосфера дiалектiв i говiрок, аксiомовний дiалог та аксiорiвнi мови.
20. Дисциплiни евлектики.
1. КД. Теорiя узусу мови.
  2. ҐД. Теорiя норми.
  3. АД. Дiалектологiя. Соцiолiнґвiстика. Стилiстика.
  4. ЕД. Етнолiнґвiстика. Дiалогiчний синтаксис.
  5. СН. Етнографiя. Соцiальна психологiя. Теорiя комунiкацiї. Теорiя бiологiчних популяцiй.
21. Теорiї евлектики
1. КТ. Теорiя одномовного спiлкування.
  2. ҐТ. Теорiя норми.
  3. АТ. Теорiя масової комунiкацiї. Проблема мовного узусу у вивченнi мов.
  4. ЕТ. Проблеми впливу суспiльного життя на формування норми.
22. Аксiоми
евлекики
1. КА. Iнiцiальне/респондентне. Iншого iдiолекту/цього iдiолекту. Iншорiвневе/сьогорiвневе.
  2. ҐА. Етномовне/аксiорiвневе. Аксiома узусу: нормативне/ненормативне. Нейтральне/ненейтральне. Немарковане/марковане. Унiверсальне/самобутнє.
  3. АА. Лiтературне/нелiтературне. Стильове/позастильове. Престижне/непрестижне. Iнтердикцiя/прескрипцiя.
  4. ЕА. Евлектне/iнтекстове/евлектiйне. Iнiцiатор/залучений. Суґестор/контрсуґестор. Евнотацiя.
23. Номенклатура
евлектики
1. КН. Види мiжрiвневих контактiв. Види мiжiдiолектних контактiв: наказ, довiдка, навчання... Номенклатура теорiї мовленнєвих актiв.
  2. ҐН. Види дiалектiв: територiальнi, соцiальнi, професiйнi, бiологiчнi. Номенклатура елементiв дiалекту- дiалектний словник, граматика. Види дiалектних ареалiв: суцiльний, розiрваний, острiвний, дiаспора.
  3. АН. Види iзоглос на дiалектних картах. Номенклатура дiалектiв, говiрок, вернакул етномови. Номенклатура стилiв: функцiональних, експресивних.
  4. ЕН. Види засобiв еристики, риторики, педагогiчного мовлення. Номенклатура фiґур мовлення.
24. Одиницi евлектики
6. УО. Унiлекти: загальноетнiчнi узуси та етномови.
  7. АО. Макролекти: масовi узуси та дiалекти, соцiолекти.
  8. ЕО. Месолекти: колективнi узуси та говiрки.
  9. IО. Мiкролекти: груповi узуси та вернакули.
  10. ОО. Монолекти: iндивiдуальнi узуси та iдiолекти.
25. Методи евлектики
11. ЗМ. Методи конкретно-соцiальних дослiджень. Картографування. Польовi методи. Стилiстичний аналiз.
  12. КМ. Статистичнi методи.
  13. РМ. Метод моделювання. Каузальнi методи.
  14. СМ. -
  15. ПМ. Методи практичного освоєння вищих вiдношень лектiв.
26. Закономiрностi евлектики
16. РЗ. Залежнiсть мiж обсягом iдiословникiв та їхнім ранґом. Прояв закону Есту- Зiпфа в термiносистемах (Тищенко, Федорова, 1988). Прояви закону Есту- Зiпфа в жанрах i стилях.
  17. ПЗ. -
  18. ДЗ. -
  19. КЗ. -
  20. ЧЗ. Лексичнi константи стилiв.
27. Класифiкацiї евлектики
21. ОК. Реєстри дiалектiв етномови.
  22. ДК. Класифiкацiя лектiв етномови. Дiалектна карта. Соцiокультурна таблиця iдiолектiв Моля.
  23. ТК. Дiалектна карта з додатковим спецiальним змiстом. Даний § 3.20. Евлектика.
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
28. Причини евлектики
26. ДП. Причини аксіорiвневого розшарування етномови (1): професiйнi дiалекти, субмови.
  27. IП. Причини лексичних констант стилiв (1). Причини прояву закону Есту- Зiпфа в термiносистемах.
  28. ПП. Причини лексичних констант стилiв (2).
  29. БП. Причини аксiорiвневого розшарування етномови (2): стать, вiк.
  30. КП. Причини дiалогу. Причини аксiорiвневого розшарування етномови (3): вернакули.
  31. СП. Причини аксiорiвневого розшарування етномови (4): дiалекти, соцiолекти.
29.
  Лiтература евлектики (див. § 3.09.29).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.30. Галузь iнтекстики

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета iнтекстики (iдiопрагматики)- лiнґвосфера мовних творiв, iдiолекти етномови та iндивiдуальне мовлення.
30. Дисциплiни iнтекстики 1. КД. Лiнґвiстика тексту.
  2. ҐД. Iдiолектологiя.
  3. АД. Макросинтаксис. Iдiостилiстика. Риторика.
  4. ЕД. Нейролiнґвiстика. Психолiнґвiстика. Поетика. Герменевтика.
  5. СН. Фiлологiя. Лiтературознавство. Логiка. Психологiя. Фiзiологiя. Теорiя органiзму.
31. Теорiї iнтекстики
1. КТ. Теорiя iдiолекту.
  2. ҐТ. Теорiя мовлення та мови.
  3. АТ. Теорiя психолiнґвiстики. Проблема спiввiдношення мислення та внутрiшнього мовлення (дiалогу).
  4. ЕТ. Теорiї нейролiнґвiстики. Проблеми мови, мислення i практики. Проблема мови i творчостi.
32. Аксiоми
iнтекстики
1. КА. Аксiома мiжтекстного контакту: ориґiнальний текст/наслiдування.
  2. ҐА. Норма/узус iдiолекту. Банальне/ориґiнальне; iндивiдуальне. Вiртуальне/актуальне. Мовне/мовленнєве. Компетенцiя/перформацiя.
  3. АА. Iдiомова/свiдомiсть. Мовлення/мислення. Слухання/говорiння. Набуте/створене через мову.
  4. ЕА. Практика/iдiолект. Дiйсне/змiстове. Подiйне/фактуальне. Iнтекстове/iнтекстiйне. Iннотацiя.
33. Номенклатура
iнтекстики
1. КН. Номенклатура макросинтаксису. Номенклатура наслiдування: пародiя, переспiв, плагiат.
  2. ҐН. Види iдiолектiв та особистих доробкiв. Номенклатура елементiв iдiолекту- iдiомовний словник.
  3. АН. Види реґiстрiв iдiолекту. Види ансамблiв, творiв, тектонем, сюжетем. Номенклатура вибраних уривкiв- хрестоматiя.
  4. ЕН. Номенклатура мовленнєвих дiлянок кори мозку- зони Обертена - Брока, Вернiке, артикуляцiї, письма, предикацiї... (12). Номенклатура афазiй.
34. Одиницi
iнтекстики
6. УО. Унiтексти: персональнi доробки та їхні iнварiанти- iдiословники, iдiограматики.
  7. АО. Макротексти: програмнi цикли (ансамблi) творiв та їхні мовнi iнварiанти (словники, граматики).
  8. ЕО. Месотексти: (плановi) твори, їхні вокабуляри та граматики.
  9. IО. Мiкротексти: тектонiчнi частини творiв, їхні вокабуляри та граматики.
  10. ОО Монотексти: сюжетнi пасажi з частин творiв, їхні вокабуляри та граматики.
35. Методи
iнтекстики
11. ЗМ. Функцiональний аналiз. Iнтертекстуальний аналiз.
  12. КМ. Статистичний аналiз текстiв. Методи фiлологiчної iнтерпретацiї текстiв.
  13. РМ. Методи реконструкцiї фраґмента тексту, ендотексту. Експериментальнi методи.
  14. СМ. -
  15. ПМ. Методи освоєння вищих вiдношень текстiв. Методи оцiнки перформацiї мовця та компетенцiї слухача.
36. Закономiрностi iнтекстики
16. РЗ. Залежнiсть Есту- Зiпфа у розпiзнаваннi слiв тексту. Залежнiсть Ґiро (ступiнь розумiння тексту). Iндекс Флеша (читанiсть текстiв). Залежнiсть Бредфорда.
  17. ПЗ. -
  18. ДЗ. Детермiнативна послiдовнiсть жанрiв мислення (Тищенко, 1990).
  19. КЗ. -
  20. ЧЗ. Константа Мiлера (7 ± 2).
37. Класифiкацiї
iнтекстики
21. ОК. Реєстр мов ориґiналiв перекладiв. Змiст книги (твору). Реєстр перекладiв-бестселерiв (Тищенко, 1990).
  22. ДК. Карта мовленнєвих дiлянок мозку. Класифiкацiї афазiй. Класифiкацiї текстiв за складнiстю сприйняття (Флеш) та вживанiстю (Бредфорд).
  23. ТК. Предметнi покажчики до книг. Дiагностичнi карти афазiй. Таблиця функцiональної асиметрiї мозку. Даний § 3.30. Iнтекстика.
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
38. Причини iнтекстики
26. ДП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (1): предметно-дiяльнiснi.
  27. IП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (2): iнформацiйно-логiчнi, граматичнi. Причини послiдовностi жанрiв мислення, iндексу Флеша, залежностi Бредфорда.
  28. ПП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (3): iндивiдуальний склад iнтелекту i психiки. Причини iнтекстових констант: Мiлера, залежностi Есту- Зiпфа, Ґiро.
  29. БП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (4): iндивiдуальнi мовнi здiбностi (артикуляцiйнi, тембро-голосовi, калiграфiчнi, пам’ятi, асоцiативнi, експресивнi).
  30. КП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (5): ступiнь розвиненостi спiлкування.
  31. СП. Причини рiзноманiтностi iдiолектiв (6): ступiнь розвиненостi соцiореґiстрiв, зумовлений аксiорiвнями мови.
39.
  Лiтература iнтекстики (див. § 3.09.39).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.40. Галузь синтактики

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета синтактики- лiнґвосфера речень i синтагм; такти (блоки) лiнґвiстичних знакiв та їхня структура (зв’язки’).
40. Дисциплiни синтактики
1. КД. Синтагматика. Синтаксична типологiя.
  2. ҐД. Парадигматика.
  3. АД. Синтаксис. Морфологiя словотвору.
  4. ЕД. Iнтонологiя.
  5. СН. Логiка. Кiбернетика. Статистика. Теорiя зв’язку.
41. Теорiї
синтактики
1. КТ. Теорiї синтагматики.
  2. ҐТ. Теорiї парадигматики. Теорiя висловлення.
  3. АТ. Проблеми руху думки у предикацiї: основне/головне, одиничне/окреме/загальне. Проблеми службової та повнозначної лексики.
  4. ЕТ. Проблеми спiввiдношення лексичного/граматичного, семантичного/логiчного, фактiв/явищ.
42. Аксiоми
синтактики
1. КА. Аксiома синтактичного зв’язку (граматичної сумiжностi): iншотактове/сьоготактове. Юнктор/копула/дiєслiвна зв’язка.
  2. ҐА. Парадигматика/синтагматика. Частотне/нечастотне. Рекурентне/унiкальне. Валентнiсть: граматична/логiчна.
  3. АА. Семантичне/логiчне у тактах. Вихiдне/похiдне. Ключове/вивiдне. Попереднє/наступне. Дистрибуцiя.
  4. ЕА. Синтактично сполучуване/несполучуване. Синтактичне/iнтекстове/синтактiйне. Фразеологiчне/словесне. Синнотацiя.
43. Номенклатура
синтактики
1. КН. Види синтактичних зв’язкiв. Номенклатура валентностей: граматика i словники сполучуваностi. Номенклатура синтаксичної типологiї.
  2. ҐН. Види синтагм i парадигм. Номенклатура частин мови, синтаксичних унiверсалей.
  3. АН. Види специфiчних граматичних явищ. Номенклатура когерем, конектем, конґруем, членiв речення, сторiн предикацiї. Розмовники та збiрники афоризмiв- реєстри вибраних фраґментiв тексту.
  4. ЕН. Номенклатура iдiоматики, фразеологiї. Фразеологiчний словник - номенклатура фразеологiзмів.
44. Одиницi
синтактики
6. УО. Унiтакти: когерентнi уривки i тематичнi поля їхніх елементiв.
  7. АО. Макротакти: конективнi комплекси та їхні парадигматичнi комплекти.
  8. ЕО. Месотакти: предикативнi пропозицiї та вiдповiднi парадигми.
  9. IО. Мiкротакти: конґруентнi синтагми та вiдповiднi парадигмеми (парадигматичнi пари).
  10. ОО. Монотакти: автономнi словоформи та вiдповiднi комплектеми.
45. Методи
синтактики
11. ЗМ. Дистрибутивний аналiз. Опозитивний аналiз. Теоретико-множинний метод.
  12. КМ. Аналiз за безпосереднiми складниками (IС). Лiнґвостатистичнi методи. Метод складокiлькостi в типологiї.
  13. РМ. Методи моделювання. Ґенеративний метод. Трансформацiйний метод.
  14. СМ. Матричний метод. Метод багатовимiрних (iєрархiзованих) матриць.
  15. ПМ. Методи практичного освоєння вищих вiдношень тактiв (блокiв).
46. Закономiрностi
синтактики
16. РЗ. Закон Есту- Зiпфа (1932). Залежнiсть Зiпфа- Гердана. Залежнiсть Зiпфа - Флеша.
  17. ПЗ. Залежнiсть Iнґве- Мiлера. Залежнiсть Бумера. Залежнiсть Крамаренка - Чистякова (1929). Статистика n-буквених слiв у словнику, n-буквених морфем у словнику.
  18. ДЗ. Закономірнiсть Ґрінвуда - Юла.
  19. КЗ. -
  20. ЧЗ. Застосування Iнґве константи Мiлера. Константи службової лексики (Тищенко, 1980).
47. Класифiкацiї
синтактики
21. ОК. Реєстри членiв речення, частин мови.
  22. ДК. Двовимiрна класифiкацiя членiв речення, синтаксичних унiверсалей. Типологiя лексичних полiв. Складокiлькiсна типологiя (Тищенко, 1971).
  23. ТК. Класифiкацiя частин мови за трьома критерiями. Тривимiрнi матрицi парадигм. Тривимiрна синтаксична типологiя мов (Ґрiнберґ). Даний § 3.40. Синтактика.
  24. ЧК. Чотиривимiрнi матрицi парадигм. Чотиривимiрна синтаксична типологiя мов (Ґрiнберґ; див. § 4.07.1).
  25. ПК. -
48. Причини
синтактики
26. ДП. Причини iснування лiнґвiстичних тактiв (1).
  27. IП. Причини iснування лiнґвiстичних тактiв (2). Причини закону Есту- Зiпфа (1), залежностей Зiпфа- Гердана, Чистякова- Крамаренка, констант службової лексики, довжини слiв i морфем у словнику.
  28. ПП. Причини закону Есту- Зiпфа (2).
  29. БП. Причини залежностi Бумера (1).
  30. КП. Причини iснування лiнґвiстичних тактiв (3). Причини залежностей Iнґве- Мiлера (1), Бумера (2).
  31. СП. Причини залежностi Iнґве- Мiлера (2).
49.
  Лiтература синтактики (див. § 3.09.49).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.50. Галузь десиґнiки

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета десиґнiки (сиґнiфiки, семантики)- лiнґвосфера мовних знакiв; слова як лiнґвiстичнi знаки та їхня будова.
50. Дисциплiни
десиґнiки
1. КД. Лексикографiя. Теорiя поля. Морфологiчна типологiя мов.
  2. ҐД. Лексикологiя.
  3. АД. Морфологiя словозмiни. Семасiологiя. Фонiка- фонетика i фонологiя.
  4. ЕД. Паралiнґвiстика. Кiнесика. Акцентологiя.
  5. СН. Семiотика. Теорiя iнформацiї. Логiка. Акустика. Фiзiологiя. Анатомія.
51. Теорiї
десиґнiки
1. КТ. Теорiя лiнґвiстичного знака.
  2. ҐТ. Теорiя поля. Теорiя слова.
  3. АТ. Теорiя подвiйної артикуляцiї. Теорiя взаємодiї першої та другої сиґнальних систем у лiнґвiстичному знаку.
  4. ЕТ. Теорiя спiввiдношення змiсту i дiйсностi (теорiя лiнґвiстичної вiдносностi). Проблема спiввiдношення можливостi й дiйсностi явища у мовному змiстi.
52. Аксiоми
десиґнiки
1. КА. Аксiома лексичної сумiжностi: iншознакове/сьогознакове. Мовна вартiсть. Валентність.
  2. ҐА. Ендознаковi аксiоми- загальне/окреме/одиничне у знаку. Сутнiсть/явище, значення/сенс у змiстi знака. Позначання/називання. Семантизацiя/номiнацiя. Семiозис.
  3. АА. Семантичне/логiчне у лексичному полi. Вираження/змiст. Лексичне/граматичне.
  4. ЕА. Фiзичне/психiчне у знаку. Десиґнальне/синтактичне/iнтекстове/десиґнiйне. Денотацiя i конотацiя.
53. Номенклатура
десиґнiки
1. КН. Види лексико-семантичних зв’язкiв. Номенклатура семантичного поля. Номенклатура лексем- словник, тезаурус. Номенклатура морфологiчної типологiї.
  2. ҐН. Види лiнґвiстичних знакiв. Номенклатура їхніх компонентiв i структури. Номенклатура лексичних унiверсалей та специфiчних лексичних явищ.
  3. АН. Номенклатура специфiчних семантичних i фонетичних явищ. Номенклатура фонетики, фонологiї. Номенклатура семантичної типологiї.
  4. ЕН. Синонімічні позначення компонентів лiнґвiстичного знака у логіці, філософії, психології.
54. Одиницi
десиґнiки
6. УО. Унiзнаки: двомодальнi вокабули (лексико-граматичнi).
  7. АО. Макрознаки: одномодальнi бази (лексичнi або граматичнi).
  8. ЕО. Месознаки: семопозитивнi радикали.
  9. IО. Мiкрознаки: семонеґативнi артикуляти.
  10. ОО. Монознаки: диференцiйнi ознаки (диференти).
55. Методи
десиґнiки
11. ЗМ. Алгебраїчний метод. Репрезентативний метод. Iнструментальнi методи дослiдження звукового мовлення.
  12. КМ. Контент-аналiз. Компонентний аналiз. Аналiз за семантичними множниками. Аналiз за диференційними ознаками.
  13. РМ. -
  14. СМ. Матричний метод. Метод графiв для дослiдження лексико-семантичних полiв.
  15. ПМ. Методи практичного освоєння вищих вiдношень лiнґвiстичних знакiв.
56. Закономiрностi
десиґнiки
16. РЗ. Залежності Зiпфа- Юла, Мiлевського, Чистякова - Крамаренка.
  17. ПЗ. Статистика певної лiтери в рядках.
  18. ДЗ. -
  19. КЗ. Закономiрностi позицiйних змiн звукiв- чергування, еуфонiчнi змiни, льєзон.
  20. ЧЗ. Константа Караулова (глибини словника). Константи Кожевникова- Чистович (тривалостi сприйняття компонентiв лiнґвiстичного знака: 0,1" - 0,15" - 0,35"). Обмеження максимального числа голосних фонем в етномовнiй системi (Тищенко, 1980).
57. Класифiкацiї
десиґнiки
21. ОК. Алфавiтна класифiкацiя слiв етномови- словниковий реєстр. Реєстр лiтер- алфавiт, абетка.
  22. ДК. Семантична класифiкацiя слiв мови- тезаурус. Типологiї мов- морфологiчна, семантична, фонологiчна.
  23. ТК. Тривимiрнi семантичнi матрицi. Даний § 3.50. Десиґнiка.
  24. ЧК. Таблиця основних артикуляцiй МФА.
  25. ПК. Оптимiзована таблиця МФА з похiдною серiєю звукотипiв (див. § 4.50.3).
58. Причини
десиґнiки
26. ДП. Причини iснування семантики лiнґвiстичних знакiв.
  27. IП. Причини iснування синсиґнiки (вартостi), подвiйної артикуляцiї, залежностi Мiлевського, особливостей статистики лiтери в рядках.
  28. ПП. Причини обмеження рiзноманiтностi у фонологiї (1). Причини залежностi Зiпфа- Юла (1), константи Караулова. Причини iснування iнсиґнiки.
  29. БП. Причини обмеження рiзноманiтностi у фонологiї (2). Причини констант Кожевникова- Чистович, позицiйних звукових змiн.
  30. КП. Причини залежностей Зiпфа- Юла (2), Зiпфа- Флеша. Причини iснування синсиґнiки, транссиґнiки, плану вираження у лiнґвiстичних знаках.
  31. СП. Причини iснування евсиґнiки.
59.
  Лiтература десиґнiки (див. § 3.09.59).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.60. Галузь десиґнiї

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета десиґнiї (iсторичної сиґнiфiки)- iсторiя лiнґвосфери мовних знакiв; становлення i розвиток лiнґвiстичних знакiв у фiлогенезi.
60. Дисциплiни десиґнiї 1. КД. Загальна теорiя (фiло)глосогенезу. Теорiя сиґногенезу.
  2. ҐД. Iсторична лексикологiя. Еволюцiйна теорiя лiнґвiстичних знакiв.
  3. АД. Палеосиґнiя. Палеофонiка. Палеосемасiологiя. Етимологiя.
  4. ЕД. Палеопсихологiя.
  5. СН. Анатомiя. Генетика. Етологія. Психопатологія. Археологія.
61. Теорiї
десиґнiї
1. КТ. Теорiя виникнення, формування, становлення, еволюцiї лiнґвiстичних знакiв.
  2. ҐТ. Теорiя палеолексичних полiв. Теорiя еволюцiї етнолексиконiв.
  3. АТ. Теорiя виникнення другої сиґнальної системи з матерiалу першої.
  4. ЕТ. Проблеми етимологiї слiв у зв’язку з iсторiєю речей.
62. Аксiоми
десиґнiї
1. КА. Дознакове/знакове. Iсторичне/логiчне у лiнґвiстичному знаку.
  2. ҐА. Архетип/часовий стан лiнґвiстичного знака. Iсторична сутнiсть/еволюцiя лiнґвiстичного знака.
  3. АА. Артикуляторне/доартикуляторне. Становлення/еволюцiя лiнґвiстичних знакiв. Iсторичнi чергування звукiв. Акомодацiя/дискомодацiя. Асимiляцiя/дисимiляцiя.
  4. ЕА. Десиґнiйне/синтактiйне/iнтекстiйне.
63. Номенклатура десиґнiї
1. КН. Номенклатура назофонiв, екзовидових мовних знакiв.
  2. ҐН. Номенклатура пластiї: дипластiя, трипластiя, тетрапластiя (Поршнєв).
  3. АН. Номенклатура релiктiв палеосиґнiї- екзовидовi, ендовидовi суґестивнi, контрсуґестивнi.
  4. ЕН. Номенклатура палеопсихологiї (Поршнєв).
64. Стани
розвитку
десиґнiї
10. ОС. Монофаза: протовидова вокалiзацiя.
  9. IС. Мiкрофаза: екзовидова голосова суґестiя.
  8. ЕС. Месофаза: ендовидова голосова суґестiя.
  7. АС. Макрофаза: контрвокосуґестiя та дипластiя.
  6. УС. Унiфаза: бiконтрвокосуґестiя i тетрапластiя.

§ 3.60. Галузь десиґнiї (продовження таблиці)

65. Методи
десиґнiї
11. ЗМ. -
  12. КМ. Лiнґвостатистичнi методи. Метод аналiзу ендокранiв.
  13. РМ. Методи реконструкцiї палеознакiв. Етимологiчнi методи.
  14. СМ. Iсторичнi, генетичнi, еволюцiйнi методи. Каузальнi методи.
  15. ПМ. -
66. Закономiрностi
десиґнiї
16. РЗ. Залежнiсть Зiпфа- Арапова- Герц.
  17. ПЗ. -
  18. ДЗ. Iнтердикцiя як прояв закону заперечення заперечення у становленнi бiконтрсуґестiї. Детермiнативна послiдовнiсть компонентiв у становленнi знака. Вториннiсть iнформацiйного порiвняно з суґестивним у знаку (Поршнєв).
  19. КЗ. Закон Елькоста в iсторичному становленнi знака (Поршнєв).
  20. ЧЗ. -
67. Класифiкацiї
десиґнiї
21. ОК. Реєстр релiктових палеознакiв.
  22. ДК. Класифiкацiя релiктових палеознакiв за змiстом i вираженням.
  23. ТК. Даний § 3.60. Десиґнiя.
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
68. Причини
десиґнiї
26. ДП. Причини становлення лiнґвiстичних знакiв (1), появи мови (1). Мова - причина появи людської (доцiльної) працi.
  27. IП. Причини становлення лiнґвiстичних знакiв (2).
  28. ПП. Причини появи людської мови (2), лiнґвiстичних знакiв (3), суґестивного змiсту знакiв ранiше вiд предметного. Причини залежностi Зiпфа- Арапова- Герц. Мова- причина олюднення (як формування iнформацiйно-суґестивної поведiнки, що спирається на знання).
  29. БП. Причини появи людської мови (3), лiнґвiстичних знакiв (4). Нейропсихологiчнi причини появи мовних пластiй.
  30. КП. Причини появи людської мови (4), лiнґвiстичних знакiв (5), голосової суґестiї/контрсуґестiї. Мова- одна з головних причин появи людського суспiльства як бiологiчної спiльноти з iнформацiйно-суґестивною реґуляцiєю поведiнки її членiв.
  31. СП. Причини становлення лiнґвiстичних знакiв (6).
69.
  Лiтература десиґнiї (див. § 3.09.69).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.70. Галузь синтактiї

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета синтактiї (iсторичної синтактики)- iсторiя лiнґвосфери речень i синтагм; становлення i розвиток лiнґвiстичних тактiв (блокiв) та мiжзнакових зв’язкiв у фiлоетногенезi
70. Дисциплiни синтактiї
1. КД. Теорiя тактогенезу. Контенсивна типологiя.
  2. ҐД. Iсторична граматика.
  3. АД. Палеотактiя. Теорiя ергативностi.
  4. ЕД. Палеологiка (Лосєв).
  5. СН. Етнологiка. Фольклористика. Iсторiя. Фiлософiя.
71. Теорiї
синтактiї
1. КТ. Стадiальна теорiя розвитку контенсивних типiв мов (Климов).
  2. ҐТ. Теорiя семантико-логiчної детермiнанти (Климов).
  3. АТ. Теорiя розсудкового i розумного в мовленнi. Проблеми передсудного i дологiчного.
  4. ЕТ. Теорiя пропозицiйних функцiй палеолексичних структур (Лосєв).
72. Аксiоми
синтактiї
1. КА. Дотактове/тактове у мовi. Iсторичне/логiчне у мовних структурах.
  2. ҐА. Iсторична сутнiсть/часовий стан лiнґвiстичного такту. Iсторичний iнварiант/еволюцiя такту.
  3. АА. Логiчне/дологiчне. Граматичне/дограматичне. Становлення/еволюцiя тактiв. Iнтерференцiя синтаксичних структур.
  4. ЕА. Синтактiйне/iнтекстiйне. Граматичне як дологiчне. Розсудкове/розумне в номiнативному мисленнi.
73. Номенклатура сннтактiї
1. КН. Номенклатура становлення синтаксичних зв’язкiв: склади-дуплi, рими, асонанси, синтагми.
  2. ҐН. Номенклатура серiацiї.
  3. АН. Номенклатура релiктiв палеотактiї: iдеофони, позицiйнi релiкти, пережитковий граматичний рiд, релiктовi граматичнi конструкцiї.
  4. ЕН. -
74. Стани
розвитку
синтактiї
10. ОС. Моностадiя: доморфологiчний лад (будова).
  9. IС. Мiкростадiя: класноособовий лад (будова).
  8. ЕС. Месостадiя: органiчно-активний лад (будова).
  7. АС. Макростадiя: ергативний лад (будова).
  6. УС. Унiстадiя: номiнативний лад (будова).

§ 3.70. Галузь синтактiї (продовження таблиці)

75. Методи
синтактiї
11. ЗМ. -
  12. КМ. Структурно-семантичний аналiз мiфу.
  13. РМ. Методи реконструкцiї граматики, палеотактiї.
  14. СМ. Каузальний метод.
  15. ПМ. -
76. Закономiрностi
синтактiї
16. РЗ. Спiввiдношення середньої довжини граматичних конструкцiй та їхнього вiку (Тищенко, 1991).
  17. ПЗ. -
  18. ДЗ. Детермiнативна послiдовнiсть контенсивних типiв мов (Климов) та вiдповiдних типiв логiк (Лосєв). Детермiнативна iсторична послiдовнiсть формування службової та повнозначної лексики (Тищенко, 1980).
  19. КЗ. Кореляцiя ареалiв контенсивних типiв мов та мовних фiл (Тищенко, 1990).
  20. ЧЗ. Перформацiйний iндекс частин мови (Тищенко, 1979).
77. Класифiкацiї синтактiї
21. ОК. Реєстр релiктiв палеосинтаксису.
  22. ДК. Контенсивна типологiя мов. Карта контенсивних типiв мов.
  23. ТК. Даний § 3.70. Синтактiя.
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
78. Причини синтактiї
26. ДП. Причини появи синтактичних зв’язкiв (1).
  27. IП. Причини появи синтактичних зв’язкiв (2). Причини стадiальної послiдовностi контенсивних типiв мови i вiдповiдних типiв логiк мислення. Причини послiдовностi ступенiв семантико-логiчної детермiнанти. Причини iснування двох епох у становленнi граматичних i лексичних слiв.
  28. ПП. Причини появи синтактичних зв’язкiв (3). Причини бiльшого вiку простiших граматичних структур i складнiших граматичних категорiй.
  29. БП. Причини появи синтактичних зв’язкiв (4). Причини кореляцiї ареалiв контенсивних типiв i фiл мов.
  30. КП. Причини появи синтактичних зв’язкiв (5).
  31. СН. Причини появи синтактичних зв’язкiв (6).
79.
  Лiтература синтактiї (див. § 3.09.79).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.80. Галузь iнтекстiї

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр 
(§ 3.0)
0. Сутнiсть предмета iнтекстiї (iсторичної iдiопрагматики) - iсторiя лiнґвосфери iдiолектних творiв, становлення й розвиток iдiолектiв в онтогенезi.
80. Дисциплiни
iнтекстiї
1. КД. Iсторична текстологiя.
  2. ҐД. Iсторична iдiолектологiя.
  3. АД. Iсторична iдiостилiстика. Теорiя дитячого мовлення. Психолiнґвiстика.
  4. ЕД. Лiнґвопедагогiка. Логопедiя. Сурдопедагогiка.
  5. СН. Бiографiя. Психологiя. Нейролiнґвiстика. Афазiологiя. Педагогiка. Естетика. Фiлологiя. Лiтературознавство.
81. Теорiї
iнтекстiї
1. КТ. Теорiя мовленнєвої рекапiтуляцiї. Теорiя становлення та розвитку iдiолекту.
  2. ҐТ. Теорiя оптимiзацiї вивчення рiдної та iноземних мов.
  3. АТ. Проблеми лiнґвопедагогiки. Проблема аспектизацiї змiсту навчання у лiнґвопедагогiцi. Проблема паралельного вивчення кiлькох iноземних мов.
  4. ЕТ. Теорiї дiяльнiсної орiєнтацiї лiнґвопедагогiки. Iдiолект i творчiсть.
82. Аксiоми
iнтекстiї
1. КА. Доiдiолектне/iдiолектне. Iсторичне/логiчне в iдiолектi. Спорiдненiсть/зрiдненiсть iдiолектiв.
  2. ҐА. Iсторична сутнiсть/часовий стан iдiолекту. Iсторичний iнварiант/еволюцiя iдiолекту. Аксiоми iдiовiку мовлення.
  3. АА. Суґестивне/iнформацiйне в iдiомовленнi. Становлення/еволюцiя iдiолектiв, їх iнтерференцiя.
  4. ЕА. Чуттєве/рацiональне в iдiолектi. Можливiсть/дiйснiсть в iдiолектi. Iстинне/хибне в iдiолектi. Взаємовплив практики i мовлення.
83. Номенклатура iнтекстiї 1. КН. -
  2. ҐН. Номенклатура рекапiтуляцiї, iдiовiку мовлення.
  3. АН. Номенклатура iдiорелiктiв у мовленнi. Номенклатура психолiнґвiстики. Номенклатура системи навчання мови “Фiксат”.
  4. ЕН. Номенклатура лiнґвопедагогiки, логопедiї, аутодидактики, нейролiнґвiстики.
84. Стани розвитку iнтекстiї 10. ОС. Моноступiнь: перцепцiя iнiцiальної мовленнєвої суґестiї.
  9. IС. Мiкроступiнь: iмiтацiя та фiксацiя навичок мовлення.
  8. ЕС. Месоступiнь: iнтерпретацiя мовлення та його граматикалiзацiя.
  7. АС. Макроступiнь: систематизацiя i логiзацiя мовлення.
  6. УС. Унiступiнь: гомеостаз (стабiлiзацiя) мовлення.
85. Методи
iнтекстiї
11. ЗМ. Методи (само)спостереження.
  12. КМ. Експериментальнi методи.
  13. РМ. Метод реконструкцiї палеотекстiї за даними функцiональних реґресiй мовлення та афазiй.
  14. СМ. Каузальний метод.
  15. ПМ. Методи оптимiзацiї навчання мов- зворотного зв’язку, аспектизацiї навчання, боротьби з забуванням мовного матерiалу.
86. Закономiрностi iнтекстiї
16. РЗ. Залежнiсть Ебiнгауза- Джонза. Два правила Йоста.
  17. ПЗ. Двi залежностi Єркса- Додсона. Правило Берча.
  18. ДЗ. Детермiнативна послiдовнiсть етапiв мовної рекапiтуляцiї (Пiаже) та освоєння iноземної мови (Сухожевський).
  19. КЗ. Кореляцiя ступенiв освоєння рiдної та iноземної мов (Тищенко, 1990).
  20. ЧЗ. -
87. Класифiкацiї
iнтекстiї
21. ОК. Реєстр вiкових ступенiв iдiолекту (Пiаже).
  22. ДК. Класифiкацiя вiкових ступенiв iдiолекту за двома ознаками (напр., розвитку лексики та граматики).
  23. ТК. Даний § 3.80. Iнтекстiя.
  24. ЧК. Дiаграма ступенiв освоєння рiдної та iноземних мов “Фiксат” (див. § 4.80).
  25. ПК. -
88. Причини iнтекстiї
26. ДП. Причини формування iдiолекту (1).
  27. IП. Причини формування iдiолекту (2), залежностей Ебiнгауза - Джонза (1), Єркса- Додсона (1), кореляцiї ступенiв освоєння мов.
  28. ПП. Причини формування iдiолекту (3), залежностей Ебiнгауза - Джонза (2) та Йоста.
  29. БП. Причини формування iдiолекту (4)- здатнiсть до гальмiвної домiнанти та пластiї (Поршнєв). Причини мовної рекапiтуляцiї, залежностей Єркса- Додсона (2).
  30. КП. Причини формування iдiолекту (5). Причини залежностей Єркса- Додсона (З).
  31. СП. Причини формування iдiолекту (6). Причини залежностi Берча.
89.
  Лiтература iнтекстiї (див. § 3.09.89).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.90. Галузь евлектiї

 
Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета евлектiї (iсторичної аксiопрагматики) - iсторiя лiнґвосфери дiалектiв i говiрок, становлення та розвиток аксiорiвнiв мови в онтоетноеволюцiї.
90. Дисциплiни
евлектiї
1. КД. Iсторiя узусу етномови. Iсторiя аксiорiвнiв етномови.
  2. ҐД. Iсторiя норми етномови.
  3. АД. Iсторична дiалектологiя. Iсторична соцiолiнґвiстика. Iсторiя лiтературної норми. Iсторична стилiстика. Iсторiя наукової норми.
  4. ЕД. Iсторична етнолiнґвiстика.
  5. СН. Етнографiя. Археологiя. Лiнґвогеографiя. Iсторiя. Етика. Iсторiя лiтератури.
91. Теорiї
евлектiї
1. КТ. Теорiя становлення i розвитку аксiорiвнiв етномови. Гiпотеза їх iсторичної необхiдностi.
  2. ҐТ. Теорiя становлення i розвитку етномовної норми. Гiпотеза гомеостатичної спрямованостi норми.
  3. АТ. Теорiя становлення i розвитку лiтературного соцiолекту мови та його стилiстичних засобiв. Теорiя становлення i розвитку наукового соцiолекту мови.
  4. ЕТ. Проблеми iсторичної зумовленостi змiн аксiолектної структури етномов.
92. Аксiоми
евлектiї
1. КА. Доаксiорiвневе/аксiорiвневе у мовi. Iсторичне/логiчне в аксiолектах i стилях. Спорiдненiсть/зрiдненiсть аксiолектiв.
  2. ҐА. Iсторична сутнiсть/часовий стан аксiолектiв i стилiв. Iнварiант/еволюцiя аксiорiвнiв.
  3. АА. Стильове/достильове. Становлення/еволюцiя/iнтерференцiя аксiолектiв.
  4. ЕА. Евлектiйне/iнтекстiйне.
93. Номенклатура евлектiї
1. КН. -
  2. ҐН. Номенклатура еволюцiї норми етномови.
  3. АН. Номенклатура еволюцiйних змiн аксiорiвнiв, пiдсистем лексики, граматики.
  4. ЕН. -
94. Стани розвитку
евлектiї
10. ОС. Моноетап: етноiмпульс (Шпенґлер, Ґумiльов).
  9. IС. Мiкроетап: експансiя.
  8. ЕС. Месоетап: сатурацiя.
  7. АС. Макроетап: традицiя.
  6. УС. Унiетап: стаґнацiя, обскурацiя.
95. Методи
евлектiї
11. ЗМ. Ареальний метод.
  12. КМ. -
  13. РМ. Метод внутрiшньої реконструкцiї. Методи iсторичної дiалектологiї та iсторичної стилiстики.
  14. СМ. Каузальний метод.
  15. ПМ. -
96. Закономiрностi евлектiї
16. РЗ. (Вiк дiалектiв i соцiолектiв).
  17. ПЗ. -
  18. ДЗ. -
  19. КЗ. Правило Бсколi. Правило периферiйних архаїзмiв. Кореляцiя iзоглос Вейнена.
  20. ЧЗ. Перша константа Сводеша.
97. Класифiкацiї
евлектiї
21. ОК. -
  22. ДК. Таблиця етапiв розвитку дiалекту.
  23. ТК. Iсторична динамiка iзоглос i дiалектiв на картi. Даний § 3.90. Евлектiя.
  24. ЧК. -
  25. ПК. -
98. Причини евлектiї
26. ДП. Причини формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (1).
  27. IП. Причини першої константи Сводеша.
  28. ПП. Причини формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (2).
  29. БП. Причини формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (3)- пасiонарнiсть (Шпенґлер, Ґумiльов).
  30. КП. Причини формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (4).
  31. СП. Причини формування вегiкулярностi дiалекту, iдiолекту (5). Причини залежностi Асколi, периферiйного розмiщення архаїзмiв у межах ареалу, кореляцiй iзоглос Вейнена.
99.
  Лiтература евлектiї (див. § 3.09.99).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.100. Галузь транстопiї

Поля матриці (див. с. 145) П’ятий параметр (§ 3.0) 0. Сутнiсть предмета транстопiї (iсторичної контрастопрагматики)- iсторiя лiнґвосфери етномов; iсторiя мовної карти свiту; становлення i розвиток мiжмовних зв’язкiв у фiлоетноонтоеволюцiї та формування iсторично зумовлених сучасних багатомовних систем.
100. Дисциплiни транстопiї 1. КД. Генеалогiя мов. Ареальна лiнґвiстика.
  2. ҐД. Iсторiя всесвiтнього мовного цiлого. Iсторiя унiверсалей.
  3. АД. Iсторiя перекладу. Етимологiя. Славiстика, романiстика, ґерманiстика, орiєнталiстика...
  4. ЕД. Iсторiя лiнґвопедагогiки. Палеографiя. Iсторiя письма.
  5. СН. Антропологiя. Iсторiя. Генетика. Молекулярна теорiя еволюцiї людини.
101. Теорiї транстопiї
1. КТ. Теорiя становлення i розвитку системи етномов людства.
  2. ҐТ. Теорiї спорiдненостi/зрiдненостi мов. Гiпотеза моногенезу письма та спорiдненостi його сучасних типiв.
  3. АТ. Гiпотези прабатькiвщин бореальних, iндоєвропейських та iнших мов. Гiпотези прабатькiвщини писемностi.
  4. ЕТ. Гiпотеза появи писемностi з глиняних фiґурок Месопотамiї для задоволення економiчних потреб перших держав (Д. Шмандт- Бесерат).
102. Аксiоми транстопiї
1. КА. Домовноконтактне/мовноконтактне. Iсторичне/логiчне в етномовних контактах. Спорiдненiсть/зрiдненiсть етномов.
  2. ҐА. Iсторична сутнiсть/часовий стан мовних контактiв, перекладу, окремих мов. Аксiома прамови.
  3. АА. Перекладне/доперекладне. Становлення/еволюцiя/iнтерференцiя етномов.
  4. ЕА. Транстопiйне/евлектiйне/iнтекстiйне.
103. Номенклатура
транстопiї
1. КН. Номенклатура еволюцiйних змiн ареального сусiдства етномов. Номенклатура iсторичних типiв взаємодiї мов: субстрат, адстрат, суперстрат. Номенклатура видiв запозичень.
  2. ҐН. Номенклатура генеалогiчної класифiкацiї мов: 7 фiл, 20 родин, сiм’ї, групи, гiлки. Iзольованi мови. Номенклатура ареальної класифiкацiї мов. Види мовних лiґ (союзiв мов).
  3. АН. Номенклатура трансрелiктiв етномови: запозичення, кальки, iнтерференцiя... Номенклатура iсторiї письма- булли Месопотамiї, логографiчнi та фонографiчнi системи письма.
  4. ЕН. Номенклатура алфавiтiв. Номенклатура топонiмiв, антропонiмiв.
104. Стани розвитку транстопiї
10. ОС. Монорiвень: таксон клону; локальна лiґа мов.
  9. IС. Мiкрорiвень: таксон гiлки; парцiальна лiґа мов.
  8. ЕС. Месорiвень: таксон сiм’ї; домiнiальна лiґа мов.
  7. АС. Макрорiвень: таксон родини; реґiональна лiґа мов.
  6. УС. Унiрiвень: таксон фiли; ґлобальна лiґа мов.
105. Методи транстопiї
11. ЗМ. Порiвняльно-iсторичний метод. Ареальний, опозитивний, функтивний методи.
  12. КМ. Метод глосохронологiї.
  13. РМ. Методи лiнґвiстичної палеонтологiї, порiвняльно-iсторичної (зовнiшньої) реконструкцiї.
  14. СМ. Методи генеалогiчної та ареальної класифiкацiй.
  15. ПМ. -
106. Закономiрностi
транстопiї
16. РЗ. Залежностi мiж потужнiстю родин мов (демографiчною, етномовною) та їхнiм ранґом (Тищенко, 1979, 1990).
  17. ПЗ. Демографiчна потужнiсть спорiднених мов (Тищенко, 1990),- див. § 4.100.2.2; 4.100.9.
  18. ДЗ. Детермiнативнi послiдовностi iсторичного розвитку окремих фонем (23 автори- див. § 4.06.45-64).
  19. КЗ. Фонетичнi кореляцiї спорiднених мов. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас- див. § 4.100.7. Кореляцiї еволюцiйної морфологiї Чекановського.
  20. ЧЗ. Друга константа Сводеша.
107. Класифiкацiї
транстопiї
21. ОК. -
  22. ДК. Генеалогiчне дерево мов. Ареальна класифiкацiя мов. Карта мовних лiґ. Генеалогiчне дерево систем письма.
  23. ТК. Карти iсторичної динамiки мов; поширення i трансформацiї письма. Топонiмiчна стратиграфiя (Мурзаєв). Даний § 3.100. Транстопiя.
  24. ЧК. Стратиграфiчнi карти кореляцiї топонiмiв та археологiчних культур.
  25. ПК. -
108. Причини транстопiї
26. ДП. Причини диференцiацiї прамов (1). Причини появи й розвитку письма (1).
  27. IП. Причини другої константи Сводеша. Причини кореляцiй еволюцiйної морфологiї Чекановського.
  28. ПП. Причини появи й розвитку письма (2).
  29. БП. Причини диференцiацiї прамов (2). Причини мовної спорiдненостi, кореляцiї ареалiв мовних родин i рас, кореляцiї демографiчної потужностi родин мов (1). Причини фонетичних законiв.
  30. КП. Причини мовної зрiдненостi. Причини появи й розвитку письма (3).
  31. СП. Причини диференцiацiї прамов (3). Причини кореляцiї демографiчної потужностi родин мов (2). Причини появи i розвитку письма (4).
109.
  Лiтература транстопiї (див. § 3.09.109).

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

§ 3.110. Пiдсумки роздiлу 3

0. Роздiл починається проспективним описом послiдовностi етапiв побудови об’єднаної матрицi лiнґвiстичних знань. Перше впорядкування вихiдної картотеки мало наслiдком розподiл масиву її карток мiж 10 загальнонауковими метаполями матрицi, описаними у § 3.00-3.09; друге впорядкування визначило змiст iнших 10 конкретно-наукових метаполiв, описаних у § 3.10-3.100. Ключем для розумiння структури роздiлу є схема 3.0 (с. 145).

00-03. Змiст кожного з перших чотирьох метаполiв суб’єктних iнтеґрантiв розподiляється у найбiльш рiвномiрний спосiб за умови застосування в ролi третього (п’ятого) критерiю класифiкацiї (див. табл. 3.0, с. 143) логiчного ряду системних вiдношень. Цей ряд включає: 1. КВ- контрастне вiдношення а1 : а2; 2. ҐВ- ґенералiзацiйне вiдношення А : а; 3. AB- аспектизацiйне вiдношення ; 4. ЕВ- екстерiоризацiйне вiдношення А : В. Крiм того, в § 3.00 використаний ще один член цього ряду- позалiнґвiстичний: 5. СН- сумiжнi науки. Рiвномiрнiсть розподiлу очевидна з самих таблиць.

04. Метатеоретичну систему лiнґвiстичних одиниць автор побудував як темперовану послiдовнiсть (детальнiше див. 193). В ролi третього критерiю класифiкацiї в нiй використано циклiчний метричний ряд, що включає такi категорiї: 6. Унi-, тотальнiсть елементiв або цiле; 7. Макро-, реґiон елементiв; 8. Месо-, сектор елементiв; 9. Мiкро-, клон або фасет елементiв; 10. Моно-, елемент. При сполученнi з другим критерiєм- масштабним рядом одиниць (знак, такт, текст, лект, топ) даний циклiчний матричний ряд забезпечує належну одноманiтнiсть у темперуваннi системи одиниць, Це знаходить прояв у рiвномiрному розподiлi метричного “кроку” в межах кожного з п’яти масштабiв та в iнварiантнiй тотожностi вищої одиницi даного масштабу з нижчою- бiльшого. Темперацiя дозволяє не тiльки актуалiзувати потенцiйну безперервнiсть системи лiнґвiстичних одиниць як цiлого, але i вперше здiйснити їх приблизну кiлькiсну оцiнку (див. § 4.04.2). В iсторичних галузях таблицi (64 ... 104) структура iнтеґранта 04 дещо iнша. Одиниця iсторичного розвитку вiдповiдних областей - щоразу “своя” (фаза, стадiя, ступiнь, етап, рiвень). Проте графiчний простiр таблицi дає змогу дальшої диференцiацiї станiв iсторичного розвитку. Для їхніх назв використано той же циклiчний матричний ряд, що i в логiчних галузях, але у зворотному порядку - згiдно з дiалектичним положенням про саме таку вiдповiднiсть iсторичної та логiчної послiдовностi опису об’єкта (див. § 4.04.4.).

05. При класифiкацiї методiв ефективним третiм критерiєм став ряд дiяльнiсно орiєнтованих категорiй, а саме: 11. ЗМ- описово-зiставний аналiз; 12. КМ - кiлькiсний та якiсний аналiз; 13. РМ- (ре)конструктивний синтез; 14. СМ- системний синтез; 15. ПМ- лiнґвопедагогiчнi методи. Важливiсть цього метаполя матрицi- у виявленнi дiлянок знань, менш опрацьованих у методичному та методологiчному планах, що сприятиме доцiльнiшому плануванню наукового пошуку.

06. Чи не найцiкавiшим результатом упорядкування метаполiв iнтеґрантiв стала класифiкацiя закономiрностей мовознавства. Як з’ясувалося, їх можна розподiлити на 5 класiв, видiлених за логiко-математичними ознаками: 16. РЗ- ранґовi залежностi типу АВ = конст.; 17. ПЗ- залежностi Пiрсона i Ґауса з вираженим максимумом функцiї; 18. ДЗ- детермiнативнi (каузальнi) послiдовностi А ® В; 19. КЗ- кореляцiї а1 : а2 = б1 : б2 ; 20. ЧЗ- числовi константнi величини С = конст. Iстотно, що з-помiж досi врахованих 85 закономiрностей не знайдено закономiрностей iнших типiв, крiм перелiчених п’яти. Як i в попереднiй таблицi, виявленi незаповненi клiтини стимулюватимуть науковий пошук.

07. Доказом бiльшої потужностi метамови лiнґвiстики щодо самої субмови мовознавства є металiнґвiстична класифiкацiя лiнґвiстичних класифiкацiй мовних явищ. Ефективнiсть упорядкування досягається тут чисто метричним засобом. У ролi третього критерiю класифiкацiї використано n-вимiрнiсть самої класифiкацiї-об’єкта: 21. ОК- одновимiрнi класифiкацiї (лiнiйнi: реєстри, перелiки); 22. ДК - двовимiрнi класифiкацiї (площиннi: матрицi, карти, логiчнi дерева); 23. ТК- тривимiрнi класифiкацiї (об’ємнi, просторовi, тензорнi); 24. ЧК- чотиривимiрнi класифiкацiї; 25. ПК- класифiкацiї п’ятивимiрнi та бiльшої вимiрностi. На таблицi добре помiтнi дiлянки, об’єкти яких ще не охопленi багатовимiрними класифiкацiями,- це також може сприяти визначенню напрямкiв подальших дослiджень.

08. Найбiльшої рiвномiрностi розподiлу причин iснування та розвитку мовних явищ за полями матрицi вдалося досягти при використаннi в ролi третього параметра класифiкацiї такого ряду гносеологiчно орiєнтованих категорiй: 26. ДП- об’єктно-дiяльнiснi причини; 27. IП- iнформацiйно-логiчнi причини; 28. ПП- психологiчнi iндивiдуально-суб’єктнi причини; 29. БП- бiологiчнi причини; 30. КП- комунiкативнi колективно-суб’єктнi причини; 31. СП- соцiоекологiчнi причини. З таблицi видно, що приблизно третина зi 132 врахованих причин може i далi дослiджуватися в рамках мовознавства як новi лiнґвiстичнi об’єкти. Щодо решти причин, то їх можна розглядати як лiнґвiстично зумовлений об’єкт дослiдження сумiжних з мовознавством наук.

09. Структура класифiкацiї використаної лiтератури з мовознавства вiдповiдає знову чотирикомпонентному ряду системних вiдношень таблиць 00-03, що цiлком задовiльно пояснюється предметною спорiдненiстю об’єктiв класифiкацiї. Конкретно-лiнґвiстичнiй лiтературi (рубрики 19 ... 109) передує методологiчна та загальнолiнґвiстична (рубрика 09).

Кiлькiснi характеристики об’єктiв матрицi мiстить табл. 3.110.

ТАБЛ. 3.110. Кiлькiснi характеристики метаполiв § 3.00-3.09.

Назва метаполя Число класифiкованих лiнґвiстичних сюжетiв (наукових об’єктiв) Число рубрик (5-го параметра) Середня насиченiсть полiв
    за рубриками разом    
    1. 2. 3. 4. 5. 6.      
00. Галузi 18 20 29 21 50 - 88+50 4+1 2,2
01. Теорiї 13 16 17 15 - - 61 4 1,5
02. Аксiоми 48 58 75 59 - - 240 4 6,0
03. Номенклатура 18 27 36 21 - - 102 4 2,5
04. Одиницi 26 26 26 26 26 - 130 5 2,6
05. Методи 22 15 21 15 11 - 84 5 1,7
06. Закономiрностi 21 11 32 10 11 - 85 5 1,7
07. Класифiкацiї 13 25 23 5 1 - 67 5 1,3
08. Причини 15 31 24 23 22 17 132 6 2,2
09. Лiтература конкретно-лiнґвiстична 37 76 90 46 - - 249 4 6,2
  Разом             1236+50 46+1 2,7
09. Лiтература загальнолiнґвiстична 27 126 69 38 - - 260 (4) 6,5
  Усього             1546 47 3,3

10-100. Цей “галузевий” блок з 10 таблиць становить найдетальніше структуровану на сьогодні модель метатеоретичної наукової парадигми мовознавства. Це-впорядковане за 5 параметрами загальне семантичне поле науки про мову. Діапазон вжитку таблиць - щонайширший: від використання як основи для навчальних програм, підручників, довідників - і до визначення ступеня опрацьованості кожної з ділянок мовознавства або підстав для вибору подальшого напряму певного наукового дослідження. За цією евристичною властивістю одержану матрицю можна порівняти з періодичною системою хімічних елементів на першому етапі її існування.

Цим завершується синтетичний роздiл роботи- побудова та опис узагальненої п’ятивимiрної матрицi лiнґвiстичних знань.

До попередньої сторінкиДо початку сторінки

  • Роздiл 4. Евристичнi наслiдки метатеоретичної концепцiї мовознавства
  • Висновки та пiдсумковi визначення
  • До вершин мовознавчої теорiї. (Пiслямова Нiни Клименко)
  • Лiтература
  • Додаток. Мiжфакультетський Лiнґвiстичний навчальний музей Київського унiверситету
  • До попередньої сторінкиДо початкової сторінкиДо початку сторінки
    Костянтин Тищенко | Метатеорія мовознавства | Лінґвістичний музей
    Натиcніть, будь-ласка, Control + D щоб помістити сторінку у Вибране (створити Закладку)
     
    © К. Тищенко, 2000
    Вебмайстер Ю. Пероганич, зміни внеснені 16.12.2000