Категорія відмінка іменника

Поняття про категорію відмінка іменника
Структура категорії відмінка іменника в українській мові
Cпособи вираження відмінкових форм
Основні значення відмінків
Контрольні запитання
Практичні завдання

Поняття про категорію відмінка іменника

Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами).

Структура категорії відмінка іменника

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

Відмінки в українській мові

НОМЕР	НАЗВА	ПИТАННЯ	ПРИКЛАД
1	НАЗИВНИЙ	ХТО? ЩО?	ластівк-а
2	РОДОВИЙ	КОГО? ЧОГО?	ластівк-и
3	ДАВАЛЬНИЙ	КОМУ? ЧОМУ?	ластівц-і
4	ЗНАХІДНИЙ	КОГО? ЩО?	ластівк-у
5	ОРУДНИЙ	КИМ? ЧИМ?	ластівк-ою
6	МІСЦЕВИЙ	НА КОМУ? НА ЧОМУ?	на ластівц-і
7	КЛИЧНИЙ	-	ластівк-о

Не змінюються за відмінками:

іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;
жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;
російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;
абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;
складноскорочені слова типу завскладу, замдекана.

Cпособи вираження відмінкових форм

Відмінкові форми виражаються за допомогою:

закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);
закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);
синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе).

Основні значення відмінків

НАЗВА ВІДМІНКА	ЗНАЧЕННЯ	ПРИКЛАДИ
НАЗИВНИЙ	1) суб'єкта, виконавця дії	1) Віє вітер з-під воріт.
НАЗИВНИЙ	2) об'єкта (у пасивних конструкціях)	2) Туман розгонився вітрами по долині.
РОДОВИЙ	1) суб'єкта	1) виступ академіка
	2) об'єкта	2) не боятися дощу
	3) ознаки	3) хатина зайчика
	4) обставини (час, місце, причина, спосіб дії)	4) кататися протягом дня, стати біля столу, замовкнути від несподіванки, сміятися до сліз
ДАВАЛЬНИЙ	1) суб'єкта (у безособових реченнях)	1) наснилося матері
	2) об'єкта	2) подарувати сестричці
	3) обставини (якщо вживається з похідними прийменниками)	3) змінився всупереч прогнозам
ЗНАХІДНИЙ	1) об'єкта	1) передплатити газету
	2) обставини	2) прийти на заняття
	3) ознаки	3) зошит у клітинку
ОРУДНИЙ	1) суб'єкта	1) мати з дочкою, затверджений радою план
	2) об'єкта	2) копати лопатою
	3) ознаки	3) ніс картоплею
	4) обставини (час, місце, спосіб дії)	4) працює ночами, лежить під столом, дивиться вовком
МІСЦЕВИЙ	1) обставини (час, місце дії)	1) стоїть при дорозі, прийти о восьмій годині
	2) об'єкта	2) грати на скрипці
	3) ознаки	3) баба по матері
КЛИЧНИЙ	1) суб'єкта	1) Маріє, іди сюди.
КЛИЧНИЙ	2) об'єкта	2) Я піймаю тебе, лисичко!

Для того, щоб краще засвоїти поданий матеріал, пропонуємо відповісти на контрольні запитання та виконати практичні завдання. Бажаємо успіхів!