Відмінювання іменників третьої відміни

1. Парадигма відмінювання
2. Уваги до відмінкових форм третьої відміни
3. Контрольні запитання
4. Практичні завдання

Відмінкові форми іменників третьої відміни

Уваги до відмінкових форм третьої відміни

1. Форми непрямих відмінків від іменників, що означають абстрактні поняття простору (височін-Ж, глибочін-Ж, далечін-Ж, широчін-Ж), крім знахідного та орудного, вживаються рідко; їх замінюють відповідні словоформи першої відміни з суфіксом -ин(а): височин-а, глибочин-а, широчин-а.
   
   

2. В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають закінчення -у (графічно -ю), причому:

   1. якщо основа іменника закінчується одним приголосним (крім губного та р), то після голосного перед закінченням цей приголосний подовжується (на письмі подвоюється): височінн-ю, віссю , в'яззю, міддю;
   2. якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не відбувається: верф'ю, вісс-ю, матір-ю, радіст-ю.
      Це зумовлюється евфонічними законами української мови; поява третього приголосного викликала б складність артикуляції.
      

3. Оскільки до третьої відміни належать іменники, що позначають неістоти, то флексія кличного відмінка не була вироблена, а з'явилася за аналогією до флексії іменників першої відміни м'якої групи (земл-е, пісн-е, наді-є): віст-е, смерт-е, любов-е.
   
   

4. Для розмежування омонімічних форм родового, давального, місцевого відмінків однини, називного, знахідного, кличного відмінків множини, а також називного і знахідного однини необхідно мати хоча б мінімальний контекст:
   не відмовлятися від подорожі; завдячувати подорожі; бути у подорожі до Італії; подорожі допомагають людині; любити подорожі; о подорожі, ви найкращі ліки.
   

5. Більшістю відмінкових форм з іменниками третьої відміни збігається іменник мати, у якому при відмінюванні з'являється формотворчий суфікс -ер-, який в закритому складі переходить в -ір- :
   

   ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
   НАЗИВНИЙ	мат-и	мат-ер-і
   РОДОВИЙ	мат-ер-і	мат-ер-ів
   ДАВАЛЬНИЙ	мат-ер-і	мат-ер-ям
   ЗНАХІДНИЙ	мат-ір-Ж	мат-ер-ів
   ОРУДНИЙ	мат-ір-ю	мат-ер-ями
   МІСЦЕВИЙ	(у) мат-ер-і	(у) мат-ер-ях
   КЛИЧНИЙ	мат-и	мат-ер-і

   
   
   

6. Чергування (приклади подано фонематичною транскрипцією):

   1. голосних -о- та -і- в суфіксах іменників : рад'іс'т'-Ж - радос'т'-і, с'іл'ь-Ж - сол'-і.
      
   2. приголосних:
      а) губних (б, п, в, м, ф) та р зі сполученням їх з j: кров-Ж - кровj-у;
      б)за наявністю-відсутністю подовження: галуз'-Ж - галуз':-у;
      в) за твердістю - м'якістю: галуз'-Ж - галуз-е.
      

7. У ряді іменників третьої відміни, що в формі однини та в називному і знахідному відмінках множини мають наголос на корені, в інших відмінках множини наголошується флексія : ніч-Ж - ноч-і - ноч-ей - ноч-ам - ноч-ами, але: тінь-Ж - тін-і - тін-ей - тін-ям - тін-ями.
   

   Для того, щоб краще засвоїти поданий матеріал, пропонуємо відповісти на контрольні запитання та виконати практичні завдання. Бажаємо успіхів!