Дієслова дійсного способу можуть вживатися в минулому, теперішньому і минулому часі. Дієслова минулого часу означають дію, яка колись відбувалася або відбулася, дієслова теперішнього часу - дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення, а дієслова майбутнього часу - дію, яка відбуватиметься в майбутньому.
Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині - й за родами:
| Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий | жіночий | середній | |
| мав-0 | ма-л-а | ма-л-о | ма-л-и |
| біг-0 | біг-л-а | біг-л-о | біг-л-и |
Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за числами та особами. Дієслова в теперішньому часі мають ті ж особові закінчення, що і в майбутньому часі дієслова доконаного виду, які репрезентують просту форму майбутнього часу. Дієслова недоконаного виду мають складну і складену форми майбутнього часу.
Проста форма майбутнього часу дієслів доконаного виду:| Особа | Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 ос. | скаж-у, | зробл-ю | скаж-емо, | зроб-имо |
| 2ос. | скаж-еш, | зроб-иш | скаж-ете, | зроб-ите |
| 3ос. | скаж-е, | зроб-ить | скаж-уть, | зробл-ять |
Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворється приєднанням до інфінітива особових закінчень:
| Особа | Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 ос. | працювати-му, | казати-му | працювати-мемо, | казати-мемо |
| 2ос. | працювати-меш, | казати-меш | працювати-мете, | казати-мете |
| 3ос. | працювати-ме, | казати-ме | працювати-муть, | казати-муть |
Складена форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворюється за допомогою особових форм допоміжного дієслова та інфінітива основного дієслова:
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 ос. | буд-у працювати | буд-емо працювати |
| 2ос. | буд-еш працювати | буд-ете працювати |
| 3ос. | буд-е працювати | буд-уть працювати |
| Минулий | Теперішній | Майбутній | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Дія, що мала початокі відбу(ва)лася до моменту мовлення про неї | Дія, що відбувається в момент мовлення або постійно | Дія, що відбудеться після моменту мовлення про неї | ||||
| у минул. часі дієслова змінюються за родами і числами(не змінюються за особами!) | лише для дієслів недоконаного виду;(у теперішньому часі не буває дієслів доконаного виду!) | має три форми1)просту доконаного виду: набер-у, набер-емо, стан-у, наклич-еш, занес-ете | ||||
| основи інфінітива + суфікси -в, -л, нульовий суфікс: зна-ти=>зна-в, зна-л-а, зна-л-о, зна-л-и; пронес-ти=> проніс-0, пронес-л-а, пронес-л-о, пронес-л-и | основа дієслів теперішнього часу дієслів недоконаного виду + особові закінчення: зна-ю, зна-єш, зна-є, зна-ємо, зна-єте, зна-ють; вч-у, вч-иш, вч-ить, вч-имо, вч-ите, вч-ать | 2)складну недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення -му, -меш, -ме... (залишок архаїчного дієслова йняти): учити-меш, знати-меш, знати-муть | ||||
3)складену (аналітичну) недоконаного виду: інфінітив + бути в особових формах буд-у знати, буд-еш знати...
| У розмовному і художньому стилях можуть вживатися форми давноминулого (передминулого) часу для посилення розмовного колориту. Давноминулий час означає дію, яка відбувалася перед іншою минулою дією. Утворюється за допомогою числово-родових форм основного дієслова в минулому часі та цих же форм допоміжного дієслова бути: написали були, були спіймали, був утік (посилює розмовний колорит). Віл щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку пребили (Гребінка).
| Дієслова одного часу в тексті можуть вживатися в іншому часовому значенні
| | ||||
