Дієприкметник-це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питаня який? яка? яке? які?Наприклад:вивчений (вірш), освітлена (кімната), замерзлі (руки).
| дієслова | прикметника |
|---|---|
| вид: доконаний або недоконаний:заіржавілий, іржавіючий | вказує на ознаку предмета, відповідає на питання: який, яка?, яке?, які?, битий, бита, бите, биті |
| час: теперішній або минулий (тільки 2 часи) | узгоджується з іменником (займенником):наповнена діжка, наповнене серце, наповнені легені |
| буває активного або пасивного стану: виконуючий, виконуваний | змінюється за родами, числами, відмінками: збудований будинок, побілені стіни, навислої загрози |
| може мати залежні слова (іменник, займенник або прислівник): закінчена ними недавно робота | у реченні виступає означенням, частиною іменного присудка: Цей звичай збережений лише у гуцулів. Вишита сорочка їй сподобалась. |
Дієприкметник має прикметникові закінчення і відмінюється як прикметник твердої групи.
| Відмінок | Однина | Множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | ||
| Н. | наповнен-ий | наповнен-е | наповнен-а | наповнен-і |
| Р. | наповнен-ого | наповнен-ого | наповнен-ої | наповнен-их |
| Д. | наповнен-ому | наповнен-ому | наповнен-ій | наповнен-им |
| З. | як Н. або Р. | наповнен-е | наповнен-а | як Н. або Р. |
| О. | наповнен-им | наповнен-им | наповнен-ою | наповнен-ими |
| М. | наповнен-ому,(-ім) | наповнен-ому,(-ім) | наповнен-ій | наповнен-их |
порівняй:
| Дієприкметники вказують на ознаку предмета за дією: охолоджений напій. побілена хата, низькі оцінки. | Прикметники вказують на постійну ознаку: холодний напій, біла хата, низькі оцінки. |
Слід розрізняти особливості творення прикметників і дієприкметників. Так слова стиглий, талий; співучий, гримучий; переможний, передплатний - прикметники, бо перші утворені від безпрефіксальних основ (пор.: стиглі яблука - достиглі яблука); другі - від основ інфінітива, а не теперішнього часу (пор.: співа-ти - спів-уч(ий), співаj-уть - співа-уч(ий)); треті - суфіксом -н-, який стоїть після приголосного (пор.: перемогти - перможний, перемогти - переможений)
розрізняй:
| Дієприкметники несказаний і (ще) не сказаний, просіяний через сито, битий дощами дах; підписаний, перекладений, блискаючий, подвоєний | Дієприкметники, що перейшли в прикметники: сидяча робота, колючий дріт, сіяне борошно. | Прикметники, утворені від дієслівних основ: несказанний, невпинний, підписний, посівний, подвійний, докладний. |
| мають ознаки дієслів, виражають змінну ознаку (за дією): варений, печений. | виражають постійну ознаку, можуть змінювати наголос: варений, печений. | мають суфікси прикметників |
Частка не пишеться з дієприкметниками разом, якщо він є означенням іменника(а не присудком) і не має при собі пояснюючих слів: незакінчена робота, нез'ясовані питання, нержавіюча сталь.
Окремо частка не пишеться з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами. Я відклав не дописаний.
У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням. Наприклад: На клуні стовбичив промоклий бусол (Ліна Костенко). Він виконувати також функції іменної частини складеного присудка. Наприклад: Чорна ніч інкрустована ніжністю. Там три принцеси зачакловані у сивих зморщених бабусь.
Дієприкмметник разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням. Наприклад, Настане день,обтяжений плодами.
Дієприкметники можуть бути активними або пасивними. Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Оддарка-тремтяча, як хлющ (Г.Тютюнник); Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди в ліс збирати смачну, солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня).
Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.
Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомогою суфіксів -уч-,(-юч-), якщо дієслово належить до 1-ї дієвідміни, і суфіксів -ач-,(-яч-), якщо дієслово належить до 2-ї дієвідміни:рев-уть - ревучий,працю-ють -працюючий, дриж-ать - дрижачий, сид-ять - сидячий. Ці дієприкметники мають граматичне значення недоконаного виду. В сучасній українській мові вони вживаються досить рідко; Їх творення івикористання потрібно уникати.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива дієслів за допомогою суфікса-л-: посиві-ти - посивілий, потемні-ти - потемнілий, пригорі-ти - пригорілий.
Пасивними називають дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним:Засмалені сонцем,закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоровям (О.Довженко); Виплеснуті хвилею з рідної землі, понівечені вони повернулися на голе дерево палуби (Ю.Яновський).
Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів-н-, -ен-, (-єн-), -т-: написа-ти - написаний, побачи-ти - побачений, покри-ти - покритий, би-ти - битий. Пасивні дієприкметники бувають доконаного і недоконаного виду і завжди минулого часу,але дієприкметники утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом -ува-, -овува- можуть мати значення часу: а)минулого: застосовуваний колись, вирощуваний раніше; б)теперішнього:вирощуваний цього року, застосовуваний сьогодні.
Пасивні дієприкметники завжди пишуться з однією літерою н, а також із е у суфіксі -ен(ий). Творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен- супроводжується усіченням у твірній основі дієслів суфіксів -и(-і): здійсн(и)ти - здійсн(ен)ий, вел(і)ти - вел(ен)ий, го(ї)ти - го(єн)ий.
А тепер перейдемо до питань для самоконтролю.