Дієприслівник - це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?Наприклад:читаючи, співаючи,узявши, схопивши. Цій формі властиві дієслівні ознаки виду(доконаного чи недоконаного), перехідності(неперехідності), часу(минулого або теперішнього).
Дієприслівник , як і прислівник, не змінюється ні за числами, ні за родами, ні за відмінками, тобто має незмінну форму, а у реченні виконує функцію обставини. Наприклад:Богдан,нахмурившись,стоїть біля столу над розкритим конспектом, наче пригадує щось (О.Гончар); Дорошенко підходить до Сухомлина і, присівши, береться разом зним чистити батоги (О.Гончар).
Дієприслівник разом з залежним від нього словами називаєтьсядієприслівниковим зворотом.Дієприслівниковий зворот у реченні виступає обставиною.Наприклад:Там бубоніло радіо, співали пісні, низько слався дим,розбавляючи лугове повітря гірким тліном торішньої огудини(Г.Тютюнник)
Дієприслівники теперішнього часу творяться від основи дієслова теперішнього часу додаванням суфіксів-учи(-ючи), якщо дієслово належить до Iї дієвідміни, і -ачи(-ячи), якщо дієслово належить до II-їдієвідміни:пишуть - пишучи, носять - носячи, лежать - лежачи. Ці дієприслівники мають граматичне значення недоконаного виду.
Дієприслівники минулого часу творяться від форми дієслова минулого часу чоловічого роду доконаного (рідше - недоконаного виду)додаванням суфікса -ши:прийшов - прийшовши, сказав - сказавши, зберіг - зберігши, приніс - принісши; брав - бравши, купував - купувавши.
Пропонуємо тепер перейти до контрольних питань